Більша частина законопроєктів Ради є фінансовим популізмом – КВУ

Половина законопроєктів, зареєстрованих у Верховній Раді, є нереальними до виконання і мають ознаки фінансового популізму.

Про це повідомили у Комітеті виборців України з посиланням на дані Міністерства Фінансів.

Так, за період із 29 серпня по 19 листопада 2019 року Міністерством фінансів України було здійснено 447 експертних висновків до законопроєктів щодо фінансових можливостей їх реалізації. За результатами опрацювання законопроєктів 236 із них або 53% було визнано такими, що негативно впливатимуть на дохідну або витратну частину державного бюджету і, відповідно, унеможливлюють їх реалізацію.

“Проблема фінансового популізму, хоч і в меншому масштабі, мала місце і в парламенті попереднього скликання. Так, за даними КВУ в 2016 році негативні висновки Мінфіну отримали 34% законопроєктів, у 2017 році – 32%. Однак станом на зараз ця цифра різко стрибнула і складає вже 53%. Як правило, більшість нереалістичних документів реєструють самі народні депутати, які, з одного боку, вимагають підвищення соціальних стандартів, але, з іншого, не обґрунтовують за рахунок чого було б реально здійснити такі виплати. При цьому чинне законодавство зобов’язує депутатів подавати фінансові розрахунки до законопроєктів, однак на практиці цю норму майже не виконують або ж вказують відверто нереальні джерела доходів”, – пояснив голова КВУ Олексій Кошель.

До прикладу, серед фінансово нереалістичних документів проєкт закону №2297 “Про внесення зміни до статті 7 закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо щомісячної адресної допомоги” (автори – Королевська, Солод), №2278 “Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи)” (автори – Третьякова, Струневич, Арсенюк, Гривко, Остапенко), №1136 “Про внесення змін до закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати” (автор – Шпенов) та ін.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №375 від 20 серпня 2014 року “Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України” одним із завдань Мінфіну є підготовка разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади експертних висновків до законопроєктів щодо їх впливу на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду.

Раніше Комітет виборців України порівняв діяльність президентів Петра Порошенка та Володимира Зеленського, урядів Яценюка та Гончарука та Ради VIII і ІХ скликань.

Читайте також: З початку роботи Верховної Ради IX скликання 17 депутатів пропустили 90% голосувань – КВУ.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.