Державна зрада? Чи стане “вагнергейт” приводом для імпічменту Зеленського 

Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв анонсував вихід текстової версії розслідування по “вагнерівцях” у найближчому місяці. Крім того, ексголова Головного управління розвідки Міноборони України Василь Бурба дав показання тимчасовій слідчій комісії парламенту. Колишній спецслужбовець підтвердив усі обставини підготовки спецоперації та її провалу через витік інформації з Офісу президента. Водночас глава ТСК Мар’яна Безугла стверджує, що українські спецслужби самі вирішили скасувати спецоперацію по захопленню російських терористів і жодного витоку інформації не було.

Що загрожує владі в разі визнання факту державної зради – розбирався PRM.UA

Перед виходом розслідування: позиція української влади по “вагнерівцях”

Розслідування журналістської групи Bellingcat, щодо справи “вагнерівців” буде оприлюднене вже найближчого місяця у текстовому варіанті. Пізніше вийде відеоматеріал на цю тему.

“Ми готуємо три продукти. Один – двогодинний документальний фільм-розслідування. Він не вийде раніше наступного року, і ми розраховуємо, що це буде фільм, вартий Оскара. Другий – коротший документальний фільм. Це вже медійний продукт, ми випустимо його раніше” – сказав журналіст-розслідувач Христо Грозєв.

Він додав, що розслідувачі зверталися до представників української влади, щодо коментарів у справі “вагнерівців”, проте не отримали їх навіть за пів року.

Водночас після першого засідання ТСК, яке відбулось 10 вересня голова комісії Мар’яна Безугла заявила, що ніякого зриву спецоперації не було. За її словами, був “спецзахід”, який вирішили відтермінували самі ж українські спецслужби.

Вона також заявила, що причиною “відтермінування” спецоперації було нібито усвідомлення, що ситуація стала неконтрольованою.

“Була отримана інформація, щодо того, що ситуація стає неконтрольованою з українського боку. Відповідно, щоб оцінити ризики й опрацювати детальніше і збільшити шанси на успішність такого спеціального заходу, було прийняте рішення на відтермінування”, – сказала голова ТСК.

Згодом Христо Грозєв спростував заяву Безуглої й наголосив, що спецоперація була, вона готувалася 18 місяців і зірвалась після наради у вищого керівництва України. Він також сказав що російські спецслужби до останнього не знали про те, що переліт “вагнерівців” з Мінська до Стамбула був пасткою української розвідки.

“Об’єктивно видно, що було два бронювання квитків: з Білорусі до Туреччини й далі (фальшива, звичайно) до Венесуели. Нові броні були зроблені на чотири дні пізніше. Джерела, з якими ми, CNN та інші ЗМІ спілкувалися, стверджують, що саме в цей період прийшов наказ відкласти на три-чотири дні операцію. Пояснення зволікання були пов’язані з необхідністю завершити інші переговори з Росією, які інакше могли бути зірвані”, – зазначив Грозєв.

За його словами, таке пояснення могло бути причиною, але сьогодні зрозуміло, що це був рецепт невдачі. Можна було припустити, що, залишивши у Мінську  на чотири-п’ять днів 33 людини з військовим минулим, операція зірветься.

14 вересня мало відбутись друге засідання ТСК, на якому мали заслухати показання ексголови Головного управління розвідки Василя Бурби. Однак засідання неочікувано перенесли за кілька хвилина до прибуття колишнього очільника ГУР МО.

20 вересня Мар’яна Безугла заявила, що Бурбу все ж таки заслухають, однак це відбудеться не у стінах парламенту. Крім того, у будівлі будуть посилені заходи безпеки. А потім без жодних пояснень засідання знову перенесли. За словами журналіста Юрія Бутусова, таке рішення прийняла голова ТСК Безугла одразу після того, як Бурба почав давати показання.

24 вересня відбулась чергова спроба провести засідання ТСК, однак і цього разу не вдалося заслухати Бурбу. Народна депутатка від “Європейської Солідарності” Софія Федина повідомила, що засідання раптово вирішили перенести в інше приміщення.

“Це був кабінет, без рівня секретності, без рамки перевіряння. Всі були з мобільними телефонами, тобто ми розуміли, що щось буде “не так”. І коли вона (Безугла) з’явилася, то почала розказувати, що надійшла купа паперів, документів, відповіді на їхні звернення, які засвідчують, що ми, як депутати, які не є членами ТСК, не маємо права бути присутніми на комісії. Як тільки ми почали питатися – а де ці документи, чи можемо ми їх побачити – звичайно, що тема була переведена на інше питання”, – повідомила депутатка.

Також у ЗМІ з’явилась інформація, що ексзаступник голови СБУ Руслан Баранецький відмовився давати свідчення на засіданні щодо “вагнерівців” в обмін на посаду.

Як зазначає ZN.UA наразі Баранецький перебуває без посади і згідно з інформацією їхнього “джерела” сподівається отримати для себе нове кадрове призначення у ході розслідування зриву спецоперації щодо “вагнерівців”.

Лише 25 вересня ТСК заслухала показання Василя Бурби, однак на засідання не пустили представників парламентської опозиції. Відповідно, свідчення ексголови ГУР почули тільки депутати від “Слуги народу”.

Як повідомив Юрій Бутусов, на допиті Бурба повністю підтвердив під протокол усі обставини підготовки і провалу спецоперації, про які журналіст писав у своїх статтях щодо даного скандалу, і навів багато деталей і фактів, які підтверджують зраду і витік інформації в КДБ Білорусі з офісу Зеленського.

Він також наголосив, що Бурба підтвердив інформацію про те, що спецоперація проводилася спільно зі спецслужбами НАТО.

“Таким чином, офіційно під протокол спростовані всі брехливі заяви, якими офіс Зеленського намагався понад рік приховати факт зради і заважати розслідуванню провалу спецоперації”, – резюмував журналіст.

Він також наголосив, що свідчення Бурби повинні бути негайно долучені до матеріалів кримінальної справи. А депутати парламенту зобов’язані отримати доступ до розслідування, яке необхідне в інтересах національної безпеки.

Чи може “вагнергейт” стати приводом для імпічменту Зеленського

Раніше про імпічмент згадувалося лише в Конституції, а також у Регламенті Верховної Ради. Однак у 2019 році у “турборежимі” був прийнятий закон “Про особливу процедуру усунення президента з поста (імпічмент)”.

Процедура усунення Зеленського від влади є доволі складною, однак теоретично можливою. Для початку процедури імпічменту треба, щоб більшість депутатів (226 голосів “за” під час таємного голосування) внесла до парламенту відповідне подання. Після цього має відбутись голосування за початок імпічменту.

Якщо голосування пройшло успішно, Рада має створити спеціальну комісію для розслідування підстав для усунення президента з посади. До цієї комісії мають пропорційно входити представники усіх фракцій. Висновки комісії обґрунтовуються на засіданні Ради. На обговоренні також мають бути присутніми представники Верховного та Конституційного судів.

Якщо вина глави держави буде доведена, депутати мають підготувати постанову про звинувачення президента у відповідному злочині. За кожен пункт цієї постанови має проголосувати (у таємному режимі) щонайменше дві третини депутатів.

Після голосування Рада звертається до Верховного і Конституційного судів. Верховний суд має визначити, чи дійсно ті дії, в яких звинувачують президента, є злочином. Конституційний суд стежить за тим, щоб усе відбувалось в межах Основного закону. Якщо якийсь із судів визнає порушення у процедурі імпічменту – вона припиняється.

Якщо ж у Верховному і Конституційному суді не знаходять правопорушень, депутати знову мають голосувати – цього разу за відсторонення президента від влади. У таємному режимі “за” відставку глави держави мають проголосувати мінімум три чверті (338) парламентарів. У разі успішного голосування постанова набирає чинності після оголошення про її прийняття. Якщо ж голосування провалюється, спікер від імені Верховної Ради має вибачитись перед президентом у письмовій формі.

Цікаво, що у законі “про імпічмент” визначається дві підстави для усунення президента з посади – державна зрада та “інші злочини”. Що саме мається на увазі під останнім поняттям – не роз’яснюється. Ймовірно, перелік “інших” злочинів варто шукати у Кримінальному кодексі.

Однак з держзрадою дещо простіше, і “вагнергейт” цілком підходить під відповідну статтю ККУ. Згідно з останньою, державною зрадою є діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України (ст. 111).

Втім, правоохоронні органи не поспішають відкривати кримінальну справу щодо зриву спецоперації по “вагнерівцях”. 22 липня Шевченківський суд зобов’язав ДБР почати розслідування про “вагнергейту”, і державної зради. Однак провадження досі не відкрили.

“Наразі жодної інформації про проведення такої операції на території України ми не отримали. За результатами допитів посадових осіб така інформація теж не отримана”, – сказав директор ДБР Олексій Сухачов.

3 вересня нардеп Андрій Тетерук, учасник АТО Ігор Лапін та громадський діяч Юрій Гудименко подали до Офісу генпрокурора заяву про злочин ДБР. В ОГПУ  проігнорували заяву, тому 10 вересня заявники подали до Печерського районного суду скаргу на бездіяльність генпрокуратури. 16 вересня суд зобов’язав Офіс відкрити провадження щодо невиконання рішення суду з боку ДБР. І лише 28 вересня стало відомо, що в ОГПУ все ж відкрили справу щодо бездіяльності Держбюро розслідувань.

“Слідчий ДБР порушив частину 2 статті 382 Кримінального Кодексу “Невиконання рішення суду”. Посадовцям, що вчинили такий злочин, загрожує позбавлення волі терміном до 5 років із забороною займати певні посади, терміном до 3 років. Однак в ОГПУ не вказали особу, відповідальну за ведення слідства щодо злочинної бездіяльності Держбюро розслідувань”, – зазначили в організації “Рух опору капітуляції”.

На думку народного депутата від “Європейської Солідарності” Михайла Забродського, викриття винних у зриві спецоперації дійсно може стати підставою для імпічменту Зеленського.

На думку ж депутата Київради Сергія Тарана, сумнівна робота ТСК “Слуг народу” під головуванням Безуглої свідчить про те, що влада винна у зриві спецоперації.

“Я вважаю, що так, як працює комісія — це вже явка з повинною. Я не маю жодного сумніву, що справжнього розслідування за цієї влади не буде. Але те, як комісія працює зараз, стане матеріалами для розслідуванняу майбутньому.” – упевнений депутат.

Однак “вагнергейт” – це лише один випадок, який згодом може бути визнаний держзрадою. Були й інші порушення, які підпадають під статтю 111 ККУ.

Зокрема, можна згадати про спробу створити так звану “консультативну раду” за участі терористів ОРДЛО. Фактично це був крок до легалізації квазіреспублік та їх визнання чинною українською владою.

Держзрадою також може бути визнано відведення українських військ на Донбасі, внаслідок чого російські окупанти зайняли кращі позиції та вбили десятки наших захисників.

Не забуваймо і про візит Зеленського в Оман та ймовірну зустріч з російськими високопосадовцями. Якщо буде доведений факт таємних переговорів з ворогом, це буде прямою держзрадою з боку “зеленої” влади.

Звісно, доведення всього вищезазначеного наразі є малоймовірним. Однак є й інші порушення, за якими проти влади відкривались кримінальні справи. Так, низка проваджень була відкрита внаслідок порушень виборчого законодавства під час місцевих виборів 2020 року, коли відбувалось так зване “опитування Зеленського”.

Ще одним приводом для відставки Зеленського може стати незаконне переслідування Андрія Антоненка, Яни Дугарь і Юлії Кузьменко по “справі Шеремета”. Окрім того, що цих людей звинуватити в організації убивства без належних доказів, президент особисто втручався в розслідування й виступав на брифінгу правоохоронних органів.

Очевидно, що імпічмент Зеленського не відбудеться за ініціативи “згори”. Сьогодні у влади є монобільшість у парламенті, лояльні люди в уряді, та вплив на правоохоронні органи. До того ж, процедура усунення президента з посади є досить складною для реалізації. Однак, новітня історія України свідчить, що за наявності потужного тиску “знизу”, консолідації вулиці та опозиції, зміна влади цілком можлива.

Як повідомлялось, розслідування журналістської групи Bellingcat, щодо справи “вагнерівців” буде оприлюднене вже найближчого місяця, але лише у текстовому варіанті.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський визнав факт проведення спецоперації по захопленню російських найманців з ПВК “Вагнера”, однак назвав її “ідеєю інших країн”.

Відомо, що у Зеленського просили британську розвідку МІ-6 зупинити вихід фільму про “вагнерівців”.

Своєю чергою секретар Ради національної безпеки Олексій Данілов заявив, що жодного документа про зірвану спецоперацію щодо “вагнерівців” в РНБО немає.

Журналіст Юрій Бутусов зазначив, що в Офісі президента починають розуміти масштаби наслідків від провалу спецоперації щодо “вагнерівців”

Раніше Юрія Бутусова та Яніну Соколову викликали на допит до ДБР через справу “вагнерівців”

Також Володимир Ар’єв повідомив, що “Європейська Солідарність” має неспростовні докази, що Офіс президента зірвав спецоперацію щодо “вагнерівців”. У зв’язку з цим фракція вимагає створити Тимчасову слідчу комісію.

Крім того, головний редактор сайту “Цензор.НЕТ” Юрій Бутусов заявив, що затримання “вагнерівців” мало бути українською операцією, яка зірвалась після доповіді в Офісі президента Володимира Зеленського.

Читайте також: Помилка або злий умисел: у Bellingcat назвали можливі версії зриву спецоперації по затримці “вагнерівців”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.