Дрони і Трамп: чому США не готові до війни з Іраном
фотоколаж: facebook Д.Вовнянко
Джерело: Facebook-сторінка автора
Зеленський похвалився – тепер Україна “має карти” у спілкуванні із західними союзниками. Йдеться про дрони, ППО та про ударні дрони, у виробництві і застосуванні яких Україна нині – номер один у світі.
Військові експерти не ймуть тями – як так сталося, що США виявилися неготові до масових атак іранськими “Шахедами” за умови, що ті самі Шахеди (теГерані) вже кілька років атакують Україну?! Американці у свою чергу оперативно працюють над помилками, вони залучають українських “експертів” до захисту своїх об’єктів в районі Перської затоки.
Дійшло до новин, ніби сини Трампа планують викупити українське виробництво дронів або технології виробництва і почати забезпечувати армію USA.
Що сталося? Як так вийшло що Штати виявилися неготові?
Скажу зразу, я тут викладу виключно свій погляд людини, яка в темі безпілотників вже багато років (від 2015 р.) і яка бачить картинку очима інструктора БПЛА. Чого не можна – я не скажу. Не переймайтеся.
Для початку. Не тільки США. Всі армії НАТО як на мене категорично недооцінюють важливість дронів. Чого там Франція та Штати? У нас Польща має всі можливості ознайомлюватися з українським військовим досвідом – і не робить жодних критичних висновків. Переймати досвід, створювати свою техніку, проводити маневри, міняти стратегічні плани оборони – якщо поляки й роблять щось подібне, то якось аж надто непомітно.
Вже не раз довелося чути: “Якби Москва напала не нас, а на Польщу через Білорусь – вона зупинилася б тільки на березі Атлантики”. Жарт дуже сумний насправді.
Чому так? Висловлю свій погляд. На Заході дуже довго панувала думка, що російсько-українська війна – це конфлікт “бідності зі злиднями”. Що масове застосування дронів українцями і росіянами – це виключно від бідності. Мовляв, нам бракує снарядів і ракет із самонаведенням – от ми й рятуємося дронами. І росіяни так само. А в країн НАТО, мовляв, ані зі снарядами, ані з ракетами проблем нема. Тому в разі війни…
Абсолютно так само напередодні Другої Світової війни, американські генерали були переконані що головна ударна міць армії – то піхота+артилерія. А “танки – для… тюхтіїв”. Тоді вони проспали бліцкриг гітлерівських генералів у Польщі. Історія повторюється.
Насправді я думаю, що причина не в дурнуватому “проспали”. Причина у збройному лобі, якому було вигідніше продавати армії USA ракети із самонаведенням, а не дешеві дрони.
Але Іран все розставив на місця. Зараз, коли американці змушені відбиватися від шахедів “Петріотами” та авіацією, стає зрозуміло, що війна дронів – це всерйоз і надовго. І Україна тут має неабияку конкурентну перевагу.
Більше скажу. Цілком реально, що американцям доведеться влаштовувати кіл-зону по березі Армузької протоки – аби убезпечити прохід танкерів і аби ніякий “воїн Аллаха” не пальнув звідти ірано-російською “теГеранью”. І от тоді позиції України взагалі злетять до небес. Бо ми вміємо створювати кіл-зони, а американці – ні.
І це ще не межа. Дронарі гарно знають, самі по собі дрони – це половина справи. Потрібна ще координація роботи підрозділів дронерії. Для цього ЗСУ мають програми “Дельта” і “Кропива”. Чи мають щось подібне американці – хай скажуть профільні фахівці.
Безперечно, Україна зараз переживає свій зоряний час. Ми створили рід військ, потребу в якому вже не треба доводити. Нас просять про допомогу. Нам пропонують партнерство. Коли в часи АТО на “АрміїСОС” я навчав водити дрони, мої перші групи курсантів, я й не уявляв що станеться таке.
Тому нагадаю те, про що зелена влада явно волітиме не згадувати. Першим про необхідність розвивати військові технології, бо війна – надовго, заговорив тодішній головком Валерій Залужний.
І так. Перші роти та батальйони ударних дронів У ЗСУ були створені за Залужного і завдяки Залужному. І перші групи пілотів ФПВ-дронів на навчальних центрах ЗСУ стали навчати саме за Залужного. Сам бачив.
Зелена влада нам тоді розповідала про каву у Криму.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.