Черговий “договірняк”? Чому Зеленський мовчить щодо “Північного потоку-2”
Фото: Reuters
Увага міжнародної спільноти до приголомшливої домовленості між Вашингтоном і Берліном щодо “Північного потоку-2” залишається на передовицях уваги, незважаючи на період літніх відпусток. Єдиним, хто поки зберігає мовчання — президент Зеленський. І це не може не турбувати і викликає підозри про можливий “договірняк”.
За інформацією з довірливих джерел, українська сторона вела перемовини з німецькою і американською сторонами ще з квітня. Відбувалися телефонні контакти, обмін позиціями, документами. Тобто спільна заява США-ФРН не стала неочікуваною для офіційного Києва. Підтвердив цю версію і офіційний речник Держдепу, який зауважив, що з Києвом вели інтенсивний діалог, відбувався обмін документами і пропозиціями.
Виникає логічне питання: чому весь цей час (понад три місяці) Банкова мовчала, чому не готувала план “В” чи не апелювала до Брюсселя, чи інших опонентів “ПП-2”?
Україна, як і “Північний потік-2”, є символами протистояння Росії і її неоімперській агресії. Станом на сьогодні, як би це не звучало, Захід обирає “Північний потік-2”. А куди поділася Україна і які шанси в нашої боротьби? Питання риторичне. З першим кубометром російського газу в трубі, українська боротьба піде на периферію світової політики, “у трубу”. Публічний хід Берліна про фіксацію “Формули Штайнмаєра”, який збігся з Вашингтонською домовленістю, з цієї опери. Хто захоче ризикувати стабільним російським газом через “Північний потік-2” через якісь турбулентні явища на фронті чи політичну невизначеність в Україні, де підривають незалежне судочинство та ганяються за попередниками.
Ситуація дедалі більше вказує на те, що саме Україна стала каталізатором домовленості між Вашингтоном і Берліном. Ні, не тим, що запропонувала її. А тим, що погодилася про неї говорити. Нагадує два роки умиротворення і заглядання в очі агресору першими в надії обігнати весь світ. Ось і виходить, що обвинувачувати у невдачі треба не партнерів, які грамотно захищали свої інтереси, а Банкову, яка спробувала вскочити у помилкове вікно можливостей в надії бути першою, а опинилася останньою.
“Переговорна геніальність” Банкової вкотре довела свою нікчемність. З такими підходами Україна майже втратила національні інтереси в частині “ПП-2”, а завтра — з такою Зе-дипломатією — як знати, може й Донбас і Крим?
Раніше США і Німеччина досягли угоди, яка дозволяє завершити будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”.
Згодом Україна та Польща зробили спільну заяву щодо угоди США та Німеччини. У МЗС двох країн запевняють, що й надалі працюватимуть разом зі своїми союзниками та партнерами, щоб зупинити запуск “Північного потоку-2”.
Крім того, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс розкритикував угоду США і Німеччини щодо будівництва російського газопроводу “Північний потік-2”.
Що стосується питання російського газогону, очільник Міністерства закордонних справ Польщі Збігнєв Рау заявив, що Німеччина повинна компенсувати Україні дефіцит безпеки в регіоні, який спровокує запуск російського геополітичного проєкту “Північний потік-2”.
Водночас у Державному департаменті США переконують, що Вашингтон активно консультувався з Києвом під час підготовки угоди з Берліном щодо трубопроводу “Північний потік-2”
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.