Денис Кірєєв: державні банки – драйвер економічного зростання України

Кірєєв Денис Борисович вважає, що масштабна приватизація державних банків може стати помилкою

Приватизація державних підприємств – пріоритет української влади. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю турецькому агентству новин DHA. За його словами, приватним компаніям у 2021 році продадуть ряд активів у хімічній, енергетичній та машинобудівній галузях. Правда, скільки з цих об’єктів можна вважати активами – велике питання. За статистикою кожна 5 з понад 3500 українських держпідприємств генерує збитки.

Фінансист Денис Кірєєв підкреслює, що велика приватизація торкнеться також фінансових установ. До 2025 року їх частка в банківському секторі повинна скоротитися з 60% до 25%. Про це йдеться в принципах стратегічного реформування держбанків, які кабінет міністрів оновив у вересні. Документ, зокрема, передбачає:

• майбутній вихід держави із капіталу Приватбанку;
• вливання додаткового капіталу в Укргазбанк за рахунок конвертації позики Міжнародної фінансової корпорації Світового банку;
• створення умов для вступу міжнародних фінансових організацій (МФО) в капітал Ощадбанку і повну його приватизацію до кінця 2025 р.

Наміри і оптимізм уряду щодо майбутнього держбанків поділяють не всі. Український банкір з 20-річним досвідом роботи у фінансовому секторі Кірєєв Денис Борисович вважає, що їх продаж може стати помилкою.

Інформація про Дениса Борисовича Кірєєва

Кірєєв Денис Борисович народився 1.01.1977 р в Києві. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив до Національного технічного університету України (КПІ), де вивчав маркетинг і менеджмент. Денис Кірєєв має також дипломи Інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Міністерства промислової політики України та спеціалізованого Банківського інституту UNICO (Амстердам, Нідерланди).

Професійна біографія Дениса Кірєєва почалася в 1998 р в групі Rabobank International. Спочатку він працював дилером, а потім очолив казначейство і валютно-фінансовий департамент Київського міжнародного банку. Далі в резюме банкіра фігурують такі посади:

• менеджер департаменту фінансово-валютних операцій в Credit Lyonnais Bank Ukraine (2000-2002 рр.);
• головний менеджер управління корпоративного бізнесу в Citibank Ukraine (2002-2004 рр.);
• головний менеджер управління корпоративного фінансування в ING Bank Ukraine (2004-2006 рр.);
• заступник генерального директора в СКМ Фінанс (2006-2008 рр.);
• член наглядової ради Укрексімбанку (2006-2012 рр.);
• член ради директорів GROUP SLAV AG (м.Відень, Австрія) і генеральний директор SLAV Management;
• перший заступник голови правління Ощадбанку. Денис Кірєєв у Ощадбанку працював в період з 2010 по 2014 роки;
• керівник фондів Private Equity Fund і Fixed Income Fund (2014-2019 рр.).

Дані про Дениса Кірєєва в відкритих джерелах також вказують на те, що він займається громадською діяльністю. Зокрема, керує опікунською радою дитячо-юнацької спортивної школи «ІППОН», де діти вивчають різні єдиноборства (самбо, карате, дзюдо).

Денис Кірєєв про приватизацію державних фінустанов

Фінансист Кірєєв Денис Борисович наводить кілька ключових аргументів проти приватизації українських державних банків:

1. Ціна. Низька поточна вартість активів, на яку впливають політична нестабільність і економічні проблеми в країні;
2. Втрата контролю. Держава може втратити ринкових важелів впливу на банківську систему;
3. Безпека. Державні фінустанови є інструментом стабілізації економіки і повинні забезпечувати виконання соціальних програм.

Згадана стратегія кабміну також містить опис бізнес-моделей для кожного держбанку. У баченні уряду вони повинні зайняти наступні ніші:

1. Приватбанк – лідер роздрібного банківського сектору;
2. Ощадбанк – обслуговування роздрібного сектору, МСБ, корпоративних клієнтів;
3. Укргазбанк – екологічний банкінг;
4. Укрексімбанк – фінансування експортно-імпортних операцій.

Денис Кірєєв вважає, що ідея визначення чіткої ніші для кожного гравця правильна. Орієнтованість банків на рішення конкретних завдань допоможе уникнути непотрібної конкуренції. Більш того, перші результати «профілювання» банків вже видно. Укргазбанк за відносно короткий проміжок часу запропонував кілька якісних продуктів для «зелених» енергетичних проектів.

На думку фінансиста, всьому банківському ринку України не вистачає ефективності. Можливості різних гравців в проведенні активних операцій обмежують капітали і ліквідність.

Точкою зростання для банківського бізнесу Кірєєв Денис вважає онлайн банкінг. Сьогодні більшість банків на національному ринку пропонує клієнтам базовий набір продуктів у порівнянні із західними конкурентами. В майбутньому виграють структури, які будуть залучати досвідчених IT-фахівців для впровадження вже перевірених успішних рішень і створення інновацій. Крім того, поступова діджиталізація діяльності допоможе банкам підвищити ефективність витрат на утримання персоналу.

Як заманити інвестора

Державні банки – механізм для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій в країну, вважає Денис Кірєєв. Поки слабка інвестиційна привабливість гальмує розвиток української економіки. Статистика підтверджує: іноземний бізнес із обережністю ставиться до перспективи вкладення грошей в довгострокові проекти в Україні. За період з 2015 до 2019 рр. в країну з-за кордону надійшли всього близько 16,5 мільярдів доларів.

Серед секторів української економіки, які можуть залучити інвесторів вже сьогодні, Кірєєв виділяє два- аграрний і енергетичний. Для розвитку першого необхідно удосконалювати логістику і транспортну інфраструктуру, зростання другого забезпечать вкладення в атомну генерацію.

Що ж до стимулювання внутрішніх інвестицій, то Кірєєв пропонує діяти радикально – оголосити податкову амністію. Левова частка української економіки перебуває в тіні, а частина підприємців вважає за краще зберігати зароблені в країні фінанси на рахунках західних банків або офшорів. Амністія капіталів дозволить державі почати вибудовувати відносини з бізнесом за новими правилами з «нульової точки» і бізнес відповість взаємністю, впевнений Кірєєв.