Компанії, пов’язані з Суркісами, вдруге намагаються змінити суддів у справі про стягнення з державного ПриватБанку майже 350 млн доларів США
Фото: Facebook
У середу, 27 березня, Верховний Суд у письмовому провадженні має розглянути касаційні скарги Кабміну та ПриватБанку у справі №757/7499/17 за позовом шести компаній-нерезидентів, наближених до родини Суркісів, до державного ПриватБанку, Мінфіну та Уряду про стягнення з ПриватБанку майже 350 млн доларів США.
Верховний Суд не зміг розпочати розгляд цієї справи у визначену дату – 20 березня, оскільки представник компаній-нерезидентів заявив відвід двом з п’яти суддів з колегії. Після нового розподілу справи для її розгляду автоматизованою системою було визначено двох інших суддів Верховного Суду — Вадима Ігнатенка та Аллу Олійник — та призначено нову дату судового засідання – 27 березня. Алла Олійник наразі проходить відбір до Конституційного Суду України і 23 березня дорадча група експертів визначила, що пані Олійник відповідає критерію високих моральних якостей кандидата на посаду судді Конституційного Суду України.
Однак високі моральні якості — не те що цікавить опонентів банку. Сьогодні представник компаній-нерезидентів знову заявив відвід, але цього разу вже нововизначеним суддям. Заява про відвід мотивована ухваленням цими суддями рішень на користь ПриватБанку в справах Постоловських. За словами юристів ПриватБанку, опоненти заявляють відвід суддям вибірково, оскільки в колегії є і інші судді, які брали участь у скасуванні незаконних судових рішень та поверненні ПриватБанку 24 млн грн, але їм відвід не заявлявся.
Нагадаємо, справа “офшорів Суркісів” розглядається з 2017 року, а у Верховному Суді перебуває з 2020 року. Адвокати ПриватБанку неодноразово наполягали на проведенні засідання за участі у ньому усіх сторін, з метою доведення абсурдності оскаржуваного судового рішення, однак суд не задовольнив клопотання.
“Ця справа вирізняється найбільш зухвалим судовим рішенням в діяльності Банку. Вперше в історії України йдеться про стягнення коштів на підставі ухвали суду про забезпечення позову. Мета судових дій за ці роки – не справедливе правосуддя, а виключно стягнення з державного банку коштів в незаконний спосіб без ухвалення рішення по суті спору. ПриватБанк продовжить боротьбу за справедливість і верховенство права, підтверджуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону”, – повідомили адвокати ПриватБанку.
Нагадаємо, наприкінці 2016 року під час націоналізації ПриватБанку грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами (CAMERIN INVESTMENTS LLP, SUNNEX INVESTMENTS LLP, TAMPLEMON INVESTMENTS LLP, BERLINI COMMERCIAL LLP, LUMIL INVESTMENTS LLP, SOFINAM INVESTMENTS LLP), повʼязаними із колишніми власниками банку, на депозитних рахунках кіпрської філії Банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з ПриватБанком особами.
Окрім двох позовів в українських судах різної юрисдикції (Печерський районний суд міста Києва та Шостий апеляційний адміністративний суд), Компанії-нерезиденти, які повʼязані з родиною Суркісів, намагаються отримати необхідне рішення і у суді на Кіпрі (справа №2510/2017).
ПриватБанк очікує обʼєктивне рішення Верховного Суду, яке нарешті поставить крапку у цій багаторічній історії небаченого суддівського свавілля в Печерському райсуді Києва та Київському апеляційному суді, що кидає тінь на усіх українських суддів.
Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) передали до суду справу про розкрадання коштів “Приватбанку” на загальну суму понад 8,4 мільярда гривень.
Як відомо, 2 вересня Шевченківський районний суд Києва обрав запобіжний захід ексвласнику “ПриватБанку” Ігорю Коломойському – два місяці тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави в понад 509 мільйонів гривень. Його підозрюють у шахрайстві та відмиванні коштів.
Вранці цього ж дня олігарху Ігорю Коломойському вручили підозру у вчиненні легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Встановлено, що протягом 2013-2020 років Ігор Коломойський легалізував понад пів мільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.
Раніше Національне антикорупційне бюро оголосило підозру колишньому голові правління Укрнафти, який разом іншими особами міг вивести з компанії 13,3 мільярда гривень. Ідеться про події 2015 року. За даними слідства, компанії, з якими укладалися договори постачання нафти, пов’язані з компаніями групи Приват і тодішнього власника Ігоря Коломойського.
Як повідомляв “Прямий”, 25 липня у Високому суді Лондона поновили засідання у справі ПриватБанку. Слухання стосувалися багатомільярдного позову ПриватБанку щодо шахрайства та незаконного привласнення коштів ексвласниками банку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.