Політика

То знімуть, то поставлять: історія життя паркану на Банковій

То знімуть, то поставлять: історія життя паркану на Банковій

Кожен новий президент, отримавши клейноди, починає розводити бурхливу діяльність: комусь присвоювати погони та медалі, когось призначати на посади, а в когось навпаки погони та медалі знімати, а з посад виганяти. Та що там погони та медалі, за кожного президента, мінялась доля огорожі навколо Адміністрації Президента. 

“Прямий” розібрався в непростій долі головного паркану країни.

За першого президента з часів відновлення української незалежності Леоніда Кравчука, паркану навколо Адміністрації не було. Колишній секретар з питань ідеології чудово відчував настрої молодої України й тому не огороджував себе зайвими конструкціями.

Згодом, у 1994 році, до влади прийшов Леонід Кучма і почали з’являтись перші огорожі. Спершу це були поодинокі турнікети, а потім і невеличкий, майже декоративний парканець. Згодом народ перестав бути задоволений політикою президента і розпочав акції “Україна без Кучми” та “Повстань, Україно!”. Акції протесту Кучму не вигнали з посади, але паркан біля Адміністрації глави держави виріс великий та міцний.

Так він і стояв, аж поки не почалась Помаранчева революція. До влади прийшов Віктор Ющенко, який 5 лютого 2005 року звільнив свій секретаріат (саме так він назвав адміністрацію) від осоружних огорож і міліцейських будок “кучмістського режиму”. Але “музика не довго грала” і вже 31 жовтня 2005 року під секретаріатом президента зібралась перша акція протесту з вимогою знести огорожу, як символ неволі й деспотії.

Уже у 2010 році Віктора Ющенка змінив Віктор Янукович. Президент змінився, а огорожа лишилась. Висока чорна чавунна огорожа, бовваніла біля канцелярії глави держави — ще більше відділяючи його від простого народу.

Янукович не втримався й однієї президентської каденції, його огорожа протрималась трішки довше, буквально на два тижні. 14 березня виконувач обов’язки президента Олександр Турчинов оприлюднив указ про знесення паркану, однак огорожу разом клейнодами отримав Петро Порошенко.

14 листопада 2014 року три десятки небайдужих киян, озброївшись газозварювальним апаратом, спробували самотужки розв’язати проблему, проте отримав відкоша. Паркан залишився при Порошенку з міркувань безпеки. Коли в країні війна, диверсії та теракти — кожна міра безпеки необхідна, навіть якщо й викликає неприємні асоціації.

За Порошенком на Банкову прийшов Зеленський. Окрім розпуску парламенту, новий глава держави попросив не вішати його портрети в кабінетах і називати просто Володимир, а наступного дня відкрив ворота огорожі навколо власної Адміністрації.

Новий президент хоче бути відкритим до людей, як колись Кучма та Ющенко — сподіваємось в нього це вийде довше, ніж в них.

Підготував Ігор Кромф.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.