Новини

Дані Держстату не відбиваюсь реального стану української економіки – Андрій Рева

Дані Держстату не відбиваюсь реального стану української економіки – Андрій Рева

Коли в Україні припиниться зростання мінімальної зарплати, чому уряд не перестане підвищувати пенсії та чому дані Державної служби статистики не відбивають реального стану речей в українській економіці.

Про це та багато іншого у програмі “Подія Вересня” на телеканалі “Прямий” розповів міністр соціальної політики України Андрій Рева.

– Уряд і президент кажуть, що ми маємо піднімати зарплати. А з боку Європи і МВФ кричать: але зарплата піднімається через виробництво. І з третього боку, міністр фінансів каже, що у нас така низька база, що нам є ще куди піднімати, тому що ми за безцінь працювали. Де знаходиться міністр соціальної політики в цій дискусії: піднімати чи не піднімати, в залежності чи без залежності? Як зробити правильно?

Є така цікава тварина – морська свинка. І є свиня. В якому співвідношенні вони знаходяться? Вони навіть не родичі. Так от, коли ми такі розмови чуємо, я завжди згадую це порівняння морської свинки. Є поняття мінімальної заробітної плати і є заробітна плата. Коли ми говоримо про мінімальну і заробітну плату, ми плутаємо ці поняття. У нас виходить два однокорінних слова, але вони мають різний зміст. Що таке заробітна плата? Це те, що ви заробляєте. Хіба уряд визначає вашу зарплату?

Так от, коли ми говоримо про зростання зарплати в країні, це об’єктивний процес, на який уряд впливає опосередковано. А от коли ми з вами говоримо про мінімальну зарплату – це принципово різні речі. Це соціальна гарантія, це стандарт.

І давайте запитаємо у цих всіх розумників, які кажуть, що цього робити не треба. Ви самі можете прожити на мінімальну зарплату? Ворогу не бажаю. І коли уряд піднімає мінімальну зарплату, вони кажуть: це неправильно. Так от, той, хто каже, що неправильно, ви його запитайте: ти особисто будеш жити на цю зарплату чи ні? Тому що це нижня межа, нижче якої взагалі опускатися не можна.

По великому рахунку, у нас сьогодні із 10,5 мільйонів людей, які платять єдиний соціальний внесок, 4,5 мільйони живуть на “мінімалку” офіційну. Я абсолютно віддаю собі звіт в тому, що далеко не всі 4,5 мільйони реально отримують “мінімалку”. Але це той рівень, з якого платиться єдиний соціальний внесок і податок на доходи фізичних осіб. Коли ми говорили, що у нас станом на 1 грудня 2016 року 67 тисяч керівників приватних підприємств показували зарплату в 1450 гривень, то я думаю, що всі прекрасно розуміють, що з цим треба щось робити.

Коли сьогодні вже 3723, у нас весь фонд оплати праці і вся система оплати праці йде вверх, уряд її піджимає таким чином. І абсолютно тут питання тільки в одному – не пережати. Потрібно акуратно піджимати цей рівень, щоб зарплати йшли вгору.

– І коли “мінімалка” йде вгору, вже треба і там думати, і далі думати. І решта починає рухатися відповідно.

І давайте будемо казати відверто. У нас же величезна міграція трудова за кордон. Коли запитати сьогодні людей, чому вони від’їжджають, перша причина – це те, що заробітна плата низька. І наші роботодавця деякі звикли до того, що у нас завжди дешева робоча сила. І, мовляв, не треба напружуватися на цьому ринку. Сьогодні ситуація міняється. Сьогодні проблема дефіциту хороших, кваліфікованих кадрів. І єдиний спосіб їх утримати – дати їм нормальну зарплату.

І тому уряд в тренді. Він разом з роботодавцями піднімає заробітну плату. Я вважаю, що не зовсім достатньо. Чому? Тому що, коли ми піднімали 3200, у нас це було приблизно 50% від середньої зарплати по країні. А тепер давайте візьмемо 3723 і 7800, які були на лютий місяць, – і ви подивитесь, що це вже менше 50%. Звідси висновок, що цей рівень також треба піднімати. Це не всім подобається, особливо тим, хто має платити податки, хто має платити єдиний соціальний внесок. Але, вибачте, є реальність, на яку потрібно реагувати.

– Правильно я розумію, що це достатньо швидше підвищення мінімальної платні, воно десь закінчиться? І це тому, що у нас база низька і треба її підняти, а потім почнеться вже більш природній процес.

Звичайно. Ви абсолютно правильно кажете. Єдине, на що я хочу звернути увагу: що коли ми говоримо про мінімальну заробітну плату, то МВФ нас чомусь не включив в перелік бідних країн. І навіть не включив в перелік країн, що розвиваються. Він вважає нас країною з ринковою економікою, в якій просто існують певні процеси, які є негативними. В чому наша взагалі дискусія з МВФ, чому вони відбуваються трошки в різних площинах? Вони дивляться на цифри економічного зростання України. Кажуть: у вас 2,5% економічного зростання. Значить, за їхньою логікою, у нас всі доходи бюджету і всього іншого не можуть бути більшими, ніж ці цифри. А ми їм показуємо: у нас зростання 40% надходжень до бюджету. І вони не можуть зрозуміти – звідки. Вони не можуть зрозуміти, що оскільки тіньова економіка в Україні 40%…

– От вона і є.

Я хочу історичний приклад дуже цікавий привести. Коли німці підійшли до Парижу в 1914 році, з метою посіяти паніку в Парижі вони вирішили його обстріляти з далекобійної артилерії. Вони підтягнули на залізничній платформі і почали обстріл Парижу з важкими, величезними снарядами. Сподівалися, зараз преса зірветься, народ в ужасі буде. І тиша. Вони стріляють, щось там десь летить. І незрозуміла тиша така. Поки вони розбиралися, з’ясувалося, що снаряди падали між Парижем і Версалем. Цілились по Парижу, а снаряди улітали в район Версаля. В чому проблема? На великій відстані починає діяти сила Коріоліса, і вона відхиляє снаряд. Тобто коли ви стріляєте на невелику відстань – можна про неї забути. А коли стріляєте на велику відстань – треба враховувати. Поки вони це зрозуміли, їх вже відігнали від Парижу.

Те ж саме у нас в Україні. Тільки замість сили Коріоліса у нас вплив тіньової економіки. Тому не можна керуватися даними Держстату. Вони реально нижчі, ніж реальні показники.

– Я очам вірю. І коли всі кричать криком “ой жахливо”, я виходжу на вулиці Києва і щось не бачу тієї смерті. Я питаю у мера: яке безробіття? Він каже, що 9 тисяч на 4 мільйони населення. 9 тисяч безробітних.

Це не безробітних. Це тих, хто офіційно в центрі зайнятості зареєстрований.

– Машини їдуть, пробки стоять. Стало бідніше, стало сутужніше, ресторани позакривалися. Але в ті, що залишилися, все ж таки люди ходять. Я буваю і в маленьких містах. І сказати, що хтось помирає з голоду, я не можу.

Тут треба розуміти одну річ. У нас, на жаль, дуже великий розрив між тими, хто живе дуже добре, і з тими, хто живе дуже погано. І це велика біда. В Радянському Союзі такого розриву не було. Жили погано, але всі однаково. Зараз у нас відбулася серйозна диференціація. І тут дуже важливо що? Я читаю і слухаю деяких людей, які називають себе економістами. І вони на повному серйозі розповідають: підняв уряд зарплати, підняв пенсії – це різко вдарило по нашій економіці, вона тут же зупинилася і тенденції у нас погані. І це слухають люди, кивають головами. І в мене просте питання. Тобто, за вашою логікою, якщо ми будемо знижувати зарплати і пенсії – значить наша економіка буде рости?

– Коли не піднімали, казали: чого ж ви, сволочі, не піднімаєте, треба піднімати. Послухалися і підняли. Кажуть: що ж ви піднімаєте? Що б ви не робили, варіантів немає.

Але логіка їхня яка? Якщо ви піднімаєте зарплати і пенсії – це б’є по економіці, її темпи зростання падають, і це все погано. А якщо ми будемо знижувати, то, по ідеї, економіка повинна рости? В мене тоді питання: а в чиїх інтересах вона буде рости? Кому потрібне зростання економіки навіть на 10%, якщо воно збагачуватиме 10 людей в цій країні? Я вважаю, хай у нас темпи будуть нижчі, але будуть отримувати… Хіба пенсіонери – не люди? Чому, коли ми піднімаємо мінімальну зарплату, коли ми заставляємо заможні верстви населення заплатити більше і підвищити людям пенсію? Щоб вони могли купити елементарні речі для себе. Тому що киянам важко деяким, які ходять в такі торгові центри, зрозуміти пенсіонерку в селі, яка зводить кінці з кінцями. І коли я чую ці аморальні розмови, що, мовляв, не треба піднімати пенсії, то я точно так же, як і у випадку з мінімальною зарплатою, кажу: ану-ка тепер, буд ласка, шановний, хто проти, спробуй прожити. І потім ми поговоримо з вами.

– Що чекати українцям, на які зміни в соціальній політиці на цей рік?

Ми серйозно працюємо. У нас є програма дій уряду. Зараз ми будемо звітувати за попередній рік. І вже зараз ми підготували план на наступний рік, тобто на 2018-й. Ми, вже не чекаючи затвердження, працюємо, зараз іде робота щодо підвищення пенсій нашим військовим. Це дуже серйозна справа. Два місяця ми граємося. Тому що, на відміну від цивільного закону, який ми прийняли, де автоматичний розрахунок, і все ми зробили буквально за тиждень, ми другий місяць в ручному режимі перераховуємо пенсії військовим. Тому що ця заскорузла, радянська, абсолютно немотивуюча система… наші тиловики так стояли на смерть, щоб її зберегти, щоб, не дай бог, у того, хто на передовій, пенсія не була більша, ніж у того, хто сидить в тилу. Але ми цю роботу закінчимо протягом квітня, і зробимо.

Крім того, у нас завдання на сьогоднішній день – готувати монетизацію субсидій. По закону, ми повинні це з 1 січня 2019 року зробити. Значить, зараз вся підготовча робота. У нас, вибачте, вимога закону – ввести накопичувальну систему з 2019 року. Теж робота величезна перед нами стоїть. Я вже не кажу про ту програму, яку ми затвердили щодо розвитку “прозорих офісів” у 20 територіальних громадах. Ми зараз будуємо спільно з місцевою владою “прозорі офіси” для обслуговування населення.

У нас окрема програма сьогодні є щодо забезпечення дітей-сиріт житлом. В цьому році майже 700 дітей, які закінчать вузи, сироти, отримають гроші на купівлю житла.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.