Кіберпанк, ультранасилля та податкова інспекція: огляд на комікс “Круто зварений” Френка Міллера
Якщо прогорнути цей мальопис, не читаючи, то можна побачити найбільшу у світі кількість крові на квадратний сантимент з часу виходу роману “Рембо: Перша Кров”. Проте, за абсурдним ультранасиллям ховається глибока історія кіберпанкової антиутопії збудованої на так знайомому кожному з нас споживацтві.
Мова про комікс “Круто зварений” від Dark Horse, який українському читачеві відкрило видавництво Mal`Opus.
Сюжет коміксу занурює нас в кіберпанкове майбутнє, де суспільство споживацтва досягнуло свого апогею, ліквідувавши будь-яку потребу в саморозвитку чи самовдосконаленні. Більшість людей перетворились на пасивних споживачів, яких цікавлять лише найнижчі природні потреби, як то їжа чи секс, що упаковані у зручну споживацьку упаковку. Така деградація призводить до того, що роботи починають набувати свідомість та намагаються замінити собою людство. Саме з такими проявами бореться роботизований податківець Ніксон, який живе в теплій людській оболонці порядного сім`янина та страхового агента Карла Зельца. Історія “Круто зварений” – це не просто екшн з кетчупними кишками та кров’ю – це повноцінна антиутопія, де головний герой – це не “остання людина на Землі”, а робот, що слугує важливим гвинтом всієї системи, яку вибудували корпорації.
Читайте також: Криваві й пухнасті: огляд на комікс “Білки-вояки”
Працюючи над цим мальописом на початку 1990-тих років, відомий за своїми роботами “Місто гріхів” та “Робокоп”, Френк Міллер перевинаходить напрям старого-доброго ультранасилля, якому в середині 1980-тих років в США прикрутили гайки завдяки так звану “Батьківському контролю” у більшості сфер масової культури. Спеціально звівши кількість діалогів та тексту до мінімуму, Міллер залишає простір для малюнку, який перебирає на себе основний тягар сторітелінгу.
Джеф Дерроу, не стримував свої художні таланти та фантазії в “Круто звареному” ні на йоту. Малюнки прямо ряблять дрібними деталями, кожен персонаж з натовпу (що по факту просто безмовна масовка) промальований до найменших дрібниць і має свої індивідуальні ознаки. Така деталізація дає змогу сховати в коміксі низку пасхалок та посилань на американський маскульт та історію. Зокрема бургери, які їсть Зельц мають назву “Гладун” та “Малюк”, які посилають нас до назв ядерних бомб, що скинули на Хіросіму та Нагасакі в 1945 році.
А для підкреслення різних частин історії Дерроу використовує різні варіанти кадрування. Окрім величезних розворотів з купою деталей, художник подає діалог Ніксона з роботицею на 11 сторінках, кожна з яких окрема панель, хоч при іншому кадруванні ця сцена могла б складатись з двох-трьох сторінок. Водночас сцени сексу з дружиною та бійки зі зловмисницею, Дерроу подає на одній сторінці низкою дрібних кадрів. Такі експерименти в кадруванні та насичена деталізація компенсується приглушеністю тонів колориста Дейва Стюарта (так-так, той самий, що має 9 Айзнерів та колоризував велику частину творчості Майка Міньйоли). Саме така палітра відтінки в поєднанні з деталізованим малюнком дає змогу роздивлятись мальопис годинами без загрози, що очні яблука випадуть з орбіт.
Окремим абзацом варто сказати про якісну роботу команди Mal`Opus над “Круто звареним”, яке в Україні вийшло колекційним виданням. Великий формат коміксу дозволяє повною мірою насолодитись якістю робити Дерроу і Стюарта, а тверда обкладинка з тканевим корінцем по якому йде золочене тиснення робить це видання дійсно ексклюзивним артефактом на книжковій полиці.
Читайте також: Війна, карантин і вампіри: огляд на “Балтимор. Чумні кораблі”
В сухому залишку “Круто зварений” – це потужна антиутопія сповнена сатири на суспільство споживацтва та приправлена олдскульним ультранасиллям та загорнута в неймовірну художню роботу. Що в поєднанні з супер-якісною українською видавничою роботою поповнює українську коміксосферу неймовірно крутим артефактом світової класики.
Спеціального для “Прямого” Ігор Кромф
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.