Бажане проти дійсного: чи можливі мирні переговори з РФ найближчим часом?

Джерело: Facebook-сторінка автора

Про переговори, wishful thinking (видавання бажаного за дійсне – ред.) і реальність.

“Переговори ось-ось почнуться! І це зрада!”, – пишуть одні.

“Переговори треба починати, бо інакше зовсім кабзда/бо треба вибори, щоб забрати владу/бо я хочу звалити з “цієї країни” ”, пишуть різні інші.

“Переговори вже йдуть і ось-ось відбудеться зрада (перемога)”, кажуть свідки “зради” або неконтрольовані оптимісти.

Всі ці моделі очікувань – вони про wishful thinking. Майже всі автори цих тез виходять не з наявних доказів чи раціональних очікувань, а з зручних. Для свого психологічного стану.

Щоб перемовини відбулися і були успішними мають існувати:

1. Поле для компромісу. Тобто сторони мають погодитись або на фіксацію статусу, або бути готовим до поступок.

2. Мотивація сторін їх вести. Сторони гіпотетичних перемовин — це не лише  Україна і Росія. Це ще, як мінімум, США і Китай.

3. Легітимний нейтральний майданчик.

Ключове — мотивація їх вести, звісно.

В чому може бути інтерес України?

1. Час на перегрупування: зміцнити оборону, перепідготувати армію, отримати і виробити зброю.

2. Відновлення і стабілізація: відновлення інфраструктури та  економіки, залучення інвестицій, вступ до ЄС та зниження внутрішньої напруги.

3. Можливість дочекатися колапсу режиму. СРСР розвалися вже після завершення Афганської війни, а Путін дуже старається, щоб довести Росію до колапсу.

В чому може бути інтерес Росії?

1. Утримання окупованих територій. Утримання окупованого можна легко оголосити перемогою.

2. Зниження внутрішньої напруги. Ми не знаємо певно наскільки Росію трясе зсередини й наскільки Путін вірить у власну невразливість. Але маркерів напруги та кризи вже зараз вистачає.

3. Зменшення військової підтримки Україні. Щоб зробити Україну менш здатною до активного спротиву.

4. Дочекатися, поки Україна регресує і зʼявиться можливість отримати все політичним шляхом.

Примусити Україну до перемовин доволі просто. Достатньо обрізати гроші та зброю. І ми тупо не вивеземо. Найбільші економіки світу не вивезли Першу чи Другу світову війну без кредитів і постачань.

Примусити до перемовин Росію складніше. Бо РФ має відчувати реальний тиск від США без протидії Китаю, а Путін або бачити можливість зафіксувати перемогу, або загрозу своєму режиму. А який інтерес у “великих”?

Зі США все зрозуміло. Можна буде політично і військово зосередитися на протистоянні Китаю. І знизити ризик ескалації в Європі. Плюс відкриється вікно омріяних можливостей для спільної з Індією спроби відтягнути Росію від Китаю.

Плюс завершення війни зараз — це політична перемога для нового президента. Бо провали та невдачі всі спишуть на Байдена, незалежно від того, на яких умовах війна закінчиться.

У Китаю ж є одна базова причина не бажати ніяких переговорів: це перший пункт американських причин. Але є резони й прагнути світової та регіональної деескалації:

1. Стабільність на світових ринках. Китай зацікавлений у стабільності світових ринків і торгівлі. Бо економічна криза в Китаї створює загрозу для режиму. І поки вони з нею не впоралися.

2. Позиція посередника між Росією та Заходом (Європою в першу чергу) може допомогти Китаю позиціювати себе як агента стабільності, і посилити розкол між ЄС і США.

Теоретично можливо все що завгодно. І що перемовини вже йдуть. І що поведінка Байдена — це примус України мʼякішими за Трампа методами. І що Путін розуміє, що в нього зростають внутрішні ризики, тому веде наступ “зерграшем”, щоб от встигнути хапнути якомога більше. І що Китай готовий зіграти роль “доброго папаші”.

Але навіть у перелічених мною дуже базових пунктах багато суперечностей в інтересах сторін, на раціональність яких не доводиться сподіватися. Тому я б не радив сподіватися що “війна ось-ось закінчиться”.

Наша стратегія — виснажувати Росію і мінімізувати власні помилки — не змінилася. А момент, коли ми чи росіяни будемо вимушені просити про перемовини дійсно настане. І наразі ніхто не скаже коли.

Вибачте, що не додаю “передбачуваності”. Але бажаний самообман нікому ще не допоміг.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.