Грузія під загрозою скасування бізвізу через “біженців” та крадіжки
Німецька влада виступила з ініціативою скасування безвізового режиму для громадян Грузії. Німці вважають, що грузини активно зловживають запровадженим рік тому безвізовим режимом з Євросоюзом і користуються ним для вчинення злочинів у Німеччині.
Про це пише DW.
Безвізовий режим, запроваджений Євросоюзом для Грузії рівно рік тому, в Тбілісі розцінили як перший крок на шляху до швидкого приєднання до ЄС. Але в Європі дали зрозуміти грузинам, що членство в Євросоюзі їм поки не світить. А тепер і безвізовий режим опинився під загрозою.
Велика кількість “біженців”. Влада німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія офіційно попросила міністра внутрішніх справ Німеччини вжити на рівні ЄС заходів для того, щоб скасувати безвізовий режим з Грузією.
Таке прохання мотивоване значним зростанням кількості заяв від громадян Грузії з проханням надати їм політичний притулок, а також підвищеною “кримінальною активністю” грузинів, чиї заяви перебувають на розгляді. Менш ніж за рік дії безвізового режиму – з березня 2017 по лютий 2018 року – кількість грузинських прохачів притулку в Північному Рейні-Вестфалії зросла з 170 до 743. Приріст у понад 400 відсотків, з яких усього 1,1% отримують притулок.
Інші країни ЄС. Окрім Німеччини зросла кількість прохачів притулку з Грузії і в інших європейських країнах, для поїздок до яких грузинам не потрібні візи: у Франції, Нідерландах, Швеції, Греції. А ще – в Швейцарії, яка хоч і не входить до Європейського Союзу, але належить до Шенгенської зони.
Грузія вийшла на третє місце в списку країн, громадяни яких найчастіше просять притулку в Швейцарії – після Еритреї та Сирії.
Депортація. За підрахунками німецьких ЗМІ, торік на батьківщину були відправлені всього близько 600 громадян Грузії. На сьогодні ж у Німеччині перебуває приблизно три тисячі, що вже отримали відмову. Через затягування процесу депортації за допомогою судів, депортація може затягуватись на рік-два. На даний час у німецьких судах перебуває близько 400 тисяч позовів такого роду.
“Біженці” – злодії. За даними німецьких правоохоронних органів, до 60% громадян Грузії, проти яких були заведені кримінальні справи, мали в Німеччині статус прохача притулку, чия заява ще перебувала на розгляді державних органів, порушують закон.
Висновок напрошується сам собою: багато грузинів скористалися безвізовим режимом, щоби без зайвих формальностей приїжджати в Німеччину, “здаватися” місцевій владі, а в проміжку між цим моментом і видворенням з країни грабувати будинки місцевих жителів.
Надії на грузинську владу. Чи буде скасовано безвіз, залежить і від самої Грузії. Переговори з цього приводу на початку березня вели в Тбілісі посадовці з МВС і МЗС Німеччини. Йдеться, наприклад, про посилення грузинських правил, що дозволяють порівняно легко змінювати прізвище. Цим нерідко користуються занесені у німецький “чорний список”, але “біометрично” не задокументовані злочинці для повторного в’їзду в Німеччину.
Також грузинські прикордонники повинні краще інформувати пасажирів, що прямують до європейських країн, про правила безвізового режиму і наслідки зловживання ними.
Дії німецької влади. Федеральному відомству у справах міграції та біженців надана вказівка обробляти заяви грузинських громадян у прискореному порядку.
Сама Грузія, на чому, до речі, наполягає і Тбілісі, буде занесена у німецький список так званих “безпечних країн походження”. Це дозволить висилати грузин на батьківщину за спрощеною процедурою. Той факт, що цього не було зроблено раніше, у МВС Німеччини пояснюють дуже просто: приводу не було.
Щоб занести Грузію у такий список, потрібен спеціальний закон, а на це потрібен час. Поки ж німецькі прикордонники почали посилено застосовувати ті інструменти, які вже передбачені шенгенським кодексом. В аеропортах вони дедалі частіше садять на зворотний рейс пасажирів з Грузії, які заявляють, що прилетіли у відпустку, але не мають при собі ні грошей, ні кредитної картки, ні зворотного квитка, ні уявлення про те, де проведуть найближчу ніч.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.