Дмитро Шимків на “Прямому: про Калинівку, МВФ та перспективи реформ

У президента сподіваються, що голосування за пенсійну реформу може відбутися вже 5 жовтня. Про це Євгену Кисельову в інтерв’ю на “Прямому” заявив заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.

– Що на Банковій думають? Яка головна версія? Антон Геращенко заявляє, що це результату халатності ВСУ, і заявляє, що потрібно звільняти Муженко.

Я навряд чи буду коментувати військові питання. Тому що я не є членом військового кабінету і не приймають участь у засіданнях РНБО. Я не можу коментувати обговорення, а також результати розслідування або доповіді, які робилися президенту з боку силових відомств сьогодні.

Зі свого боку, мені здається, успішно в країні, яка веде війну за свою незалежність, коли ми бачимо різну діяльність диверсійних груп, піднімати питання про голову Генерального штабу… Я думаю, це з боку різних політичних сил, політиків. Я не хотів би коментувати позицію народних депутатів. Вони обрані народом і мають право коментувати будь-що. Але мені здається, важливим є розуміння стану справ, який знаходиться в Україні, з точки зору оборони. Тому я би не хотів коментувати.

– За підрахунками секретаря комітету ВР з питань національної безпеки Івана Винника, згоріло боєприпасів на орієнтовно 800 мільйонів доларів.

Це жахливі наслідки, по-перше, для обороноздатності країни.

– А може взагалі боєприпасів бути на 800 мільйонів доларів?

Чому б і ні. Вони ж зберігаються. Я не робив аудит бази. Я не можу сказати, чи може, чи ні.

– А Америка збирається нам давати 500 мільйонів. І то – зі скрипом.

У більшості випадків Америка нам не дає боєприпасів. Тому що більшість боєприпасів або вироблялися в Україні, або закуповувалися за українські кошти, за кошти державного бюджету. А також це склади Міністерства оборони. Тому я не маю інформації, скільки зберігалося набоїв. Знаю аналогічно, як і ви, що це стосувалося Збройних сил, зокрема танкових підрозділів.

– Якось не віриться, що можна було знищити у вогні 800 мільйонів доларів.

Нам треба очікувати результатів розслідування офіційних осіб, офіційне розслідування силових органів. Просто це будуть спекулятивні речі.

– Ви зараз не в змозі оцінити економічні наслідки того, що сталося?

Якщо говорити про економічні наслідки, то я можу навести ще один приклад. Нещодавно, коли нас атакував комп’ютерний вірус, і у нас біла кібератака, до сих пір, на жаль, не оприлюднені з боку органів, які займалися розслідуванням, зокрема кіберполіція. Могли би надати оцінку збитків, які були нанесені державі, зокрема і в державному секторі, і в комерційному секторі. За моєю оцінкою, внаслідок дії комп’ютерних вірусів і кібератаки постраждали приблизно 10% інфраструктури державних та комерційних структур. Це досить серйозні наслідки впливу кібератаки. В грошах ніхто не порахував. Тому що треба рахувати, скільки був простій. Це комп’ютери та сервери. Але є випадки, коли є організації комерційні – на жаль, більшість з них публічно про це ніколи не скажуть – де було знищено близько 80% техніки, яка перетворилася у цеглини. Така от цегла… Там треба було повністю оновлювати все програмне забезпечення, були знищені дані тощо. Тобто це досить серйозна атака, яку зазнала Україна. На жаль, належного аналізу з боку силових органів. Хотілося б бачити більш детальний аналіз впливу саме кібератаки. Але це ще один приклад.

Цих економічних наслідків не можу оцінити, тому що треба бачити, скільки знищено боєприпасів. Далі ми дивимося на питання, скільки у нас на сьогоднішній момент… по-перше, це територія, де відбувалося суспільне життя людей. Це евакуація, це видатки. Я можу сказати, що будь-яка евакуація, залучення ДСНС, для того щоб знешкоджувати наслідки катастрофи, – це є також значні видатки. Це і затримки поїздів, про які сьогодні оголосив міністр транспорту. Це було 5-8 годин. Літаки над територією були заборонені.

– Це все можна порахувати?

Звісно. Я думаю, що у більшості випадків під час катастроф проводиться певна оцінка фаховими спеціалістами. Я думаю, що Міністерство економіки разом з органами, які проводять слідчі дії, запропонують економічну оцінку наслідків і збитків, які завдані диверсією, за головною версією.

– 100 мільйонів гривень буде виділено на ліквідацію наслідків.

Це те, що заявив сьогодні прем’єр-міністр. Це стосується безпосередньо інфраструктури сільської. Мені здається, що це питання не стосується військової інфраструктури. Тому що, наскільки я знаю, для захисту оборонних об’єктів у державному бюджеті передбачені кошти. Але також є інформація, що бюджетний розпис був затверджений лише влітку, а тендери були не запущені щодо організації процедури забезпечення безпеки. Тому це є комплексне питання аналізу, чому сталися ті чи інші обставини, які ми сьогодні спостерігаємо, що було зроблено для їх усунення, чи були можливості у керівників відповідних підрозділів та структур мати фінансові ресурси, чи знаходились вони в повноваженнях – я маю на увазі, для проведення видатків – чи запущені були тендери. Хотілося б подивитися, чи відбувалося це прозоро, чи це відбувалося по закритій процедурі. Це повинна з’ясувати слідча комісії, яка опрацьовує наслідки катастрофи.

– Оцінити масштаби завданих збитків просто неможливо поки?

Ми чуємо різні оцінки. Ви назвали оцінку народних депутатів. Це дуже складно про це говорити. Ця інформація є в Міністерстві оборони. Вони повинні таке коментувати. Я би все-таки спирався на цифри, які оприлюднить Міністерство оборони та Генеральний штаб.

Це трагедія не лише для Збройних сил, а й для жителів. Мої співчуття. Там знищена інфраструктура, дороги. Взагалі порушено життя. Це трагедія для країни. Не лише для регіону, Вінниці і Калинівки”.

Про ринок зовнішніх запозичень і співпрацю з МВФ

– Вперше за скільки років Україна розмістила єврооблігації?

За багато років. За останні п’ять років Україна не виходила. Ми виходили раніше. На даний момент, якщо виходити з точки зору залучення і зацікавленості, ми бачимо великий інтерес до України. Ми маємо гарну кон’юнктуру ринку на світових фінансових ринках. Було бажання і очікування. Але у нас є обмеження по розміру боргу.

Президент Порошенко з гордістю говорив про те, що Україна повернулася на цей ринок, і це велике досягнення. І з’явився новий ресурс поповнення держбюджету. Але при цьому на фінансовому форумі в Одесі, в пресі з’явилися тривожні голоси: мовляв, а як би Україна не пішла цим шляхом, і що при Януковичі вже таке було. Економіст Андерс Ослунд написав, що є тривога щодо подальшої співпраці з МВФ.

Він написав, що є ризики. Але він також перерахував, що було зроблено. На сьогоднішній момент, коли ми дивимося з точки зору державних фінансів, нам треба зробити можливість залучення додаткових фінансів. Тому у нас є питання приватизації, у нас є питання виходу на зовнішні фінансові ринки, у нас є вихід МВФ з конкретним переліком реформ, які треба зробити.

Коли ми дивимося на ситуацію навколо пенсійної реформи, ми дуже очікували, що минулого четверга проголосуємо в другому читанні. На жаль, ми голосували кодекси. Очікуємо, що, можливо, 5 жовтня це дійсно відбудеться у Верховній Раді. Тому що 3-4 числа ще будуть доголосовувати кодекси, там 800 поправок залишилося. А далі ми повинні вийти все-таки на пенсійну реформу. Також це медична реформа, це і питання приватизації. Тому що в бюджеті на наступний рік передбачено, уряд подав, 22 мільярди гривень. Цього року планувалося 17, а залучили лише 3. І це також великий виклик. Для цього є законодавча ініціатива щодо зміни закону про приватизацію. Ми замінюємо сім законів одним, вводимо дві категорії замість шести. Ми запроваджуємо електронні торги щодо малої приватизації і багато інших новел в самому законі. Це дозволить пришвидшити приватизацію, залучити більше коштів до державного бюджету. Це один з інструментів.

Тобто таким чином, і МВФ – це низький відсотки, це 3%. І фінансові запозичення на ринку також обумовлені цим – це більш швидкі гроші, які дозволили також погасити частково боргові зобов’язання, 1,7 мільярди майбутніх періодів. Це також нам дасть можливість викупити і відтермінувати боргове навантаження майбутніх періодів. Це хороша робота Міністерства фінансів, яке працювало над цим. Я думаю, найкраще про цю історію пояснить Міністерство фінансів.

Про створення антикорупційного суду

– Наприклад, представники МВФ кажуть, що створення антикорупційного суду є неодмінною умовою співпраці МВФ з Україною. І зараз Банкова буде потихеньку відрулює, а гроші буде брати не у МВФ, а за допомогою єврооблігацій, аби не створювати антикорупційний суд.

Я свою позицію опублікував на своїй Facebook-сторінці. Я підтримую позицію і президента, і позицію, яка була озвучена Юрієм Луценком – що нам конче необхідна інституція судова, незалежна судова інституція, яка зможе почати розглядати антикорупційні справи. Здається, Луценко назвав цифру 6 тисяч справ, які сьогодні є по корупціонерам, і їх треба розглядати. І хочеться мати незалежні суди. Я не бачу протиріч з позицією пана Керрі, який сказав, що всі суди повинні бути антикорупційні. В Америці всі суди антикорупційні. Це означає, що судова гілка влада повинна бути спроможна розглядати антикорупційні справи.

У них судова система незалежна, прозора і працює. Більше ста років американська судова система йшла до того, щоб стати незалежною. У нас цих ста років немає. Нам треба сьогодні. Якщо подивитися в прагматичну площину, у нас прийнятий закон про судочинство, в якому передбачено створення антикорупційного суду, який буде судом першої інстанції по антикорупційним справам. Відповідно, є декілька точок зору. Апеляцією до антикорупційного суду повинен бути Верховний Суд. Відповідно, зараз повинен бути прийнятий закон, який окреслить, як добираються судді до цього суду. Є зауваження, які були визначені паном Луценком. Він говорить, що в поточному законопроектів, який знаходиться у ВР, комісію, яка обирає суддів, будуть обирати представники президента, парламенту, Кабінету міністрів. Мені здається, що це трошки не йде в руслі загальної судової реформи, яка передбачає, що у нас повинна працювати Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка контролюється Громадською радою доброчесності. Це також нові підходи, які сьогодні існують в Україні. Тому, мені здається, законодавчі ініціативи повинні зараз бути опрацьовані і розглянуті у Верховній Раді. Питання – хто їх буде вносити – це вже питання політичне. Але є точка зору, що на сьогоднішній момент потрібно мати інституцію, яка буде вирішувати і розглядати антикорупційні справи.