“Дипломатія дронів” дійсно змушує Росію замислитися над необхідністю сісти за стіл переговорів”: Костянтин Єлісєєв

Європейський Союз розпочав офіційну процедуру відкриття для України першого переговорного кластера на шляху до членства в ЄС. Йдеться про кластер №1, який охоплює питання верховенства права, демократичних інституцій та державного управління. Відомий дипломат, представник України при Європейському Союзі у 2010–2015 роках, КОСТЯНТИН ЄЛІСЄЄВ вважає, що, попри зняття вето Угорщиною, у нашому просуванні до ЄС виник ще один фактор ризику, відносини з Польщею. Про це і не тільки, Костянтин Єлісєєв розповів на прямому ефірі спецпроєкту “Адекватні люди”.

Ведуча: Пане Костянтине, вітаю вас. Почнімо з актуального: у червні очікується відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС. Чи дійсно це так і чого нам очікувати?

Костянтин Єлісєєв: По-перше, треба пояснити, про що саме йдеться. Мова про офіційне відкриття першого переговорного кластера, який називається Fundamentals (“Фундаментальні сфери”). Це демократичні цінності та фундаментальні засади функціонування Європейського Союзу. Дійсно, зараз усі говорять про те, що червень має стати переломним місяцем у цьому плані. Нагадаю, це останній місяць головування Бельгії в Раді ЄС. Як усі сподівалися та обіцяли, ми нарешті маємо офіційно відкрити перший кластер.

Але я не став би зараз спочивати на лаврах, оскільки остаточне рішення ще не ухвалене. Не хотілося б прив’язуватися до конкретної дати. Усі говорять про 16 червня, але засідання може відбутися і 15 червня. Саме в ці дні заплановані відповідні зустрічі: 15 червня — засідання Ради ЄС із закордонних справ, а 16 червня — Ради ЄС із загальних справ. Тобто ці дати є цілком прийнятними часовими рамками для офіційного ухвалення рішення. Чому це важливо? Тому що орієнтовно 18–19 червня відбудеться саміт Європейського Союзу, а це вже значно вагоміша політична подія.

Станом на сьогодні хочеться вірити, що все складеться саме так, але зачекаймо — усе може бути. Досі цей кластер не відкривали через вето з боку Угорщини, адже подібні рішення ухвалюються виключно консенсусом. На превеликий жаль, зараз виник ще один фактор ризику — ситуація у відносинах із Польщею. Тому я висловлююся дуже обережно. Сподіваюся, Польща не заблокує рішення і не скористається правом вето, хоча відповідно до договору про Європейський Союз вона має на це повне право. Це серйозний виклик для української дипломатії — не допустити вето з боку жодної з країн ЄС.

Ведуча: Ми ще повернемося до цієї теми, а зараз обговорімо інше нагальне питання — вікно можливостей для відновлення переговорного процесу, про яке зараз активно заговорили на найвищому рівні. Різні інформаційні ресурси називають різні орієнтири, зокрема вибори у США в листопаді. П’ятий президент України Петро Порошенко під час виступу на Чорноморському безпековому форумі в Одесі заявив, що зараз є унікальне вікно можливостей, аби примусити Росію до миру. Він наголосив на необхідності припинення вогню, початку переговорів за участі США та Європи, а також отримання Україною запрошення до НАТО. За його словами, Україна, Європа і світ ніколи не були так близько до миру, як зараз. Пане Костянтине, наскільки реальним є це вікно можливостей і чи ефективно використовує його теперішня українська дипломатія?

Костянтин Єлісєєв: Я вважаю, що ми маємо використовувати навіть найменший шанс для того, щоб зробити перший крок і припинити війну. Це логічно, адже ніхто так не прагне миру, як ми, українці. Навіть якщо є мізерний шанс, його обов’язково треба спробувати реалізувати. Сьогодні обставини складаються так, що в нас дійсно відкрилося хоч і вузьке, але реальне вікно можливостей для завершення війни та встановлення сталого миру.

На це впливає кілька факторів. По-перше, нашим військовим вдалося стабілізувати ситуацію на фронті на всіх ділянках. По-друге, дає свої плоди новий вид вітчизняної дипломатії — наше ноу-хау, яке можна назвати “дипломатією дронів”. Вона дійсно змушує Росію замислитися над необхідністю сісти за стіл переговорів. По-третє, важливим чинником є ситуація всередині самої Росії. Окрім втрат у живій силі, російська економіка дедалі більше стикається із системними проблемами. Росія поступово втрачає можливості для використання своїх нафтових ресурсів, навіть попри напругу на Близькому Сході. Дійшло до того, що агресор змушений продавати золоті запаси Китаю та Сінгапуру.

До цього додаються майбутні вибори у Сполучених Штатах та відома обіцянка Дональда Трампа швидко завершити війну в Україні. Також працюють санкції, зокрема проти тіньового флоту рф. Усі ці фактори можуть підштовхнути Путіна погодитися на безумовне та всеохопне припинення вогню як на перший крок. Припинення вогню не має бути тимчасовим чи прив’язаним до якихось свят або дат. Воно повинно мати серйозні гарантії, щоб сторони могли сісти за стіл переговорів за участі США, Європи, Росії та України для забезпечення сталого й справедливого миру з надійними безпековими гарантіями. Повне й безумовне припинення вогню має стати прелюдією до мирного процесу. Він буде непростим і, можливо, тривалим, але це принаймні зупинить убивства українців.

Ведуча: Нещодавно Верховна Рада ратифікувала угоду про надання Україні 90 мільярдів. Серед умов фігурують досить болючі речі: оподаткування міжнародних посилок та підвищення податків для ФОПів третьої групи. Багато хто звинувачує в цьому МВФ та Євросоюз, проте ми знаємо, що такі умови часто пропонують саме українські переговірники, аби “залатати дірки” в бюджеті. Чи могли ми отримати ці кошти на більш вигідних умовах, не вдаючись до таких жорстких інструментів?

Костянтин Єлісєєв: Як учасник багатьох переговорних процесів, зокрема щодо Угоди про асоціацію та створення поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі, можу підтвердити: успіх залежить від здатності нашої команди переконувати. Західні партнери готові слухати мову залізобетонних аргументів — це не Росія, яка керується виключно політичною доцільністю. Захистити наші інтереси цілком реально, і в минулому нам це вдавалося.

Щодо фінансової підтримки, то європейські партнери завжди керуються принципом “гроші в обмін на реформи”. Це нормальна практика ЄС. Для України це навіть вигідно, адже ми здійснюємо реформи, які все одно мали б провести для фінансової стабільності та євроінтеграції. Але ми повинні чітко бачити свої “червоні лінії”, наприклад в аграрному секторі. Водночас будь-яка країна-кандидат має бути готова до компромісів. Наприклад, Литва заради членства в ЄС повністю вивела з експлуатації та демонтувала Ігналінську АЕС.

Якщо наші переговірники погодилися на нинішні умови й підпис поставлено, ми зобов’язані їх виконувати. Будь-які спроби ухилитися лише підірвуть довіру до України як до передбачуваного партнера. Зрештою, ці 90 мільярдів — це елемент нашого євроінтеграційного шляху. Як дипломат, я не маю морального права оцінювати професійні навички нашої переговорної команди. Якщо влада підписала цю угоду, її потрібно виконувати, навіть якщо це суперечить інтересам багатьох громадян. На наступних виборах суспільство дасть свою оцінку роботі нинішніх посадовців.

Ведуча: Згадуючи про вибори: нещодавно радник Трампа Кіт Келлог зазначив, що після завершення війни та встановлення миру в Україні доведеться проводити вибори, і цей процес буде вкрай складним. У чому ви як дипломат убачаєте найбільшу складність проведення повоєнних виборів?

Костянтин Єлісєєв: Ключове слово тут — демократія. Саме вона має стати запобіжником від будь-яких ускладнень під час повоєнних виборів. Дуже важливо навіть в умовах дії воєнного стану зберігати базові демократичні цінності та принципи парламентаризму, до чого нас постійно закликають європейські партнери. Це дозволить провести повоєнні вибори без зайвих драм і потрясінь.

Коли почне діяти режим припинення вогню, відкриється можливість для проведення виборів. Питання того, в який спосіб, на яких умовах і в якій черговості — президентські, парламентські чи місцеві — вони відбудуться, має стати предметом політичного консенсусу. Нагадаю, ми вже маємо унікальний досвід проведення виборів в умовах російської агресії у 2014, 2015 та 2019 роках. Тоді нам вдалося провести взірцеві демократичні перегони, яким аплодував увесь світ. Сподіваюся, цей досвід буде успішно використано знову.

Ведуча: Як на тлі гучних корупційних скандалів, що спалахують у країні, триватиме наша євроінтеграція та спілкування з європейськими партнерами? Так, вони безмежно поважають український народ та Збройні сили України. Проте чи достатньою є реакція влади на ці масштабні корупційні прояви?

Костянтин Єлісєєв: Появу подібних матеріалів у ЗМІ можна оцінювати як напівпорожню або як напівповну склянку. Позитив полягає в тому, що ми демонструємо нульову толерантність до корупції й доводимо, що навіть під час війни в нас працюють незалежні антикорупційні органи. Проте я б акцентував увагу не на конкретних прізвищах, а на самій системі державного управління, яка потребує повного перезавантаження. Нинішня ситуація доводить небезпеку надмірної концентрації влади в одних руках без системи стримувань і противаг та за слабкого парламенту.

Наші партнери з розумінням ставляться до ситуації, і це поки що не вплинуло на обсяги допомоги. Угода на 90 мільярдів є тому підтвердженням. Проте в меморандумі про макрофінансову допомогу чітко прописано так званий suspension mechanism — механізм призупинення виплат у разі порушення фундаментальних прав і свобод або у разі корупційних оборудок. Минулого року через подібні проблеми ЄС уже тимчасово скоротив нам певні фінансові ресурси. ЄС сьогодні — це єдина сила, яка може надати нам достатню фінансову підтримку для перемоги у війні на виснаження. Ми маємо усвідомлювати це й припинити будь-які корупційні ігри.

Ведуча: Перейдімо до наших сусідів, зокрема до Румунії. Нещодавно стався черговий інцидент, коли російський дрон типу “Герань-2” упав у румунському місті Галац, унаслідок чого постраждали люди. Президент Румунії заявив, що Росія має змінити тактику обстрілів України, аби від цього не страждали румунські громадяни. Мене відверто здивувало таке формулювання: замість засудження самих обстрілів лунає заклик просто “змінити тактику”. Чому при цьому не було скликано Раду НАТО? Чи не свідчить це про страх перед Росією та демонстрацію того, що 5-та стаття колективної безпеки може не спрацювати?

Костянтин Єлісєєв: Це пояснюється дуже просто. Путін сьогодні воює не лише проти України, а й проти всієї Європи. Рано чи пізно європейські країни відчують наслідки цієї агресії, тому в їхніх інтересах — якнайшвидше завершити війну. Що довше триватиме конфлікт, то більше загроз виникатиме навіть для віддалених країн, таких як Португалія чи Іспанія. Саме тому зараз активно обговорюється створення так званих “дронових стін” на кордонах.

Щодо заяви президента Румунії, то, на мою думку, це було радше невдале формулювання. До того ж у Румунії зараз немає повноцінного уряду через розпад коаліції, і країною фактично керує президент, перебуваючи під колосальним внутрішнім тиском громадян, які вимагають безпеки. Стосовно НАТО: у штаб-квартирі Альянсу намагаються зайвий раз не нагнітати ситуацію, щоб не лякати власне населення. Проте виникає питання: скільки ще російських дронів має впасти на території Румунії, Фінляндії чи країн Балтії, аби реакція стала жорсткішою?

Добре, що Румунія принаймні вислала російського генерального консула з Констанци. Статтю 5 Вашингтонського договору наразі не задіяно, проте було застосовано статтю 4, яка передбачає проведення політичних консультацій у разі загрози безпеці однієї з країн-членів. Ключовий висновок один: що швидше закінчиться війна в Україні, то безпечніше буде для всіх наших сусідів. Наша дипломатія має постійно доносити цю тезу до партнерів.

Ведуча: Мені дуже відгукнулася промова Дональда Туска, який закликав серйозно поставитися до погроз Дмитра Медведєва про те, що Європа має забути про спокійний сон. Туск правильно зазначив, що Європа більше не перебуває в безпеці. Чому ж європейські лідери досі виявляють таку нерішучість і страх перед Росією через її ядерний статус? Адже свого часу Туреччина не побоялася збити російський літак, і Росія тоді спромоглася лише на обмеження імпорту помідорів. Як нам переконати Європу бути сильнішою?

Костянтин Єлісєєв: Ви абсолютно праві: сьогодні ключовим фактором безпеки для Європи є Збройні Сили України. Водночас я б не став огульно критикувати ту ж Німеччину. На сьогодні чверть усієї допомоги, яку Україна отримує від Європи, надходить саме від Німеччини. Ми щиро вдячні їм за це, зокрема за надання надважливих систем ППО Patriot та ракет до них.

Варто розуміти психологію європейців: коли ти десятиліттями “спав у піжамі” під парасолькою американської безпеки, дуже важко прокинутися й усвідомити нову реальність. Але Європейський Союз уже прокидається і поступово змінює цю “піжаму” на військову форму. Важливо, щоб тепер він узяв до рук зброю для стримування агресора. Цей процес триває у тісній співпраці з українським оборонно-промисловим комплексом.

У Бундестазі та всередині німецької коаліції тривають складні дебати. Нещодавній резонансний лист лідера ХДС Фрідріха Мерца щодо членства України в ЄС був продиктований саме зобов’язаннями коаліційної угоди. Там детально прописано можливість поступового вступу України: з участю в засіданнях Ради ЄС та Європейського парламенту, але без права голосу й доступу до структурних фондів на перших етапах. Мерц надіслав цього листа, щоб перевірити реакцію української сторони та зберегти єдність коаліції, яка є для нас надзвичайно важливою.

Незабаром у Бундестазі відбудеться голосування щодо того, щоб Німеччина покривала відсотки за кредитами, які ЄС надає Україні. Це історичний крок, адже ми отримуємо фактично безвідсоткові та безповоротні кошти. Моя позиція щодо членства України в ЄС проста: усе, що прискорює наш вступ, має всіляко підтримуватися. Усе, що гальмує або зупиняє цей процес, має рішуче відкидатися. Ми повинні прагматично брати те, що відповідає нашому національному інтересу.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.