Думки

“А що б ви зробили?…”

“А що б ви зробили?…”

Джерело: Facebook-сторінка автора

(відкриваємо рубрику)

Часто чуємо це питання, коли критикуємо владу.  Давайте розберемо на конкретному прикладі.

І фронт, і прифронтова та прикордонні території (насамперед Сумщина і Харківщина) щодня страждають від ударів рашистів – керованими бомбами (КАБами), зенітними комплексами в режимі “земля-земля”, балістикою…

Що з тим робити?

Рішення мають бути спрямовані на розв’язання проблем і досягнення конкретного результату.

В даному випадку ідеться про проблему: російські пускові установки надто близько до кордону, жодна з існуючих в Україні систем ППО не здатна перехоплювати удари впритул.

Британці під час ІІ Світової вирішували подібну проблему, знищуючи пускові установки нацистів. Засобів для комплексу “виявлення-наведення-ураження” у нас теж досі нема. Що б у такій ситуації робив уряд, який би думав про результат, а не рейтинг і любов Найвеличнішого?

1. Порошенко і команда відряджаються до західних партнерів. Вони на «ти» з половиною тамтешнього істеблішменту. Там не дивились г+г, тому не в курсі, які ми страшні люди.

Завдання – (1) розширення засобів ППО, засобів “повітря-повітря”, раннього виявлення ракетних систем ворога та будь-чого, що ще є у партнерів і вони готові ділитись; (2) допомога на засоби захисту, облаштування укриттів, нелетальні засоби протидії (РЕБи тощо), що партнери не боятимуться постачати для роботи з територією рф; (3) домовленості з приватними інвесторами про виробництво – в Україні чи у них – всього, що можна виробити, якщо зняти сумніви інвесторів (а Порошенко таке вміє дуже добре).

2. ⁠Український бізнес звільняється від перевірок, поборів і силовиків – не мають права підійти на гарматний постріл до бізнесу, якщо він працює на оборону.  Умова одна – виробляй необхідне для фронту, в координації з військовим керівництвом чи конкретними підрозділами (зважаючи від рівня).

З партнерами чи без, виробництво усього необхідного для виявлення-наведення-ураження складів, аеродромів, літаків, пускових установок ворога (від БПЛА до ракет – про конкретику тут не говоритимем).

Зрештою, ми починаємо не з нуля. У 2014-19 роках було доведено до готовності чимало розробок – питання в правильному їх виробництві.
Дещо вже починають розморожувати і нинішні – але повільно, неефективно і дорого.

3. ⁠У місцевих громад не забирають гроші. Навпаки, ухвалюють давно поданий проект “Євросолідарності” про програму облаштування укриттів і, за прикладом Ізраїлю, місцевих сховищ, які дають прихисток будь-де, на вулиці чи в приміщенні.

Чим кратно знижується кількість жертв і вартість руйнувань…

4. Військових не топлять у морі паперів і журналів, а дають змогу оперативно отримувати і застосовувати нові розробки, забезпечуючи найшвидший зворотній звʼязок.

5. Журналістів-розслідувачів не цькують тітушками, а залучають до виявлення корупції та неефективності, які невідворотні у будь-якій складній системі.

Список можна продовжувати.

… от тому й потрібен професійний уряд єдності (чи вже порятунку), щоб думати у таких категоріях. А не величі Потужного. Думати – і працювати як великий оркестр, де партія кожного важлива для результату всіх.

… але влада вперто мислить інакше. Накопичуючи проблеми…

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають точку зору автора публікації, який несе повну відповідальність за достовірність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник веб-сторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.