Другий тур президентських виборів у Молдові: що варто знати
Фото: Укрінформ
Завтра, 3 листопала, відбудеться другий виборів президента Молдови: до нього прогнозовано вийшли чинна глава держави Мая Санду та колишній генпрокурор країни Александр Стояногло.
До слова, Росія витратила близько 100 мільйонів євро на спроби зірвати президентські вибори та референдум щодо вступу країни до Євросоюзу, заявила віцепрем’єр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова.
Вона зазначила, що Кремль розглядає проросійський уряд у Молдові як важливий інструмент у війні проти України з огляду на російську військову присутність у сепаратистському регіоні Придністров’я.
Мая Санду відома перш за все як прозахідний політик. Після повномасштабного вторгнення Росії до Українивона заявила про однозначну підтримку Києва, приєдналася до західних санкцій проти Росії та одночасно з Україною подала заявку на членство Молдови у Євросоюзі.
Однак, як нагадує ВВС, обіцянки Санду чотирирічної давнини – на кшталт суттєвого підвищення добробуту громадян, економічних реформ чи результативної боротьби з корупцією – загалом залишилися нереалізованими.
У телевізійних президентських дебатах 27 жовтня Санду визнала, що обіцяна судова реформа, включно з боротьбою з корупцією та реформою Генеральної прокуратури, була повільною, і пообіцяла, що такі заходи будуть більш ефективними в майбутньому.
Протягом усього свого президентства Санду критикували прокремлівські політичні партії, які звинувачували її в розпалюванні конфлікту з Москвою. У грудні 2022 року її критикували за обмеження свободи слова після того, як її уряд призупинив дію ліцензій шести проросійських телеканалів за “поширення неправдивої інформації”, – зазначає Радіо Сводода.
Александр Стояногло називає себе переконаним прихильником європейської інтеграції Молдови, а саму євроінтеграцію – національною ідеєю своєї держави. При цьому він не брав участі в референдумі про євроінтеграцію, який відбувся під час першого туру президентських виборів, вважаючи плебісцит агітаційним заходом, придуманим штабом Маї Санду.
Він заявляє про підтримку Києва у війні проти Росії, називає Крим та Донбас частинами України та виступає за якнайшвидше виведення російських військ з невизнаного Придністров’я. Але водночас говорить про свою готовність до переговорів з Володимиром Путіним – про мир в Україні чи про зниження цін на газ у Молдові.
Проте у політичному плані Стояногло важко передбачити. Коли він був депутатом парламенту, то належав до проєвропейської коаліції. Незважаючи на це, він інколи займав проросійську позицію, наприклад, відмовляючись голосувати за резолюцію із засудженням злочинів комуністичної доби, йдеться в огляді Радіо Свобода. Його реакція на війну проти України також була неоднозначною: він висловив “негативне ставлення”, але прямо не засудив Росію за вторгнення.
Стабільна й проєвропейська Республіка Молдова має для України критичне значення й повернення до влади в країні проросійських сил означатиме перетворення Молдови на черговий полігон кремлівських провокацій на українських кордонах, наголошує журналістка Маріанна Присяжнюк у статті для Еспресо. В нинішніх умовах, Республіка Молдова та Україна залишаються єдиними країнами, які послідовно демонструють добросусідське ставлення до потреб України у воєнний час у контексті інфраструктури, логістики та гуманітарних потреб.
Остаточне перезавантаження влади у Молдові відбудеться у 2025 році, коли громадяни обиратимуть склад парламенту. Ще одним викликом довгий час залишатиметься внутрішня соціальна розробленість в країні, яка залишатиметься за будь-якої влади й це закладатиме основу для подальшої дестабілізації, як по лінії України, так і по лінії Румунії.
Нагадаємо, у Молдові відбувся референдум щодо внесення до конституції країни положень про європейську інтеграцію. За європейське майбутнє Молдови проголосували 50,46% виборців, проти – 49,54%.
Референдум у Молдові проходив разом із першим туром президентських виборів, під час яких глава держави Мая Санду заявила про “безпрецедентне” зовнішнє втручання у процес голосування.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.