Держсекретар Мінінформполітики Артем Біденко розповів “Прямому”, як розроблявся бренд України
Розроблений за участі багатьох спеціалістів офіційний бренд України, який сьогодні, 10 травня, було затверджено урядом, найбільше сподобався іноземцям під час проведення фокус-груп.
Про це у ефірі “Прямого” розповів державний секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко.
– Як відбувалося затвердження, хто працював над створенням цього бренду України?
Це досить довга історія. Почалась вона навесні минулого року. Почалась вона зі співпраці з урядом Великої Британії, експерти якого приїхали до України на запрошення по реформі стратегічних комунікацій, по реформі урядових комунікацій. І заодно підняли питання єдиного бренду країни. Справа в тому, що ці люди працювали над кампанією Великобританії, яка стартувала в 90-х, яка тотально змінила ставлення до Великобританії в світі. І розпочалася робота.
Британці провели фокус-групи в Лондоні, в Гамбургу, у Варшаві. Ці фокус-групи дали нам бачення, як бачать Україну іноземці. Було запропоновано кілька варіантів, яка Україна цікава: “Україна – це люди”, “Україна – це традиції”, “Україна – це можливості”. І ось той варіант “Україна – це можливості” він викликав більше зацікавлення. Тож ми взяли цей варіант за основу. Була створена комісія відповідна. В неї включили народних депутатів, експертів, маркетологів, спеціалістів з брендингу територій. Оголосили конкурс. І дев’ять місяців ми проводили це конкурсне завдання. Збирали презентації, проводили чергові фокус-групи, дослідження, було відкрито голосування на сайті.
В результаті є переможець – це агенція Banda Agency. І сьогодні на Кабміні ми презентували цю роботу. І тепер можна сказати, що в України є єдиний бренд, який тепер буде по суті єдиним голосом, який буде супроводжувати найближчим часом всю комунікацію України за кордоном. Ключова аудиторія – це все ж таки іноземці. Ми хочемо розказати іноземцям про Україну. І тому він вийшов такий сучасний, європейський, такий, який іноземці сприймають дуже позитивно.
– Бренд, наприклад, Університет Сорбонна – просто гарно вчать людей. Бренд Голівуд – просто гарні фільми. Бренди Бранденбурзькі ворота, Китайська стіна… Це все не робили уряди, не робили міністерства. Але в Україні почали це робити чомусь урядовці.
Точно так само вам скажу, що логотип-бренд Фінляндії, Естонії, Грузії, Німеччини, Латвії, Польщі. Це все робили уряди, оголошували конкурси, набирали найкращих маркетологів, проводили через загальнонаціональні обговорення і створювали ті логотипи, які є сьогодні на сайтах Фінляндії, наприклад, і так далі. Тобто ми не вигадували нічого нового.
Ті приклади, які ви говорите, – це культурні явища. А ми сьогодні говоримо про держави, які є конкурентами на єдиному ринку держав за туристів, за інвесторів. І сьогодні підхід маркетинговий саме до брендингу держав, до брендингу територій. Він не такий самий підхід, як до Сорбонни, до пам’ять історії, культури. Тут якраз він не годиться. Якщо візьмете логотипи Фінляндії чи Грузії, ви побачите підхід, як воно створювалось, як воно є – такий самий, як зробили ми.
Нагадаємо, у Києві стартував конкурс на кращий талісман столиці. Підписано розпорядження КМДА “Про проведення конкурсу “Талісман міста Києва” у 2018 році”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.