Епоха несправджених надій? Яким був рік президентства Володимира Зеленського

Рік тому весь світ спостерігав за безпрецедентним явищем у політиці — популярний комік, який раніше ніколи не займався публічною політикою менше ніж за пів року виборчої кампанії став президентом з рекордною підтримкою виборців. У своїй першій президентській промові Зеленський наголосив, що якщо раніше він змушував українців посміхнутись, то тепер зробить все, щоб українці не плакали.

Про те, чи з’явились в українців приводи для радості через президенство Зеленського розбирався оглядач PRM.UA

Кадри вирішують все

“Заспокойтеся, не переймайтеся! Кумівства не буде!”, – заявляв Зеленський журналістам, які так хотіли дізнатись, хто ж обійматиме посади у різних державних відомствах.

Однак з перших призначень президента Зеленського  стало зрозуміло, що тепер  щоб потрапити в сферу державного управління, треба мати досвід робити в “95-кварталі”.

Друг дитинства і керівник ТОВ “Студія Квартал-95” Іван Баканов став очільником СБУ. Згодом Баканову також були присвоєно звання “лейтенант”. У Адміністрації президента пояснили, що присвоїли звання Баканову, який жодного дня не служив ні в ЗСУ, ні в інших військових формуваннях створених згідно з законодавством, щоб він мав можливість отримати доступ до державної таємниці. Однак, згідно з законом, для того, щоб отримати доступ до державної таємниці не обов’язково мати військове звання взагалі. У цьому контексті, варто згадати історію з одіозним політиком Дмитром Табачником, який у свій час очолював Адміністрацію президента Кучми, та сам собі присвоїв погони полковника. Тоді Табачника “розжалували” до старшого лейтенанта, а з посади голови АП він змушений був піти.

Також посади в Адміністрації президента отримали й інші “кварталівці” – діловий партнер Зеленського Сергій Шефір отримав крісло першого помічника президента. Заступниками глави президентської адміністрації стали “кварталівці” Сергій Трофимов і Юрій Костюк.

Варто зауважити, що ще до оголошення наміру балотуватись, в інтерв’ю Дмитру Гордону, Володимир Зеленський хвалився, що має потужну команду в “95 кварталі”, яка б справилась з завданнями державного управління.

Не менше претензій викликало призначення глави Адміністрації президента. Ним став особистий адвокат Ігоря Коломойського Андрій Богдан. Однією з головних претензій до призначення Богдана було те, що він підпадав під дію закону про люстрацію, тому що з 2010 по 2014 рік обіймав посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики при прем’єрстві Миколи Азарова.

Однак, Зеленський вирішив, що закон це лише формальність, і слідуючи букві, а не духу, перейменував Адміністрацію президента в Офіс президента, чим дозволив Богдану залишатись на посаді. Своєю чергою Богдан, повноваження якого переважно обмежуються канцелярією президента, став фактично віце-главою держави. Зеленський не розлучався зі своїм вірним камерадом ні під час офіційних зустрічей та візитів, ні під час відпочинку. За період свого головування Богдан встиг заявити, що владі не потрібні журналісти для комунікації з народом, створити ажіотаж з розповсюдженням фейкових заяв про звільнення та спровокувати конфлікт з мером Києва Віталієм Кличком через спробу зняти очільника столиці на користь топменеджера “1+1” Олександра Ткаченка. Однак, як говориться в приказці: “Любов живе три роки”, на практиці вийшло значно менше — уже 11 лютого 2020 року Богдан подав у відставку.

Турборежим і тріснута монобільшість

Окрім тріумфальної перемоги на президентських виборах, Зеленський, а вірніше, його партія змогла не просто перемогти на виборах, а вперше в українській історії сформувати монобільшість. Після чого було оголошено так званий “турборежим”, суть якого полягала в тому, що Верховна Рада порушуючи регламент і приймає в навіженій швидкості всі закони, які “необхідні для реформ”.

Однак режим “турбо” виявився не таким вже й турбо. Так згідно з дослідженнями громадської організації “Чесно”, протягом перших місяців роботи Верховної Ради 9-го скликання було зареєстровано 1490 проєкт законів та постанов. З них ухвалили лише 94 (6.31%) законопроєктів та 267 постанов (17.92%).

Окрім того, сама монобільшість тріщить по швах через численні скандали, то голова парламентського комітету з закордонних справ Богдан Яременко повій викликає в Раді, то член комітету з правоохоронної діяльності Максим Бужанський журналістку “НВ” “тупою вівцею” обізве, то виявиться, що мама нардепа Дубінського має кілька автівок, то доведеться виключати з фракції Анну Скороход і Антона Полякова, які стали занадто не покірні, то той самий Бужанський поб’ється з заступником комітету гуманітарної політики Гео Леросом. То нардеп Микола Тищенко порівняє “формулу Штайнмайєра” з помпою і надувною лялькою, а річницю аварії на ЧАЕС назве “великим святом”. І це ще не згадали Євгена Брагара, який спершу подав заяву на ветеранок, який попросили вимкнути “російський блатняк” в маршрутці , а потім в ефірі одного з телеканалів порадить пенсіонерці продати собаку, щоб заплатити за газ.

В контексті цього захоплюючого політичного реаліті-шоу, хоче згадати цитату самого Володимира Зеленського під час першого засідання Ради: “Яка перерва? Давайте працювати!”

Володимир Зеленський, президент України[/caption]

Урядові рокірування

Щойно новий парламент, засукавши рукава, почав роботу, як в країні з’явився новий уряд. Уряд, який був повинен за короткий термін провести реформу буквально у всьому. Очолив цей уряд 35-річний юрист Олексій Гончарук, таким чином ставши наймолодшим прем’єром в історії України. Варто відзначити певний позитив в цьому уряді — туди справді прийшло дуже багато молодих енергійних фахівців з якісною західною освітою, як от Дмитро Дубілет, Ганна Новосад, Зоряна Скалецька та інші.

Однак, вся ця “технократичність” досить швидко розвіялась обмежившись катанням на самокаті, влогом “Чашка прем’єра”, запуском додатку “Дія” та реорганізацією кількох міністерств. І причина не в неефективності Гончарука, як прем’єра, а в тому, що весь цей уряд сформований в ОПУ і керувався звідти, аж поки не вистрибнув “чорний лебідь”. 15 січня 2020 в інтернеті було поширено аудіозапис розмови начебто Гончарука, заступниці голови НБУ Катерини Рожкової та міністра фінансів Оксани Маркарової. Посадовці обговорювали, як пояснити Зеленському чому гривня раптом зміцніла. На тих плівках ніби то Гончарук заявив, що “Зеленський має дуже примітивне розуміння економічних процесів”, про себе прем’єр чесно визнав, що “профан в економіці”. А потім вся країна спостерігала ніщо інше, як “чолобитного царя”, але в реаліях української демократії. Спершу Гончарук повідомляє парламент, що подає у відставку, але пише заяву не на Раду, яка його призначала, а президенту, який до виконавчої гілки влади, конституційно, не має жодного відношення. Після чого в прямому ефірі (видно Зеленському так легше) відбулось показове розпікання Гончарука президентом, наче двієчника завучем. Тоді Гончарук зберіг свою посаду, але часи його були пораховані.

Уже в березні Зеленський вирішив, що може крутити урядами, як циган кіньми. І замість “уряду технократів” на чолі з Гончаруком, прийшов “уряд міцних господарників” на чолі з директором електростанції Ріната Ахметова Денисом Шмигалем. Новий уряд пропрацював понад місяць і відзначився зокрема заявами, що було не погано відновити водопостачання в окупований Крим, що адаптація ЗСУ до стандартів НАТО недосяжна, а також “драконівськими” і багато в чому абсурдними мірами карантину.

Однак уряд Шмигаля не припиняє “тішити” громадян новими поворотами в урядовому “треш-шапіто”, призначивши віцепрем`єром з питань реформ експрезидента Грузії Міхаїла Саакашвілі, який вже був відомий біганиною по дахам від правоохоронців та проривом україно-польського кордону.

www.president.gov.ua[/caption]

Резонансні справи

Під час одного зі своїх численних інтернет-звернень до українців Зеленський скаржився на те, що недостатньо лише політичної волі для таких завершення розслідування резонансних справ. А також наголошував на реформуванні правоохоронних органів та заміні багатьох керівників різних структур цього напрямку держуправління.

Однак напрямок в цій роботі пішов якось в інший бік, перетворивши деякі правоохоронні органи на репресивний апарат. Тут можна згадати й до кінця необ’єктивну справу щодо бойового генерала та очільника Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Дмитра Марченка, якого звинувачували у закупках неякісних бронежилетів. До цього ж списку можна додати затриманих “убивць Шеремета” – музиканта і спецпризначенця Андрія “Ріффа” Антоненка, хірурга Юлію Кузьменко та військового медика Яну Дугарь, яких звинувачують попри спростування захистом експертиз та наявність алібі у звинуваченнях. Також кримінальні справи проти депутатки від “Європейської солідарності” Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій, які мають характер політичних переслідувань. Туди ж можна додати виклики на допит п’ятого президента України Петра Порошенка. Апогеєм цієї правоохоронної вакханалії можна вважати справу проти політикині Тетяни Чорновол, звинувачення проти якої, фактично, це заперечення Революції Гідності.

Ну і на сам кінець, замовники Каті Гандзюк, яких обіцяв знайти Зеленський, досі на свободі.

Також викликає занепокоєння призначення на керівні посади в ДБР наприклад адвоката Януковича Олександра Бібікова. А також зняття з посади генпрокурора Руслана Рябошапки, який прямо заявляв про політичні переслідування в країні.

Ukraine’s President Volodymyr Zelenskiy holds a press-marathon at a food market in Kiev, Ukraine October 10, 2019. REUTERS/Gleb Garanich[/caption]

Просто припинити стріляти

Про готовність говорити про мир на сході України будь з ким, хоч з “чортом лисим”, Зеленський заявив в інтерв’ю Дмитру Гордону напередодні виборів. Згодом, після зустрічі з французьким лідером Еммануелем Макроном Зеленський заявив: “Припинення вогню, звільнення полонених. Це перші речі, які обидві сторони мають зробити”. І, треба визнати, спроба домовитися з “тією стороною” дійсно була.

Головою української делегації у Тристоронній контактній групі в Мінську зробили Леоніда Кучму, який, підтримуючи президента, запропонував не стріляти у відповідь на провокаційні обстріли бойовиків. Сказано – зроблено. Адже Зеленський неодноразово казав, що головне – це перестати стріляти. І Україна дійсно перестала стріляти. Внаслідок такого “перемир’я” лише за один день загинуло четверо українських морпіхів – Олександр Шарко, Сергій Шандра, Владислав Рак і Василь Курдов. Також у полон до бойовиків потрапили вісім українських військових, однак протягом тижня ніхто з команди глави держави нічого не коментував з приводу захоплення українських військових.

“Я дуже наполягав і дуже просив президента Російської Федерації терміново вплинути на те, щоб та сторона просто припинила ці дії” – сказав Зеленський під час брифінгу. Але, намагання Зеленського пояснити російському президенту, що вбивство українських громадян не наближує наші країни до миру, не дало очікуваних результатів.

Втім, намір президента припинити війну за будь-яку ціну є настільки великим, що навіть розмови про жорстку відповідь агресору можуть привести до звільнення. Саме так сталося з представником України у підгрупі ТКГ Романом Безсмертним. Цей політик відкрито критикував дзвінки Зеленського до Путіна, заборону відповідати на ворожі обстріли та рішення скасовувати військовий парад на День Незалежності України. Про свою відставку Безсмертний дізнався зі ЗМІ. Натомість у президента пояснили таке рішення тим, що Кучма зараз формує більш ефективну команду.

Ще одною невиконаною обіцянкою Зеленського стало будування мосту на КПВВ Станиця Луганська. Під час візиту до Миколаєва президент заявив: “Ми будемо чекати тиждень, максимум 8 днів, якщо не побачимо демонтажу укріплень з того боку, почнемо будувати міст. Цивільні люди можуть будувати, військові не мають права. Ми пообіцяли людям, що протягом місяця розв’язати це питання”.

Згодом контактна група домовилась про розмінування прилеглих до мосту територій. Українська сторона за кілька тижнів зробила все, що від неї залежало, а бойовики чомусь затягують, не квапляться забирати міни й демонтувати укріплення. Тим часом обіцяний час сплив, а міст так і не збудували.

Згодом в результаті переговорів відбувся обмін полоненими. В Україну повернулись бранці Кремля та військовополонені моряки. Щодо останніх, то їх мали відпустити ще за рішенням Гамбурзького трибуналу з морського права, натомість проти них досі відкрите кримінальне провадження в Росії. Україна віддала Росії її зарізяк, що приїхали вбивати на Донбас. Російського шпигуна та головреда пропагандистського видання “РІА Новости Украина” Кирила Вишинського та головного свідка у справі МН17 Володимира Цемаха. До слова, Цемаха уже немає в живих.

Після цього відбувся перезапуск Нормандського формату, щоб припинити військовий конфлікт на Донбасі. Єдине, що змінилось після переговорів, було домовлено про обмін українських полонених та ув’язнених бойовиків. Щоправда, і там все не було гладко. Бо окрім учасників конфлікту на боці ОРДЛО, Росія запросила беркутівців, яких судили у справах Майдану. Рішення про них ухвалювалось “переломом” через коліно, що викликало бурю протесту у людей. Обмін бранців на ув’язнених відбувся напередодні Нового року.

Зразу після Нового року виникла епопея з подорожами президента. Під час новорічних свят Зеленський відвідав Оман. Спершу в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Володимир Зеленський відпочиває в Омані. Постфактум (бо поїздка глави держави не анонсувалася) Офіс президента 5 січня підтвердив, що Зеленський знаходиться в Омані, куди він відбув разом з родиною рейсовим літаком за власні кошти.

Після цього президент 5-6 січня провів дві зустрічі, про які дійсно повідомив його офіційний сайт. Інформація про те, що робив Володимир Зеленський в Омані далі аж до моменту, коли він екстрено вилетів до Києва у зв’язку з падінням літака МАУ в Тегерані, відсутній на сайті ОП.

Єрмак, який на той момент був радником Зеленського, заявив, що поїздка президента була приватною і кошти бюджету на переліт витрачені не були. При цьому глава МЗС України Вадим Пристайко пообіцяв розповісти про поїздку Зеленського в Оман “свого часу”.

Згодом, уже у квітні 2020 в Офісі президента розповіли, що візит Володимира Зеленського в Оман в січні не мав офіційного статусу, проходила в особистих цілях і за власні кошти. Однак президент України використовував відвідування Султанату для встановлення контактів з його керівництвом, активізації торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва.

Своєю чергою, журналісти-розслідувачі програми “Схеми”, стверджують, що Секретар Ради безпеки Росії, колишній очільник ФСБ Микола Патрушев відвідував Оман в той час, коли там з робочим візитом перебував президент України Володимир Зеленський.

Іншим так і нереалізованим проєктом стала “Національна платформа примирення та єдності”, яким опікувався радник секретаря РНБО Сергій Сівохо. Те, як Сівохо з експерта шоу “Кулінарна ліга” потрапив у вищу політичну лігу — питання окреме. Однак, деякі заяви радника, викликали щонайменше здивування. Так, в інтерв’ю “Укрінформ” чиновник зауважив, що “прийшов час виправляти помилки, прощати та просити пробачення”, маючи на увазі з жителями непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей, зокрема тими, які підтримували російську агресію. Останніх Сівохо закликав припинити називати “сепарами” і взагалі “змінити поняттєвий апарат”. “Національна платформа примирення та єдності” – проєкт, який мав допомогти “сторонам почути одне одного”, яким і як так ніхто не дізнається, адже першу спробу дати старт проєкту через безпрецедентне з 2018 року загострення на фронті, а другу зірвали учасники бойових дій на Донбасі, чітко проявивши свою позицію до “примирення”. А потім Сівоху звільнили. Ще одна спроба “помиритись” вийшла не вдалось.

Врешті-решт, 11 березня у Мінську підписано домовленості про створення органу, яким фіксується суб’єктність ОРДЛО, а Росія в статусі гаранта-спостерігача опинилася на рівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Відповідний документ опублікувало видання “Дзеркало тижня”.

ЗеКарантин

“Весна прийде — саджати будемо” – було одним з передвиборчих гасел Зеленського. Зеленський дотримав обіцянки — і посадив всю країну на карантин.

Вперше про коронавірус Зеленський заговорив 18 лютого, на пресконференції присвяченій загостренню в зоні бойових дій на Донбасі. Тоді Зеленський заявив, що він евакуює всіх громадян України з Уханю, а якщо хтось буде цьому заважати, то переселить цих людей в дачі посадовців в Конча-Заспі. Делікатно опустимо той, момент, що Зеленський ставиться до здорових українців, як до прокажених, тому що сама евакуація буде через два дні транслюватись всіма ЗМІ у світі.

Спершу літак з евакуйованими по Україні, бо їх не хотіли приймати аеропорти. Жителі Винників, що на Львівщині організували масовий молебень, щоб Бог відвів від них людей з Уханю. Коли у лікарні дізнались, що літак полетів в інший бік там плакали й співали гімн.

Врешті-решт людей вирішили привезти на обсервацію в містечко Нові Санжари, що на Полтавщині, та розмістити в санаторії Нацгвардії. Жителям Нових Санжар — це не сподобалось. Вони вийшли на протест з камінням, сільгосп реманентом та пропозиціями вивезти людей в Чорнобиль чи лікарню для хворих на туберкульоз. Своє чергою нацгвардійці пригнали броньовик і облаштували блокпости. Жителі Нових Санжар не сиділи, склавши руки, і закидали камінням автобуси з евакуйованими. Все це під об’єктивами світових ЗМІ.

А вже з 12 березня оголошено карантин по всій території України. Що не закрилось легше перерахувати, ніж те, що закрилось. Працюють лише продуктові магазини та аптеки, екстрені та служби доставки. Решті — зась. Запроваджено масковий режим та заборонено ходити по парках, за винятком, якщо ти не вигулюєш тварину. Решту штрафують. Місцями ситуація доходила до абсурду, коли одного чоловіка затримував взвод поліції. А карантин тим часом продовжувався.

У світле свято Великодня храми наповнили віряни. Не для всіх Пасха виявилась веселою, адже кількість захворювань зросла. Чому поліція, яка взводом затримує одного чоловіка, ніяк не зупиняла вірян під храмами — питання риторичне. Карантин триває досі й щодо його організації виникає все більше і більше питань.

Президент-комунікатор

Ще до початку своєї президентської кар’єри Зеленський намагався вести активну комунікацію з українцями через соціальні мережі, насамперед Instagram. Згодом, після обрання на президентську посаду, Зеленський почав будувати образ “неформального політика”. Зокрема, він відкрив доступ до будівлі Адміністрації президента та дозволив там ходити в шортах. Окрім того, глава держави неодноразово заявляв, що хоче працювати не в кабінеті, а в офісі типу openspace.

Читайте також: То знімуть, то поставлять: історія життя паркану на Банковій

Однак, очікуваної їзди на роботу на велосипеді, громадяни недочекались, натомість Зеленський їздить у кортежі з броньованими джипами, щоправда, як заявляють очевидці, не перекриває вулиць.

Іноді комунікація з народом через соцмережі призводить до певних “фейлів. Так, вітаючи киян з Днем міста, Зеленський зазначив, що місто має запах лип та шаурми, що викликало бурхливу реакцію інтернет-користувачів.

Згодом, щоб знизити ступінь обурення, Зеленський сфотографувався з шаурмою на трасі, зазначивши, що “це допомагає не забронзовіти”. І все б нічого, але їхав глава держави до родин загиблих шахтарів у Червонограді.

У самому Червонограді, у Зеленського сталась перепалка з кореспонденткою “Прямого” Ольгою Заліско. Главі держави не сподобалось зауваження журналістки, що всі очікували президента протягом дня. У відповідь Зеленський почав вимагати від журналістики купити квартиру, а згодом, щоб керівництво каналу купило квартиру із Зеленським навпіл. Телеканал “Прямий” вирішив не очікувати благодійності Зеленського і сам придбав квартиру родині загиблого гірника.

Видно такий крок сподобався команді Зеленського, тому що уже 20 червня, канцелярія АП відправила жінку з регіонів, яка приїхала на прийом до президента, до телеканалу “Прямий”, щоб він розв’язував її проблеми. Мабуть, у канцелярії не знають, що телеканал “Прямий” – це не орган місцевої чи виконавчої влади.

Відомий також Зеленський і своїми неоднозначними виступами. Ораторське мистецтво президента уже неодноразово викликало хвилю “фейспалмів” у громадян, і навіть призводило до акції громадянського невдоволення.

Так, виступаючи на інноваційній конференції  iForum-2019 глава держави розсипався низкою “перлів”, які краще просто привести цитатами:

“Є такий товариш Гутенберг. Я б його назвав зарослим Стівом Джобсом. Що він зробив? Створив книгодрукарський прес. Тоді чувак порвав епоху. Красень”.

“Я, звичайно, в шоці, скока вас… і скока у вас телефонів”.

“Прошу вибачення за рамки, які з’явилися на вході… Серед вас є людина, яка точно придумає їм альтернативу. Це дуже непоганий стартап. Я даю слово, що я, як президент, буду першим замовником цього стартапу. Хтось може розбагатіти”.

“Зазвичай чиновники використовують чотири слова: інновація, діджиталізація, гіперлуп, Ілон Маск. Після цього вони кажуть: “Треба шо-то міняти”. Я особисто один нічого не можу змінити. Тільки разом. Це правда. У вас у всіх мізків набагато більше, ніж у мене… Нє, ну шо-то у мене є, звичайно”.

Згодом Зеленський назвав Велику Британію “старенькою”, що викликало реакцію британської послині Джудіт Гоф.

Окрім того, Володимир Зеленський під час свого першого візиту до Парижу дозволив собі сексистське висловлювання щодо українських жінок.

Так, під час відвідування найбільшого в світі кампусу стартапів Station F в понеділок у Парижі Зеленський заявив, що в Україні “дуже красиві люди, особливо жінки”, а також додав, що це залишається “нашим брендом”.

“Завжди було уявлення у всіх в світі, що Україна – це, перш за все, сільське господарство, шахти, металурги, а туристи завжди говорили, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже красиві люди, особливо жінки. Так, це все є , і воно залишається нашим брендом, але є й інші цифри, які говорять про те, що IT-індустрія, IT-технології та компанії дуже швидко розвиваються в Україні”, – цитують Зеленського.

Це викликало хвилю громадянського невдоволення, що вилилась у флешмоб “Я тобі не бренд”.

Нагадаємо, раніше з подібним висловлюванням осоромився екс-президент України Віктор Янукович.

“Для того, щоб включити Україну, я хочу сказати – досить того, щоб подивитися на неї своїми власними очима тоді, коли почнуть квітнути каштани в Києві. І коли почнеться тепло і в містах українських почнуть роздягатися жінки – побачите таку красу, це дуже чудово”, – зазначив Янукович 28 січня 2011 року під час виступу на економічному форумі у Давосі.

Відзначилась у творенні образу президента-комунікатора і його прессекретарка Юлія Мендель. Коли президенту хотів поставити питання журналіст “Схем” Сергія Андрушка, Мендель просто накинулась на чоловіка, загородивши йому шлях до глави держави. Після цього Зеленський вирішив організувати велику базарну пресконференцію, тобто велику прес-конференцію на базарі Kyiv Food Market. На ринку зібралось близько трьохсот представників ЗМІ, які протягом 11 годин запитували у президента все підряд. На таку ініціативу в суспільстві відреагували іронічно: “Наступне інтерв`ю буде в сауні”.

Апогеєм комунікації стало новорічне звернення президента до українців. У ньому Зеленський заявив, що “не важливо як називається вулиця, якщо вона заасфальтована”, що викликало обурення людей, які заявили, що їм є різниця, як називаються вулиці.

Таким був рік Зеленського. Рік, який викликає більше питань, ніж дає відповідей.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.