Феміда з привідкритими очима: огляд на шестикратного оскарівського номінанта “Суд над чиказькою сімкою”
“Суд над чиказькою сімкою” – це судова драма від Netflix, яка стала другою режисерською роботою Аарона Соркіна та боротиметься за цьогорічний “Оскар” у шести номінаціях.
Кінооглядач “Прямого” готовий розповісти чому сімка насправді вісімка і чому цей фільм один головних претендентів та золоті статуетки.
Сюжет фільму заснований на реальних подіях і розповідає про судовий процес 1968-1969 років над громадськими активістами, яких звинуватили в антидержавній змові та підготовці заколоту під час з’їзду Демократичної партії. Власне, розгляд цієї судової справи і є сюжетом фільму. До речі, підсудних активістів спершу було восьмеро, але врешті-решт лідер “Чорних пантер”, який навіть не був знайомий з рештою активістів, Бобі Сіл зумів добитись, щоб його справу розглядали в окремому судовому порядку.
Аарон Соркін – це то випадок, коли у фільмі ім’я сценариста важить не менше ніж режисера. Культовий голлівудський драматург уже дебютував з фільмом “Гра Моллі”, в якості режисера. “Суд над чиказькою сімкою” друга його режисерська робота і “хрестовий похід” за “Оскаром”.
Перше, що вражає у фільмі – це його композиційність. Величезна кількість персонажів: звинувачені, адвокати, прокурори, судді, присяжні і всі в одній кімнаті. Однак сюжет настільки гармонійно складений, що глядач не губиться в какофонії імен та образів. Водночас картина зачіпає дуже конкретний епізод новітньої американської історії, який здавалося б не можливо зрозуміти без занурення в контекст. Про те вміла робота з монтажем стрічки, який перериває основу канву сюжету флешбеками персонажів та документальною кінохронікою, по ходу розвитку сюжету занурюють глядача в досить складний історичний контекст.
Читайте також: Чорне, біле і сіре: огляд на фільм “Юда та Чорний Месія”
Окрім уже фірмового стилю Соркіна-сценариста з його бронебійними діалогами сповненими метафор, ідеалістичного пафосу та іронічного гумору одночасно, у картині нарешті проявляється почерк Соркіна, як режисера: зокрема використання невеликої кількості засобі та постійна гра з паузами та часовою фабулою. Також Соркіну вдається чудово працювати з зірковою плеядою акторів, яких він ніби вмілий регент в хорі, виставляє на потрібні партії і в потрібному світлі. Особливо варто відзначити гру Саші Барона Коена. Актор виконав роль лівого активіста Еббі Гоффмана. Актор беззаперечно зміг передати цю дихотомію людини, яка “розумніша за власний гумор”. Також варто було б відзначити камео Майкла Кітона, що грає відставного генпрокурора Ремсі Кларка та експерсивну гру Яхья Абдул-Матіна II, що грає лідера “Чорних Пантер” Боба Сіла. Проте, як режисер, Соркін лишається консервативним і виваженим, не залишаючи жодного місця для експерименту чи магії в кінематографі.
Особливість “Суду на чиказькою сімкою” перед іншими судовими драмами полягає в тому, що ця стрічка не говорить про тріумф справедливості чи права, а скоріше заставляє задуматись над тим, що важливіше свобода чи порядок, особисте чи колективне/національне, де межа між диктатурою та державною політикою, тощо. Стрічка не просто політизоване кіно на актуально тему, що робить референс руху BLM з посиланням на історію 50-річною давністю. “Суд над чиказькою сімкою” – це історія про значно ширше питання, зокрема право на протест, опозицію та чесний суд, яке неймовірно актуальне для України з її справами по Ріффмайстру, активістів, що пікетували Банкову та власне, не так уже й давні події Революції гідності. Попри досить сумний фінал (який диктує сама історія), Соркін виводить кінцівку оптимістичною нотою, показуючи, що вся боротьба та активізм йде не дарма.
В сухому залишку, “Суд над чиказькою сімкою” – це довершена сценарна і перша серйозна режисерська робота Соркіна, яка однозначно має шанси поборотись за статуетки Оскара. З класичною для американського кінематографа судової драми Соркін зробив серйозне політичне кіно з риторичними питаннями на вічно актуальні суспільні теми.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.