Угорці та румуни не самі підняли питання щодо закону про освіту, їм допомогли у Кремлі, – Береза

Після обговорення питання про навчання нацменшин українською мовою на засіданні Комітету науки та освіти Парламентської асамблеї Ради Європи представники комітету дійшли висновку, що не мають претензій до позиції України.

Про це розповів позафракційний народний депутат Борислав Береза в передачі “Разом” зі Світланою Орловською на “Прямому”.

“Це питання було дискусійним. Ми з паном Ар’євим підійшли до доповідача, пані Хофман, і намагалися з’ясуватися, які питання мають до України. З’ясувалося, що вона не знайома із самим законопроектом. Але їй надали інформацію. Вона акцентувала увагу на тому, що порушується Хартія захисту регіональних меншин та нацменшин. Ми попросили, щоб вона показала, в якій частині. Вона не змогла це зробити. Більше того, інші представники нашого комітету, з якими ми спілкувалися, вони були здивовані, коли побачили, що дійсно ніяких порушень саме хартії немає, і цей закон не містить ніяких порушень.

Після того вони змінили свою думку. І, на сьогодні, вони сказали, що не мають претензій до позиції України. Пані Хофман попросила, щоб ми надали їй переклад цього законопроекту. Ми пообіцяли надати. Після цього ми мали дуже жваве обговорення цього закону. І після цього це питання було знято до 5 грудня. 5 грудня це питання буде розглядатися в Будапешті, в Угорщині, в дуже непростих умовах. Саме там ми будемо захищати позицію України. І там буде поставлена остаточна крапка в цьому питанні”, – наголосив Береза.

Також нардеп пояснив на прикладі з Пастернаком та радянською владою, чому відбувається нагнітання ситуації. “Це не провокація. Це історія з приводу… колись було при радянській владі: я Пастернака не читав, але засуджую. Це саме відбувається і зараз. Ми спілкувалися з нашими західними партнерами. І вони кажуть, що питань немає. Але хочу сказати, що угорці та румуні не самі підняли це питання. Їх на це питання акцентовано звернули наші “друзі” з Кремля. Тому зараз головне питання – щоб ми могли надати докази, а ми їх надали, і щоб ці докази були почуті в Європі. Поки все відбувається так, як повинно бути. Більше того, зараз Україна послідовно відстоює свої інтереси саме в Парламентській асамблеї. Тому чекаємо на грудень і побачимо, що ми отримаємо в фіналі. Але мені хочеться, щоб МЗС України не займало пасивну позицію і не відповідало на будь-які заяви у “Твіттері”, а відповідало офіційно з позиції дипломатії”, – підкреслив Борислав Береза.

Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада України ухвали закон “Про освіту”.

Раніше міністр освіти Лілія Гриневич у ефірі “Прямого” анонсувала навчання представників національних меншин у школах рідною мовою.

Також в ефірі “Прямого” експерт з освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба заявив, що новий закон про освіту розширює можливості нацменшин з інтеграції в українське суспільство.