Делегації 25 антарктичних країн вийшли із зали під час виступу представника РФ

На щорічній нараді з Договору про Антарктику 25 країн-учасниць висловили підтримку Україні на тлі повномасштабного вторгнення РФ та влаштували демарш під час виступу російського представника, залишивши залу засідань.

Це сталося 24 травня в Берліні, де триває 44-та Консультативна нарада Договору, повідомляє пресцентр Міністерства освіти та науки України.

У відомстві підкреслили, що нарада – найголовніша подія року в елітному клубі антарктичних країн, яку можна порівняти з засіданням Генасамблеї ООН – тільки для учасників Договору про Антарктику

“На нараді вирішуються всі найголовніші питання спільного управління та взаємодії на крижаному континенті. Загалом учасниками договору є 54 країни, але право голосу мають лише 29 консультативних сторін, серед яких і Україна”, – пояснив заступник міністра освіти і науки, очільник української делегації Олексій Шкуратов.

Зазначається, що на урочистому пленарному засіданні з нагоди відкриття наради виступив представник України, радник-посланник Посольства України в Німеччині Максим Ємельянов. Він ознайомив делегатів з наслідками повномасштабного вторгнення РФ на територію України та впливу російської агресії на українську антарктичну програму.

“Система Договору про Антарктику була заснована у дусі міжнародної наукової співпраці на противагу спробам мілітаризації та територіальних претензій. Очевидно, що Росія не доросла до того рівня, щоб поважати міжнародно визнані кордони інших держав та право своїх сусідів на самостійне існування. Така держава-агресор не заслуговує бути членом міжнародних організацій та має бути повністю ізольована”, – підкреслив Ємельянов.

У відповідь Франція, що нині головує у Раді Європи, озвучила спільну заяву від імені 11 країн-членів ЄС, серед яких Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Болгарія, Чехія, Іспанія, Швеція та Фінляндія, щодо повної підтримки України і засудження російської агресії.

До цієї заяви приєднались делегації Норвегії, Румунії, Японії, Індії, Австралії, Нової Зеландії, Великої Британії та США, а також низки латиноамериканських країн – Бразилії, Аргентини, Чилі, Еквадору, Колумбії та Уругваю. Тобто загалом до заяви долучилися 25 країн, з яких 23 є консультативними сторонами.

“Під час виступу російського представника українська делегація демонстративно залишила залу засідань. Її демарш підтримали делегації зазначених вище країн, представники яких теж вийшли з зали”, – резюмували в МОН.

“У такий спосіб більшість країн Договору показали, що антарктичний світ – це цивілізований світ, в якому не місце російським варварам. Ми сподіваємося, що це лише перший крок до майбутнього обмеження будь-якої діяльності РФ у міжнародно-правовій системі Договору про Антарктику, на чому ми активно наполягаємо впродовж усієї цьогорічної наради”, – зазначив заступник міністра освіти і науки Шкуратов.

Також представник США під час виступу оголосив про намір денонсувати Меморандум про взаєморозуміння між урядами США і РФ про співробітництво в Антарктиці від 2012 року та блокувати головування РФ у будь-яких робочих групах та суміжних заходах у межах Договору про Антарктику.

Довідка: Україна долучилася до Договору про Антарктику 1992 року. Участь у ньому надає право проводити діяльність в Антарктиці (зокрема, створювати наукові станції та відряджати наукові експедиції) і призначати уповноважених представників на Консультативні наради з Договору про Антарктику. Вони проходять щороку для обговорення актуальних питань дослідження та освоєння Антарктики, а також напрацювання рекомендацій своїм урядам.

З 2004 року Україна отримала статус Консультативної сторони Договору – наразі його мають лише 29 країн. Цей статус надає право вирішального голосу у прийняті будь-яких рішень з усіх питань, пов’язаних з діяльністю в Антарктиці. 

Нагадаємо, близько 20 країн оголосили про нову військову допомогу для України.

До слова, Португалія надасть Україні допомогу в розмірі 250 мільйонів євро. Перший транш очікують 2022 року.

Крім того, Велика Британія передала Україні черговий пакет допомоги на тлі повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Цього разу до Києва надіслали 11 мільйонів одиниць медичних виробів.

До того ж Німеччина підтримає Україну короткостроковою бюджетною підтримкою в розмірі близько одного мільярда євро. Кошти планується направити на підтримку працездатності державної системи.

Також уряд Японії виділить Україні додаткову фінансову допомогу в розмірі 300 мільйонів доларів на гуманітарні потреби.

Як відомо, ввечері 9 травня президент США Джо Байден підписав закон про лендліз для України. Документ дозволить прискорено передавати в Україну зброю, військову техніку, медикаменти, харчові продукти тощо. Передбачають, що країна-одержувач сплатить їхню вартість пізніше.

Нагадаємо, 24 лютого Президент РФ Володимир Путін оголосив війну Україні та розпочав масштабне вторгнення. По низці українських міст були завдані ракетні удари, атаковані військові об’єкти Збройних сил України.

Після цього Верховна Рада запровадила воєнний стан в Україні. У зв’язку з чим президент України Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію та утворив Ставку Верховного головнокомандувача.

До слова, у деяких областях України запровадили комендантську годину, як вимушений крок в умовах війни.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.