Блокування кордону з Польщею: чому це сталось, і як далі слід діяти Україні
Джерело: Facebook-сторінка автора
Щодо розв’язання польсько-української кризи вантажних автомобільних перевезень.
Довго чекав, щоб влада сама до цього додумалася, але бачу, що ніяк. Або не годні, або не хочуть.
У часи Кучми і Януковича поляки виходили з пропозиціями українській стороні зняти всі обмеження на автомобільні вантажні перевезення. Ми тоді відмовили, бо основний трафік йшов на Росію, і ми не хотіли польської конкуренції.
Поляки у відповідь сконцентрувалися на ринку ЄС, де стали одним із ключових гравців, польські бази фур є навіть у Португалії. І тепер Варшава не хоче допустити конкуренції з українцями, хоча на цьому етапі це більше уявна, аніж реальна загроза.
Водночас ця проблема має і політичний вимір. Чинний польський уряд не хоче псувати стосунки зі своїми асоціаціями автоперевізників, особливо після програшу на виборах. Можливо, розраховує на їхню електоральну підтримку, як і фермерів, надалі.
Великою помилкою з нашого боку було розглядати цю проблему як другорядну й обмежитися роллю профільного заступника міністра у переговорах з поляками. Лише днями відбулися другі переговори на рівні міністрів, під час яких польська сторона начебто повідомила про певні зрушення, хоча насправді світло з червоного не стало навіть жовтим, не кажучи про зелене.
Позитивна позавчорашня заява Президента України, що найближчим часом політичне рішення буде знайдене, явно з натяком на майбутній уряд Туска, є зайво оптимістичною.
По перше, від цього не стало краще покинутим напризволяще українським водіям у холодних кабінах тижнями, а український бізнес вже рахує збитки сотнями мільйонів доларів.
По друге, Туск буде польським премʼєр-міністром, а не українським, і розв’язання цієї проблеми буде компромісним, а не прямолінійним на користь України.
По третє, Туск добре памʼятає 2020 рік, як організували в Україні на прохання Дуди справу проти Славоміра Новака з єдиною метою — завдати удару по партії Туска.
Тож дружба між Польщею й Україною буде, а от з нинішнім українським керівництвом — маю великі сумніви. Хіба Петро Порошенко якось зарадить.
Що треба було зробити?
Перевести це питання з рівня другорядного на першочергове і невідкладне.
Провести непублічні переговори з Вашингтоном з проханням вплинути на наших сусідів і спільно розв’язувати логістичні проблеми, а це не лише автоперевезення.
США активно інвестують в українську логістику, їхній інтерес тут очевидний. На фоні затримок з бюджетним фінансуванням і військовими постачаннями, не виключаю, адміністрація Байдена була б готова посприяти у розв’язанні такого “дрібного” питання, яке загрожує серйозними наслідками в усіх сферах.
Тим більше, що в чинної польської влади вже горить земля під ногами й Туск налаштований рішуче розслідувати, чим вони займалися в Польщі останні 8 років. Тож ідучи на зустріч Вашингтону, окремі майбутні фігуранти можуть полегшити собі життя у майбутньому.
І чинний Президент України цього разу міг би зробити неоціненну послугу вже Туску, вибивши підтримку з боку автоасоціацій його конкурента.
І Москва б схопила чергового облизня зі створення перешкод нашій євроінтеграції чужими руками.
Думай-те! Доповідь завершив.
23 листопада стало відомо про початок блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску “Медика” у Польщі, що може призвести до ускладнення переміщення на виїзді та в’їзді. 22 листопада організатори протестів на польсько-українському кордоні повідомили, що продовжать блокувати прикордонний пункт пропуску “Ягодин — Дорогуськ” до 1 лютого 2024 року.
Напередодні польські перевізники відмовилися припинити блокування кордону з Україною, відхиливши спільні пропозиції Єврокомісії та обох країн. Головна вимога – повернення до системи дозволів для України. Тим часом Єврокомісія і надалі перебуває у контакті з українською та польською владою з метою оцінки ситуації навколо блокування польськими перевізниками трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні між Польщею й Україною.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.