Джентльменська дружба в часи “Холодної війни”: огляд на фільм “Код: Залізна кора” з Бенедиктом Камбербетчем

У містах, де не діють карантинні обмеження, в прокат вийшов шпигунський трилер “Код: Залізна Кора” з неймовірним дуетом британця Бенедикта Камбербетча та грузина Мераба Нінідзе.

Кінооглядач “Прямого” подивився стрічку в докарантинні часи та готовий розказати усі подробиці шпигунського полотна.

Фільм заснований на реальній історії радянського офіцера ГРУ Олега Пеньковського (Мераб Нінідзе), який розуміючи реальність ядерної війни злив ЦРУ всю інформацію по радянській програмі розміщення зброї масового знищення на Кубі. Однак сюжет нам подає цю історію з ракурсу зв’язкового між Пеньковським та західними спецслужбами – Гренвілла Вінна (Бенедикт Камбербетч), який до цього був успішним комерсантом та жив “поза політикою”.

Режисер стрічки Домінік Кук – відомий в Британії театральний постановник. Свою театральну майстерність Кук переносить і на повноформатний фільм. Працюючи з досить популярним жанром шпигунського трилера, Кук намагається зберегти в ньому камерну стилістику театральної постановки, зокрема витримуючи більшість сцен в кабінетах, ресторанах чи готельних номерах, де камера цьогорічного оскарівського номінанта Шона Боббіта постійно фокусується або на деталях декорацій, або ж на крупних планах акторів. Кук у своїй роботі намагається розкрити не пристрасті світових залаштунків, а скоріше того, яку роль в всіх цих шпигунських пристрастях “Холодної війни” відіграють людські взаємостосунки, як от дружба чи відчуття обов’язку та честі.

Читайте також: Постнуарні 1990-ті: огляд на детективний трилер “Дрібниці” 

Як театральний режисер, Кук чудово наповнює стрічку емоціями та хімією між акторами – будь це дует головних ролей Камбербетча та Нінідзе чи другорядних кураторів з МІ-6 та ЦРУ (тандем Ангуса Райта та Рейчел Броснахен). Одне те, що стосується трилерної напруги та динаміки, то тут стрічка періодично просідає. Навіть ефектно відзняті сцени з викраденням радянських спецдоків чи допитів і очних ставок в КДБ не завжди витягують необхідну трилеру динаміку та напругу.

А от дійсно сильною є персонажі, які всі зняти без картонних шаблонів “поганий-хороший”. Протягом сюжету можна спостерігати еволюцію двох головних протагоністів картини. Герой Камбербетча поступово з типового цивільного комерсанта переростає, якщо не в професійного шпигуна, то в упевненого в собі агента спецслужб. В противагу йому уже підготовлений герой Нінідзе з холодного та скритного “ГРУшника” поступово розкривається в людину з важкою моральною дилемою (борг перед Батьківщиною чи обов’язок перед людством?), що насправді розуміє людоїдство системи, якій служить та хоче зовсім іншого життя.

В сухому залишку, “Код: Залізна кора” – це джентльменське кіно з театральним шармом та атмосферою, яке розповідає про те, що навіть в умовах цілковитої ворожнечі та ненависті лишаються загальнолюдські цінності та етичні домовленості.

Спеціального для “Прямого” Ігор Кромф

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.