Інвестори, які ще місяць тому були фанатами нової України, починають говорити про те, що глибоко розчаровані
економіка
Financial Times знову підірвало бомбу серед інвесторів в Україну. На цей раз статтею про те, що Україна шукає шляхи компромісу з Коломойським. І що цей компроміс – не розмова про те, як він поверне 5,5 млрд доларів, відразу або частинами. Це той компроміс, який завжди називали червоною лінією всі наші західні партнери. Це той компроміс, який може закрити перед Україною можливість співпраці з Міжнародним валютним фондом. Це той компроміс, який, фактично, є капітуляцією держави перед олігархом. І це прекрасно розуміють інвестори. Це прекрасно розуміють в МВФ. Але це можуть не розуміти деякі люди в Україні.
Що хоче Коломойський? Він хоче захистити свої активи. І це зрозуміло. Ми можемо його зрозуміти, але в українських платників податків інший інтерес. Їх інтерес – отримати компенсацію за ті 5,5 млрд доларів, які були вкладені в капітал Приватбанку при його націоналізації. Тому і виник Суд в Лондоні, адже від українського правосуддя мало очікувань. І зараз Коломойський хоче зробити все, щоб Україна припинила його переслідувати в Лондоні, що дозволить йому розморозити свої активи.
Тому ми і чуємо про різного роду пропозиції, які роблять афілійовані з Коломойським люди, що потрапили зараз на верхівку української влади. Ідея завжди одна і та ж – попросити 20, щоб отримати 10. Щоб вони не говорили про компенсацію олігархові, мова завжди йде про його бажання позбутися від суду Лондона. І, на жаль, тепер про можливий компроміс говорять найвищі чиновники країни.
Чому компроміс неприпустимий? З одного боку – це питання справедливості та правопорядку. З іншого – наслідків для економіки. Втрата МВФ – це втрата якоря, який утримує нас в економічний шторм. Але це важко. Питання справедливості – близьке всім. Уявіть собі, що злочинець скоїв згвалтування. Він повинен піти в суд. Але в суді пропонують компроміс. Який полягає просто в тому, що його відпустять. Ось так і з Приватбанком. Націоналізація Приватбанку – була ключовим елементом по очищенню банківського сектора. Націоналізація Приватбанку пройшла мирно і законно, під кураторством наших міжнародних партнерів. Аудит і розслідування після націоналізації виявили, що Приватбанк працював як пилосос, виводячи гроші вкладників на рахунки пов’язаних осіб. І саме це призвело до витрат усіх платників податків в розмірі 5,5 млрд доларів. І тепер, коли злочинець вже близький до покарання, він отримує «політичне вікно можливостей», через яке летять пляшки із запальною сумішшю і статті в Financial Times, де говорять про компроміс. І вони потрапляють у ціль. І ті інвестори, які ще місяць тому були фанатами нової України, починають говорити про те, що глибоко розчаровані і бути реформаторами – це складніше, ніж просто жартувати або виглядати як хіпстер.
Як ми зрозуміємо, що влада готова укласти угоду з дияволом? Поки ж вона на це тільки натякає. Ключове тут – рішення в апеляції окружного адміністративного суду. Зрозуміло, що цей суд ніколи не приймає рішення виходячи з законності. Репутація цього суду добре відома. Але поки навіть плівки НАБУ нічого не похитнули. Цей Суд повинен скоро прийняти рішення за позовом Коломойського. Вже зовсім скоро. І очевидно, що це буде політичне рішення української влади. І якщо в цьому суді апеляція визнає націоналізацію незаконною, то це буде означати що українським президентом прийнято рішення про компроміс з Коломойським. Зараз у президента величезна влада. І вона ж є величезною відповідальністю. І в даному випадку його відповідальність – не укладати угоду з дияволом. Якщо Суд прийме рішення на користь Коломойського – угода з дияволом буде скріплена підписом. А сам Зеленський стане спільником Коломойського.
Чи можна виграти від угоди з дияволом? Ні, навіть отримавши короткострокові плюси. Але потім він обов’язково повернеться за вашою душею. А тут і їх не буде. Тому що весь оптимізм щодо України і її реформ тоді вивітриться миттєво. І економічне зростання зміниться втечею всіх і вся, що відіб’ється і на курсі гривні і на доходах населення. А сам укладає угоду стає назавжди рабом диявола, адже він тепер пов’язаний з ним одним злочином. І щоб ти не робив потім, це вже не можна змінити. А суспільство отримає нову мораль. Мораль пірата. Коли не має значення, що ти зробив. Важливо, що ти зміг застосувати силу і тобі нічого за це не було. І це стане уроком для всієї країни. Яка, здавалося, почала вибирати цивілізований шлях, де законність важлива, а репутація коштує дорого.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.