Аптека між хот-догами: як “доступні ліки” від уряду можуть коштувати вам здоров’я

Джерело: Facebook-сторінка автора

Є речі, які влада вміє продавати ідеально. Не тому, що вони ідеальні – а тому, що вони красиво упаковані.

Ось вам свіжа “перемога соціальної політики”: на виконання рішення РНБО та указу Президента людям обіцяють зниження цін на ліки й “доступність всюди”. А як символ нової епохи – продаж безрецептурних ліків на АЗС, включно з вендинговими автоматами.

І тут я різко насторожився. Бо знаю один дуже український трюк: коли держава не може забезпечити систему – вона знімає з себе відповідальність і називає це реформою.

Те, що у нормальних країнах є про контроль ризику, у нас перетворюють на “бери й лікуйся сам”, але тепер ще й “під каву на заправці”.

Велика маніпуляція: “Ми робимо як у Європі”

Головний аргумент лобістів продажу ліків на заправках – це нібито європейський досвід. Нам кажуть: подивіться на Польщу, Швецію чи Данію, там це працює.

Це – напівправда, яка гірша за брехню.

Так, у деяких країнах ЄС справді можна купити медикаменти на АЗС. Але диявол криється в деталях, про які наші чиновники воліють мовчати. По-перше, у Європі дозволений продаж виключно обмеженого переліку засобів. Наприклад, у Польщі це близько 60 позицій: базові знеболювальні, льодяники від горла, засоби від печії. По-друге, там діють жорсткі вимоги до упаковки (малі пачки на 1–2 дні прийому, щоб уникнути передозувань) та умов зберігання.

Що ж пропонує український МОЗ? Відкрити шлюзи для всього безрецептурного асортименту. Це тисячі найменувань: від складних протиалергічних препаратів до засобів, що впливають на тиск чи шлунково-кишковий тракт. Жодна країна ЄС не дозволяє такого безконтрольного обігу ліків без участі фармацевта. Це не євроінтеграція – це дерегуляція рівня країн третього світу.

Парадокс доступності: навіщо лагодити те, що працює?

Найбільший абсурд ситуації полягає в тому, що аргумент про “недоступність ліків у дорозі” розбивається об реальність.

Будьмо відвертими: аспірин, парацетамол, нурофен, стрепсілс, ренні та активоване вугілля ВЖЕ ЗАРАЗ продаються на більшості брендових заправок України. Цей базовий набір, якого цілком достатньо для екстреної ситуації в дорозі, вже доступний водіям.
Тоді навіщо розширювати номенклатуру? Навіщо перетворювати заправку на повноцінний аптечний склад без аптекаря? Відповідь очевидна: це рішення продиктоване не турботою про пацієнта, а бажанням великих паливних мереж отримати частку високомаржинального ринку, а уряду – поставити “галочку” у звіті про реформи.

Економіка бензоколонки: чому це буде дорого і небезпечно

Влада обіцяє, що конкуренція з АЗС змусить аптеки знизити ціни. Це твердження спричиняє в економістів гірку посмішку. Бізнес-модель будь-якої заправки будується на convenience pricing – націнці за зручність. Ви бачили на АЗС воду чи шоколад дешевше ніж у супермаркеті? Ні, там усе дорожче на 30–50%. Очікувати, що мережі, які продають хот-доги з потрійною націнкою, раптом стануть соціальними донорами дешевих ліків – це наївно.

Але висока ціна – це менше зло. Більше зло – це відсутність контролю. Ліки – це хімічні сполуки, чутливі до температури. Аптеки витрачають величезні кошти на системи клімат-контролю та холодильне обладнання, їх регулярно перевіряє Держлікслужба. Хто контролюватиме тисячі вендингових автоматів на трасах? Що станеться з сиропом чи пігулками, які пролежали добу у розпеченому на сонці автоматі в липні або перемерзли в січні? Це вже не ліки – це потенційна отрута. І коли пацієнт отримає ускладнення, заявити претензії буде нікому: касир на заправці за це не відповідає.

Знецінення професії: касир та медсестра замість фармацевта

Рішення дозволити продаж ліків без участі спеціаліста – це злочин проти фармацевтичної безпеки. Фармацевт – це не продавець. Це фахівець, який знає про сумісність препаратів, побічні дії та протипоказання. На АЗС такого фільтра не буде. Людина з виразкою купить знеболювальне, яке спровокує кровотечу. Гіпертонік купить препарат від застуди, який спричинить криз.

Паралельно уряд впроваджує ще одну “геніальну” ідею: дозволяє медсестрам працювати в аптеках у селах. При всій повазі до медсестер, їх вчили виконувати призначення лікаря та доглядати за хворими, а не розбиратися у фармакокінетиці. Це підміна понять і професійна деградація. Замість того щоб створювати стимули для провізорів їхати в село, держава просто знижує стандарти якості для сільського населення.

“Диктатура дешевизни” в лікарнях

І наостанок – про “прозорість” у лікарняних аптеках. Вимога продавати лише препарати з трьома найнижчими цінами з Нацкаталогу звучить соціально, але на практиці це пастка. Пацієнт у стаціонарі, часто у важкому стані, позбавляється вибору. Йому нав’язують найдешевший генерик, який може бути менш ефективним або гірше очищеним, ніж дорожчий аналог. Якісні європейські виробники просто підуть з цього сегмента ринку, не витримавши цінової війни з найдешевшими (часто азійськими) субстанціями. Це не доступність лікування – це примусова економія на здоров’ї найвразливіших.

Замість висновків:

Те, що сьогодні подається як велика перемога та євроінтеграція, насправді є набором хаотичних і лобістських рішень.

• Ми не наближаємось до Європи, а віддаляємось від її стандартів безпеки.
• Ми не знижуємо ціни, а створюємо нові канали надприбутків для паливних гігантів.
• Ми не покращуємо доступність, а підвищуємо ризик масових отруєнь фальсифікатом та зіпсованими препаратами.

Справжня реформа – це страхова медицина, реімбурсація та жорсткий контроль якості. А перетворення країни на великий базар, де пігулки продають упереміш із бензином, – це шлях у прірву. Урядовий пакет під брендом “доступність ліків” містить небезпечну дерегуляцію (АЗС + вендинг), яка не доводить ані зниження цін, ані реальної доступності – зате знімає із системи фармацевтичну опіку й перекладає ризик на громадянина, це шлях у безлад, де крайнім знову стане людина-клієнт АЗС.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.