Чим запам’ятався Пхьончхан Україні. Підсумки Олімпіади-2018

“Прямий” підбиває підсумки виступів українських спортсменів на Олімпіаді-2018 в корейському Пхьончхані.

Одна медаль у Пхьончхані — такий підсумок виступів української збірної на Олімпіаді-2018. Зважаючи на те, що ніколи раніше на Зимових Іграх українці не вигравали більше двох нагород, результат виглядає абсолютно нормальним. Тим більше, не варто забувати про те, що у Пхьончхан відправилася найменша українська делегація в історії — усього 33 спортсмени.

Ніхто, зрештою, і не очікував серйозних медальних подвигів від синьо-жовтої збірної. Ще до почату Олімпіади було ясно, що більша половина спортсменів їдуть лише, аби виступити. Про жоден результат від українських саночників, гірськолижників чи лижників не могло бути й мови.

Вони, в принципі, підтвердили очікування: продемонстрували олімпійський дух у його найкращому прояві. Водночас, були й ті, на кого покладали сподівання — але вони розчарували. Мова, в першу чергу, йде про біатлоністів, чий виступ на Олімпіаді закінчився абсолютним фіаско.

Виступи українців на Олімпіаді-2018 в цифрах

1 — золото Олександра Абраменка (акробатика), найкращий результат України

21 — місце України в медальному заліку (золото Абраменка — єдина медаль)

65 — стільки разів українські спортсмени стартували на Олімпіаді-2018

12 — стільки разів українці опинялися у верхній (кращій) половині фінішного протоколу

3 — стільки разів українці фінішували в топ-10: Абраменко (перше місце), біатлонна змішана естафета (7-е місце) і чоловіча біатлонна естафета (9-е місце)

25 — стільки разів українці фінішували в топ-10 найгірших (включно з тими, хто не фінішував взагалі)

8 — стільки разів українці фінішували в топ-3 найгірших (5 разів — останнє місце, 2 рази — передостаннє місце, 1 раз — третє місце з кінця)

Українське відкриття Олімпіади — Владислав Гераскевич (скелетон)

19-річний хлопець, який разом з батьком власноруч створює скелетон в Україну. Приблизно так тепер можна описати Владислава Гераскевича, єдиного українського скелетоніста, який привернув до себе уваги впевненими виступами на Олімпіаді. До медалі Абраменка саме результат Владислава (12-е місце) залишався найкращим виступом синьо-жовтих спортсменів на Олімпіаді.

Гераскевич продемонстрував найкращий результат в кар’єрі, вистріливши на Олімпіаді. А зважаючи на те, що в скелетоні спортсмени виходять на пік форми приблизно в 23 роки — на Владислава попереду чекає серйозне майбутнє. Усе-таки зараз він ще вважається юніором, який тільки робить перші кроки. А кроки ці, як бачимо, виходить досить успішними.

Український герой Олімпіади — Олександр Абраменко (фристайл)

Про успіх Олександра Абраменка ми уже згадували, визначаючи героїв Олімпіади-2018. Але про його золоту медаль можна і треба розповідати навіть більше.

Звісно, це медаль здобута не завдяки, а всупереч. Всупереч загальному занепаду зимових видів спорту в Україні, всупереч травмі, яка вибила Олександра зі змагального ритму на рік з лишнім, всупереч багатьом іншим причинам. Абраменко не їхав у Пхьончхан головним фаворитом на виграш медалі, а був лише тіньовим претендентом на успіх. Але він зміг.

Зміг, бо довго й вперто йшов до власної мети. Зміг, бо встояв тоді, коли падали інші. І навіть попри те, що фінальний стрибок Олександр виконував вперше в сезоні, він зробив його чисто і точно — так, як вимагала ситуація. Так, як було потрібно для виграшу медалі.

Якби не Абраменко, то Україна покидала б Пхьончхан на щиті — без жодної нагороди та без жодного по-справжньому хорошого виступу. Але Олександр своїми стрибками затьмарив усіх, а також переписав історію українського фристайлу, здобувши першу олімпійську нагороду для цього виду спорту. Можливо, тепер на фристайл (акробатику, зокрема) будуть звертати більше уваги, а відповідно, більше дітей цікавитиметься та більше грошей виділятиметься для його розвитку.

Український провал Олімпіади — фігурне катання

Ще чотири роки тому, на Олімпіаді в Сочі, українське фігурне катання зазнало потужного провалу: тоді двічі (в парному катанні та танцювальних парах) синьо-жовті фінішували останніми, а в жіночому катанні — третіми з кінця. Від краху в Сочі Україну врятував Яків Годорожа, котрий зміг кваліфікуватися в довільну програму та поборовся за місце в топ-20. Нехай і невисокий результат, зате відібрався у довільну програму та не фінішував останнім.

У Пхьончхані рятівника серед українських фігуристів не було. Ярослав Паніот не виконав жодного стрибка і посів останнє місце, танцювальна пара Нікітін/Назарова теж припустилася багатьох помилок і несподівано опинилася на 21-у місці (четверті з кінця), а Анна Хниченкова показала “свій результат”, зайнявши передостаннє місце в жіночій програмі.

Українське фігурне катання стрімко продовжує падіння на дно. Можливо, врятує його Анастасія Архіпова — 13-річна фігуристка, чинна чемпіонка України. Але її час прийде за чотири роки у Пекіні, де від неї очікуватимуть хоча б боротьби за вихід у довільну програму. У цього покоління українських фігуристів (очевидно, ні Паніот, ні Хниченкова більше не поїдуть на Олімпіаду) нічого не вийшло.

Український момент Олімпіади — порятунок саночника Андрія Мандзія після падіння з саней

Українське розчарування Олімпіади — біатлонна збірна

Головні медальні надії на Олімпіаді, найсильніші та найтитулованіші представники України, лідери світового біатлону — як тільки не називали українську біатлонну збірну перед початком Олімпіади. Як чоловіки, так і жінки — особливо жінки — мали справді непогані шанси на виграш медалі (або навіть декількох) у Пхьончхані. Заради підготовки до Олімпійських ігор тренерські штаби жертвували комерційними стартами, пропускали етапи та робили багато інших непопулярних кроків. У Пхьончхані українці мали вразити формою та показати свої найкращі результати, натомість вони приїхали на Олімпіаду розібраними та неготовими.

Тренер жіночої збірної Урош Велепец пояснює таку слабку фізичну форму біатлоністок постійними хворобами, а тренер чоловічої команди, Юрай Санітра, однією з причин невдачі називає погану акліматизацію в Республіці Корея. Але ці слова, лише відмазки та намагання виправдати неготовність команди — тренери не впоралися з єдиним завданням на сезон, не вивели біатлоністів на пік форми на Олімпіаду.

Жодного потрапляння в топ-10 в особистих гонках (такого не було з Олімпіади-2002), 11-е місце в жіночій естафеті, хоча до останнього українки вважалися претендентками на медаль (і були чинними олімпійськими чемпіонками), а успішним був лише мікст, де синьо-жовта команда фінішувала сьомою. Однозначно, не таких результатів чекали від тих, хто їхав на Олімпіаду в статусу головної медальної надії.

Читайте також матеріал “Прямого” про спортсменів, які вразили найбільше на Олімпіаді в Пхьончхані.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.