Івана Купала-2020: традиції, символи та особливості святкування
7 липня відзначають релігійне свято Різдво Івана Предтечі, яке йменують в народі під назвою Івана Купала.
Назва “Івана Купала” – вважається синкретичною, адже через християнство, яке усіляко боролося з язичницькими звичаями, відбулося таке собі “налагодження” поганського свята з християнським святом Івана Хрестителя. Наразі свято має інший сенс, проте його традиції несуть певні архаїчні риси — розкладання багаття, співання пісень про Купала, стрибання через ватру, купання молоді, пускання віночків на воду та спалення чи утоплення у воді опудал Купала та Марени.
В деяких регіонах України не просто прикрашали Марену квітками, свічками та вікнами, але й виготовляли голову з глини та навіть підфарбовували щоки. Проте кінець для такої ляльки був один — її знищували. Деінде таку фігурку виготовляли з дерева, влаштовували для Марени стіл з хлібом та сіллю, співали пісень, а потім топили ляльку.
Традиції свята
(Того, хто знайшов квітку папороті в ніч на Івана Купала, чекало багатство і здійснення мрій)
Згідно з повір’ям, в Іванов день “відкриваються” земля і небо, воду окроплює магічна сила, птиці та звірі починають говорити. В давнину Знахарі 7 липня збиралися в ліс по трави і коріння, вони вірили що сьогодні всі рослини мають справді цілющу силу. Зібрати трави і коріння обов’язково мали до сходу сонця, поки вони не потрапили на сонячні промені.
Іванова ніч є найкоротшою в році, в цю ніч було прийнято не спати, щоб безпорадну людину ненароком не охопила нечиста, яка мала “прокидатися” в цей період. Напередодні свята, в день Горпини Купальниці, селяни на вікна і поріг клали кропиву, щоб в оселю нечисть не пробралася.
Увечері 6 липня було прийнято розводити особливі ритуальні багаття села біля річки, або на пагорбах. У купальському вогні спалювали всякий мотлох, опудало відьми, одяг хворих людей, вважалося, що з речами згорять і їх недуги. Через ці багаття кидали вінки, стрибала молодь, прагнучі захистити себе від хвороб, псування і підступів нечистої сили. Навколо вогню водили хороводи.
Вогні, запалювані в купальську ніч, вважалися чудодійними. Вогонь добували тертям дерева об дерево, тому, його називали живим, лікарським, лісовим. Щоб позбутися від негараздів в цей вечір треба тихо посидіти біля вогнища і подумки звернутися до духу вогню з проханням з вашого життя випалити все суєтне і наносне.
У Купальську ніч на мурашниках збирали масло, яке, за переказами, виліковує від усіх недуг. Вважалося, що з цієї ночі з’являються світлячки, яких в народі прозвали – іванівські черв’ячки.
Купальська ніч – час підступів відьом і лукавого. Вірили, що відьми в цей час збираються на Лисій горі. Селяни днем замикали коней, щоб їх не змогли вкрасти відьми і відправитися на них на шабаш. Живим кінь звідти не повернеться. Для захисту від відьом в кутах скотарні ставили вирвані з коренем осики або встромляли осикові гілки.
З ранку на Івана Купала починалося купання в річці. Водою обливали кожного зустрічного. До сходу або при сході сонця збирали росу, яка вважається цілющою при очних хворобах. Щоб вилікуватися від недуг, людина повинна нею умитися. Ще купальською росою кропили ліжка, щоб не водилися клопи, і стіни, щоб в будинку не було тарганів.
Важливим символом купальських обрядів є квітка іван-да-мар’я, фіолетовий колір якої втілює стихію води, а жовтий – вогню. З цією рослиною пов’язано багато переказів, більшість з яких присвячені забороненому коханню: рідні брат і сестра, Іван і Марія, не відаючи про свою кровну спорідненість, вступили в шлюб. Коли ж вони дізналися правду, то були шоковані від того, що трапилося, але розлучитися один з одним вони так і не змогли, за що боги перетворили їх у прекрасну квітку, котра стала символом вірності.
(Квітка іван-да-мар’я)
З давніх-давен слов’яни наділяли квіти іван-да-мар’я найсильнішими магічними властивостями. Зірвані в купальську ніч, вони стануть хранителями подружнього щастя і надійним оберегом будинку від злих чар. Ще повагою на Купалу користувалися полин і кропива.
Існувало повір’я, що в Іванов день змія-мідянка на добу набуває зір і робиться вкрай небезпечною. Вона може кинутися на людину і вкусити її. Стверджували, що людина, вкушена змією в Іванов день, скоро помре.
Спати в ніч на Івана Купала вважалося негоже. Після свята вирушали на покіс – говорили, що купальська ніч сили додає.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.