Католицьке Різдво: підготовка до свята, традиції та звичаї різних країн
Католицьке Різдво – це особливе релігійне свято, яке наповнює людські серця теплом і милосердям. Виходячи з того, що на території України проживають не тільки православні християни, а й католики президент України Петро Порошенко підписав закон, який призначає католицьке Різдво 25 грудня святковим неробочим днем.
Історичні факти говорять про те, що це ще й одне з найстаріших християнських свят. Воно увійшло в релігійний календар в 4 столітті н.е.
Як свято Різдво було проголошено в 431 році під час Ефеського церковного собору. З того часу католицьке Різдво щороку відзначають 25 грудня.
Саме в цей день народження Ісуса Христа відзначають католики, послідовники лютеранської та англіканської конфесій, баптисти, а також православні, які проживають на Заході.
Віряни заздалегідь готуються до цього свята, повного символізму. Період підготовки – Адвент, починається за чотири тижні до свята.
“Прямий” розповість, як слід готуватися до Різдва, яка атрибутика супроводжує свято і які обряди виконують віряни в цей день.
Підготовка до Різдва — Адвент
У період Адвенту віруючі повинні покаятися в гріхах і очиститися духовно перед святом. Цей час має пройти у сповідях і роздумах про життя і діяння Ісуса. Представники духовенства носять в ці дні одяг фіолетових тонів. Кожної неділі напередодні Різдва проводяться тематичні служби:
– у першу неділю під час служби нагадують про те, як Христос явився людям;
– другий недільний день розповідає про перехід від Старозавітного Писання до Нового;
– третя неділя Адвенту присвячується діянням і життю Іоанна Хрестителя;
– останню – четверту неділю, віруючі слухають про прихід Ісуса в наш світ.
У день перед Різдвом всі католики не їдять нічого крім куті – варених пшеничних або ячмінних зерен, які дозволяється приправляти медом. Пост закінчується в момент, коли небо осяє перша зірка. Протягом Святвечора віруючим годиться згадувати про пророцтва, розказані в Біблії, і про події, пов’язані із народженням Христа.
У день Різдва проходять три богослужіння:
– перше символізує єдність Отця і Сина і відбувається опівночі;
– друге проводиться під час появи на світ нового життя і відбувається на світанку;
– третє доносить символ народження Ісуса Христа в серця всіх віруючих, відбувається вдень.
Традиції свята
У часи Середньовіччя католики почали ставити в храмах тематичні ясла та повторювати сцену народження і привітання немовляти Ісуса.
Звичай з часом перейшов у будинки парафіян – на підвіконні кожного будинку на Різдво ставлять грот, іменований “сантоном”. У ньому розміщуються маленькі фігурки: дитинку, лежачу в яслах на підстилці з сіна, поряд з яким – Діва Марія, Йосип, який вітав народження майбутнього Спасителя, небесний ангел, тварини і пастухи, які прийшли на уклін.
Звичаї католицизму з часом гармонійно переплелися з обрядовим спадщиною язичництва. Тому в багатьох населених пунктах до цих пір живий обряд колядування, в якому беруть участь діти, юнаки і дівчата. Молодь збирається в галасливі компанії і стукає у двері будинків, щоб заспівати господареві куплети, бажаючи щасливого життя. Колядників треба обдаровувати за їхні старання. У католиків прийнято давати в якості винагороди смажені каштани, різноманітні ковбаси, пироги, горіхи та фрукти.
Також католики розпалюють “різдвяне поліно”, посипане пшеницею і змащене медом і маслом. Таке дійство привертає у будинок успіх і багатство.
Різдво відзначається протягом восьми днів, закінчуючись із настанням Нового року. Період свят називається Октавою і супроводжується днями, присвяченими Святому Стефану (26.12.2017), Іоанну Богослову (27.12.2017), невинно убієнним у Віфлеємі немовлятам (28.12.2017) та Урочистості Пресвятої Богородиці (31.12.2017).
Різдвяні символи
Різдво у католиків міцно асоціюється зі святковою атрибутикою, яка неодмінно повинна бути в кожному будинку. До її числа належать:
– ялинка – символ, без якого важко уявити і відчути дух Різдва. У давні часи це прикрашене дерево мало сакральний сенс, символізуючи собою дерево достатку, що виростає в Раю. Католики прикрашають ялинки не тільки гірляндами, іграшками та цукерками. Обов’язковим атрибутом є так званий “помандер” – прикраса, виготовлена з апельсинових кружечків, із прив’язаними паличками кориці, кмином і гвоздикою. Ще однією різдвяною прикрасою на ялинку є печива з передбаченнями всередині;
– різдвяний вінок, який виготовляють із лап хвойних рослин і прикрашають червоними стрічками, позолоченими шишками, гілочками гостролиста, дзвониками та іграшками. Вінок символізує настання свята, тому його розміщують на вхідних дверях;
– омела – символ, що прийшов у католицтво з давніх часів, коли в Європі проживали друїди. Найвідомішою є традиція цілуватися, якщо чоловік і жінка одночасно опинилися під підвішеною гілочкою цієї рослини;
– Адвент-вінок – один з найголовніших символів Адвенту. Уперше такий вінок виготовив відомий теолог Йоганн Хинріх Вихерн. Цей чоловік взяв до себе на виховання кількох дітей-сиріт. Напередодні Різдва малюки щодня з нетерпінням запитували, коли ж настане свято. Теолог виготовив вінок, прикріпив на нього чотири великі білі свічки і дев’ятнадцять маленьких червоних, після чого помістив своє творіння на дерев’яний обід від колеса. Кожен будній день діти запалювали одну свічку червоного кольору, а в неділю їм дозволяли запалити білу. У день, коли всі свічки прогоріли, настало свято Різдва. Католики ставлять цього дня традиційний вінок на стіл. Адвент-вінок має глибокий сенс, нагадуючи, що народження Христа – це сімейне свято, що збирає родину за одним столом;
– а також ошатні свічки, які світлом полум’я здатні розігнати темні сили і створити неповторну атмосферу в будинку;
– та різдвяний дзвіночок – його дзвін вітає появу на світ Христа і допомагає розігнати злих духів у темряві.
Різдвяні звичаї різних країн
Кожній країні притаманні свої звичаї у святкуванні Різдва.
Жителі США та Канади не обходяться без традиційної індички, яку подають з картопляним пюре і особливим соусом із журавлини.
В Італії господині випікають паски, що називають “панеттоне”. Для близьких родичів у подарунок купують солодощі “торрончино”, що нагадують нугу.
Мешканці Німеччини також не обходяться без традиційних солодощів: дарують один одному пряники, а жителі Дрездена випікають невеликі кекси. На урочисте застілля німці печуть бісквіт, прикрашений вершками і шоколадом. Виготовляють його у формі поліна, нагадуючи сучасникам про традиції спалювати дерев’яне поліно в каміні.
У Литві напередодні свята готують кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу.
А у Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.
В Австрії та Угорщині — навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.