Кожен день несплати збільшує борг “Газпрому” на 500 тисяч доларів – комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко

Скільки Україна отримує грошей за процентами за кожен день несплати “Газпромом” боргу у $2,56 млрд, які активи “Газпрому” Україна зможе отримати у Європі у разі невиконання ним рішень Стокгольмського арбітражу та чому ініціатива росіян з розірвання газових угод з “Нафтогазом” не має жодного сенсу.

Про це і багато іншого розповів у інтерв’ю Євгену Кисельову на телеканалі “Прямий” головний комерційний директор групи НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко.

– Поясніть будь ласка. Реакція “Газпрому” – це що, ляскання гучне дверима від явного невдоволення того, що суд програно?

Так, наскільки ми це розуміємо, принаймні.

– Тобто нагадує якусь сходову клітку, коли вже після бійки кулаками махають.

Треба розуміти, що перед останньою їхньою дією, коли вони заявили про те, що вони контракти розривають, вони спробували нас спровокувати на те, щоб ми почали газ відбирати з транзиту, знизивши тиск на вході в українську ГТС, при цьому абсолютно несподівано припинивши поставки газу. Вони мали початися о десятій ранку 1 березня. Вони не почалися. І вони розраховували на те, що ми будемо відбирати з транзиту. Оскільки від російського газу ми зараз реально не залежимо, ми моментально почали переорієнтувати систему на отримання газу з Європи. При цьому і інші заходи, які допомагали цю добу пройти.

Але далі ми показали всім, що, дивіться, це не ми ненадійні, ми не відбираємо газ з транзиту. Навпаки, ми зробимо все, щоб показати, що ми, з одного боку, абсолютно надійний транзитер газу. З іншого боку, ми можемо у лічену добу вирішувати проблему з безпекою постачань.

– Поясніть будь ласка. Коли Україна купує газ у інших країн, не у Росії, цей фізично качається звідти, з цих країн?

Так, безумовно.

– Або це відбувається просто взаємозалік?

На жаль, ми не можемо робити взаємозалік, цей віртуальний реверс, але ми наполягаємо, що ми маємо бути у змозі це робити. Це робиться скрізь у Європі. Але “Газпром” не дозволяє нам це робити. І тому ми його не здійснюємо. Тому газ виходить фізично з України, а потім газ фізично заходить в Україну, наприклад, з тієї ж Словаччини, з Польщі або з Угорщини.

– Тобто це не те, що Україна бере певну кількість газу, яке продано третій країні, і потім розраховується за цей газ з третьою стороною?

Ні.

– Тобто це фізичне перекачування газу в зворотному напрямку?

Так, фізичний реверс.

– Скільки грошей Україна виграла в результаті цього суду (Стокгольмського арбітражу – ред.)?

У нас є дві справи: справа з постачання газу і справа по транзиту газу. Щодо транзиту, останнє рішення – ми виграли 4,6 мільярда доларів. Це по транзиту.

– Тобто це за те, що переплатили?

Це за те, що вони не додали газу для транзиту. Вони мали давати 110 мільярдів кубів щороку. Вони дали менше. Відповідно, ми менше заробили на транзиті, і у нас є право вимагати відшкодування збитків. Ось ми його почали вимагати, і з 2009 року нарахували відповідну суму – 4,6 мільярда доларів.

– І Стокгольмський арбітраж це підтвердив?

Так, нам присудив. Далі з цієї суми відмінусовується сума заборгованості за газ, який ми фізично відібрали в 2014-2015 році і оплатили не у повному обсязі. Цю суму було визначено, з одного боку, у рамках попереднього арбітражу за контрактом на поставку газу. З іншого боку, загальна заборгованість за цей газ з відсотками становила 4 мільярди доларів. Оскільки ми в рамках арбітражу на поставку газу виграли, крім того, що ми виграли, виграли ще 1,8 мільярда доларів від перегляду ціни, то, відповідно, з 4 мільярдів доларів віднімаємо 1,8 мільярда доларів – виходить приблизно 2,2 мільярда доларів . Їх ми віднімаємо від цих 4,6 мільярда. Але оскільки там ще додаються відсотки, виходить, що чистими “Газпром” повинен нам заплатити 2 мільярди 560 мільйонів доларів. Ми їм нічого не винні, тому що стався взаємозалік. А вони нам повинні відповідно 2 мільярди 560 мільйонів.

– Якби вони були законослухняні люди, які …пішли у суд і програли. До речі, ініціатором була тільки українська сторона або там були взаємні вимоги?

Формально вони перші подали в суд.

– Ось це мене найбільше розважає.

Вони завжди говорили, що ми чогось такого незрозумілого вимагаємо, українці якісь незрозумілі – ні, щоб за європейськими правилами працювати… Ну ось, за європейськими правилами. Європейський арбітраж вирішив, присудив нам гроші.

– Якби вони були законослухняними, то в якому порядку вони б ці 2 мільярди 560 мільйонів перерахувати повинні?

Сьогодні ми б отримали ці гроші на рахунки “Нафтогазу”. При цьому ми б отримали сьогодні газ, який ми передплатили окремо. І при цьому ще, напевно, по-джентльменські подзвонили б і сказали: так, виграли… Вони ж, наприклад, люблять хокей у “Газпромі”. Коли у хокей програєш, ти що робиш? Тиснеш руку і кажеш: ну ось, сьогодні ти був сильнішим. Без сантиментів насправді.

-Я висловив таке припущення, що невиконання міжнародних законів, міжнародних зобов’язань, які несе Росія відповідно до тих угод, які вона підписувала, тими контрактами, які вона укладала, тими судовими процесами арбітражного властивості, в яких вона бере участь, – ось, невиконання всього цього стає якоюсь теоретично обґрунтованої частиною російського тлумачення права, в широкому сенсі цього слова. Я порівняв це з теорією Вишинського зразка 1930-их років, зразка сталінських репресій. І тоді була цариця доказів – визнання підсудного. Ось так само і зараз: якщо це нам вигідно – виконуємо. А якщо не вигідно – то йдіть ви зі своїми всіма арбітражами, статутами ООН і Будапештським протоколом за відомою адресою.

Правилами Олімпійського комітету, антидопінговимі і так далі. На жаль, так. Мало того, тут цікава деталь. В арбітражному трибуналі – три арбітри. Один з них – представник “Газпрому”. Тобто “Газпром” його пропонує. Звичайна практика.

– Один від одного боку, інший від іншої сторони. Потім вони вибирають третього.

Або ми не змогли узгодити, і нам призначив інститут арбітражний Стокгольма. Але їх представник – дуже авторитетний юрист, колишній глава Верховного Суду Швеції, людина, яка пише книжки під редакцією його з усіма законами Швеції, – він і в першому рішенні, і в другому в нашу користь виніс рішення. Тому що воно не політично обґрунтоване, а це просто люди подивилися: є закон, є контракт, є справедливість, є економічна логіка – все зважили і вирішили. Не подобається – йдіть в апеляцію.

– Якщо мені пам’ять не зраджує, у знаменитому арбітражному процесі в Гаазі те ж саме: арбітражний суддя, який був призначений російською стороною розбирати в позовних вимогах ЮКОСу на 50 мільярдів, то ж саме, проголосував за рішення, що все ж таки Росія має заплатити міноритарним акціонерам. І те ж саме сказали: ні, нам це не подобається. Це я завжди порівнюю. Команда, що програла в футбол починає раптом нарікати на те, що нам руками не дозволили грати.

Повертаючись до вашого запитання першому, ми як раз це використовуємо в свою перевагу. Тобто вони хотіли спровокувати нас, щоб ми показали Європі, що ми ненадійний партнер. А в результаті самі показали в Європі, що вони абсолютно ненадійний партнер. Вони не витримують контрактний тиск, вони не постачають передплачений газ за рішенням трибуналу, вони відмовляються платити. І в такій ситуації європейці кажуть: зачекайте, а як ми можемо з ними той же “Північний потік – 2”? А це саме те, що потрібно. Нам потрібно зараз показати європейцям: дивіться, Україна – це частина Європи, ми цивілізовані, так, є проблеми, але ми намагаємося, йдемо в арбітраж замість того, щоб просто шапками закидати когось. З іншого боку – ненадійні партнери. І тому нам це, природно, грає на руку.

Я розумію зараз українців. Їм велике спасибі за свідомість, за те, що скоротили споживання. Але, в принципі, для країни набагато краще один день потерпіти, не купувати дорогий європейський газ по тисячу доларів. Потім ми різницю всю компенсуємо якраз з “Газпрому”, тому що вони порушили свої контрактні зобов’язання. Але при цьому показати всьому світу і, головне, Німеччини, Єврокомісії то, що ми надійний партнер, а вони – ненадійний.

– Ви не намагалися з ними домовлятися, вести розмову, що, гаразд, хлопці так вже й бути, в розстрочку. Відразу викотити 2,5 мільярда доларів – це, може бути, складно. Давайте узгодимо графік виплат. Або це марно?

У нас зараз за планом мали відбутися відповідні переговори, де, за традицією, ми б підняли перше питання з приводу того, що, дивіться, ви нам винні стільки-то грошей. Але замість цього у нас кризова ситуація з поставками газу.

– Тобто ви були готові до переговорів по реструктуризації, розстрочки.

Ми були готові до якогось розумного рішення: ми заплатимо не завтра, а через тиждень, два або три, наприклад. Це така справа. Мало того, у нас ще теж цікавий момент. Крім того, що нам присудили 4,6 мільярда доларів, нам не присудили, наприклад, перегляд тарифу. Але з формулюванням, що ми минулого разу неправильно оформили папірець, умовно кажучи, лист про перегляд тарифів у 2009 році. Зараз ми правильно оформимо папірець. Це не проблема. І надішлемо цей лист про перегляд тарифу. Тобто треба зустрічатися, з цього приводу розмовляти і так далі.

І ми очікували якоїсь такої… знову-таки, цивілізованим назвати складно. Але, принаймні, робочий процес. Ми все ж таки господарюючі суб’єкти, ми не політичні організації, ми самі не політики. Але, на жаль, починається спочатку невиконання контрактних поставок газу, зниження тиску. А потім ця заява з приводу того, що ми припиняємо контракти. Я не знаю. Може, у них дуже поганий день або якісь емоції і так далі. Але це ненормальна поведінка компанії.

– Напевно, це реакція на те, що весь світ сміється над путінської прес-конференцією і над його ракетами з ядерними двигуном, які можуть літати до нескінченності, знехтувавши навіть закон втрати енергії. Придумав президент Росії вічний двигун, а над ним всі глузують. Може бути, реакція на це?

Може. Але в будь-якому випадку “Газпром” раніше будував десятиліттями імідж супернадійного постачальника газу в Європу.

– І навіть говорили, що ми, мовляв, ніколи не використовуємо це в політичних цілях, що, звичайно, не відповідає дійсності.

Так. І раптом – бах – і в один день по всіх параметрах вони показують, що це не так. І відповідні заяви вже моментально Єврокомісії, Європи і так далі.

– Я згадую, ми з вами деякий час назад велике інтерв’ю записували. І ви ж говорили про те, що будь-які “потоки” не будувалися свідомо в обхід України – “Південний”, “Турецький”, “Північний”, перший-другий – все одно Росія не може обійтися, якщо виходити з потреб економічних і зобов’язань перед партнерами. Ви називали цифру – мінімум 10 мільярдів все одно качати потрібно через Україну.

Я назвав цифру 6 мільярдів. Але якраз логіка полягає в тому, що з комерційної точки зору їм вигідно качати газ через Україну, тому що вони просто продають більше газу в Європі. Так звані маржинальні витрати, тобто додаткові витрати на видобуток газу в Росії – різні оцінки, в залежності від родовищ – від 20 до 50 доларів. Транспортування газу – нехай стоїть 100 доларів. Ціна газу в Європі – 240 доларів. Тобто, чим більше газу продаєш в Європу, тим більше заробляєш. І, природно, це вигідно.

З іншого боку, на жаль, як сьогодні, ми бачимо, що вони керуються не інтересами комерційними. До речі, з приводу тієї суми. Вони нам винні 2,5 мільярда доларів. На неї нараховується сума, відсоток нараховується понад 7% річних. Тобто кожен день – півмільйона доларів.

– Добре так.

“Газпром” позавчора, до цього … Вони розуміли, що, напевно, буде. Тому вони завчасно пішли в Швейцарію і випустили єврооблігації під ставку 1,45%. Тобто, з комерційної точки зору, їм не треба чекати. Тому що кожен день, поки вони чекають, вони втрачають гроші. Треба якомога швидше заплатити нам. Тому що вони можуть дешевше навіть займати ці гроші на ринку. Замість цього вони влаштовують це шоу.

Тому, слідуючи політичній логіці, а не економічній, вони можуть обходити Україну. І далі є варіант якогось LNG. У них багато підземок, наприклад, в Європі. Вони можуть їх використовувати.

– Підземних сховищ?

Так, підземних сховищ газу. Вони можуть, врешті-решт, імпортувати, купувати американський або катарський LNG, аби через Україну не транспортувати. Тобто маразм може дійти до такої міри. Ми навіть не знаємо, чого чекати.

– Хто-небудь скаже: по Римському праву немає такого договору, з якого не можна було б вийти. Коли хтось говорить, що контракти з “Газпромом” не передбачали їх одностороннього розірвання, не може бути пред’явлений такий зустрічний аргумент?

Може бути. Будь ласка. У вас є порядок. Це передбачено в контракті. Спочатку по одному контракту за 30 днів, інший за 45 – ви попереджуєте про те, що ви збираєтеся подавати в арбітраж про розірвання контракту. Просто так ви не можете його розірвати. Повинні подати в арбітраж. Для цього ви повинні ще завчасно попередити. Може, ми й самі погодимося. Навряд чи, але теоретично. Вони повинні були нам сказати про те, що ми хочемо провести переговори. Якщо ці переговори не увінчалися б успіхом, у них було б право йти в арбітраж. Але наш арбітраж зайняв понад 3,5 роки. У нас до закінчення терміну контракту залишається менше двох. Тобто можна намагатися через арбітраж його розірвати, проте сенс поясніть мені.

– А відсотки будуть капати?

Відсотки будуть капати. Те, що вони намагаються розірвати контракт, ніяк не звільняє їх від зобов’язання нам заплатити. Ми можемо у них газ забрати, інші активи. Але просто сам факт, що навіть якщо арбітраж ухвалить рішення контракт розірвати, то це буде після закінчення терміну контракту.

– До речі, з приводу активів. А є активи “Газпрому”, які могли б бути арештовані?

Звичайно. Газ в Німеччині.

– Але це теж потрібно йти в суд.

Йдеш до німецького суду. Німеччина приєдналася до Нью-Йоркської конвенції – вони виконують рішення міжнародного арбітражу.

– Нью-Йоркська конвенція 59 року, якщо мені пам’ять не зраджує, про виконання рішень міжнародних арбітражів.

Газ – ліквідний товар, ліквідний ринок великий. Будь ласка, продався. Й не така велика сума – 2,5 мільярда.

– Як я розумію, “Нафтогаз” від переговорів не відмовляється, але якщо Росія займатиме неконструктивну позицію, ви з надзвичайною ситуацією впораєтеся?

Так. Ця доба пройшли. Ця доба для нас була критичною. Ми довели всім, що ми можемо за добу переорієнтуватися на європейський газ. З завтрашнього дня у нас йде з Європи більше, ніж мав іти з Росії. Ми відпрацювали з міністерствами. У перший раз, до речі, ми прийняли правильний європейський підхід реагування на ситуації надзвичайні. Він спрацював. До речі, це для мене було приємним сюрпризом. Тому що у нас часто нічого не працює. А тут все працює. Навіть міністр Ігор Насалик (міністр енергетики та вугільної промисловості України – ред.) мене приємно здивував. У нас з ним складні стосунки. Але все чітко спрацювало. За один день переводяться теплокомуненерго на мазут, “Укртрансгаз” переходить на електроблок… школи. Я приємно здивований в цьому плані. Ми все показали, продемонстрували. І люди свідомі знизили споживання.

З завтрашнього дня, якщо немає якихось надзвичайних ситуацій, ми заходимо у нормальний режим роботи. І у нас з Європи надходить газ. При цьому нам “Газпром” має компенсувати різницю, якщо ми купуємо в Європі дорожче, ніж по ціні “Газпрому”.

– І це теж питання звернення до судових інстанцій.

Ми написали їм уже лист, де ми їх повідомили, що ми купуємо в Європі, тому що вони не виконали свої контрактні зобов’язання. Їх якісь формальності особливо не цікавлять. Далі, якщо протягом 30 днів ми не знайдемо спільну мову, у нас виникає право піти в арбітраж. Те ж саме і щодо перегляду тарифної ставки. Ми скажемо: дивіться, давайте переглядати тарифну ставку. Вони скажуть: ні. І у нас теж виникає право піти в арбітраж.

Тобто, швидше за все, є великі шанси, що буде ще один арбітраж. І якщо у них якісь є питання – будь ласка, в новому арбітражі вирішимо. Тобто програли вони – будь ласка, можемо ще раз зіграти.

– Матч-реванш.

Так.

– Ну що ж, успіхів вам. Щоб цей матч-реванш закінчився в вашу користь.

Нагадаємо, 28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги НАК “Нафтогаз України” щодо компенсації за недопоставлені “Газпромом” обсяги транзиту.

Російська енергетична компанія “Газпром” заявила, що не згодна з рішенням Стокгольмського арбітражу виплатитиНАК “Нафтогаз України” компенсацію в $4,63 млрд за недопоставку газу.

Водночас, “Газпром” відмовився постачати в Україну газ та зменшив тиск у ГТС на 10%.

У зв’язку з цим, НАК “Нафтогаз України” запропонував ввести в Україні на 3 та 4 березня план дій, який передбачає введення спеціального режиму споживання газу. Голова НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв зазначив, що через похолодання підземні сховища газу в Україні працюють на максимальну потужність, проте 18 млн куб. м, які Україна не доотримує від Росії  стали дефіцитом.

Також НАК “Нафтогаз” звернулось до українців з проханням знизити температуру в приміщеннях на 1-2 градуси для економії споживання газу.

Крім того, по всій Україні дитячим садкам, школам і вищим навчальних закладам рекомендували призупинити роботу для економії споживання газу.

Попросив в українців та державних установ України зменшити в приміщеннях і президент Петро Порошенко. Він наголосив, що сам вже долучився до ініціативи зниження температури.

Згодом російський газовий монополіст ВАТ “Газпром” заявив, що почав процедуру розірвання всіх газових контрактів з Україною.

В свою чергу, Україну знайшла альтернативу російському газу: НАК “Нафтогаз” підписав контракт з польською нафтогазовою компанією PGNiG про тимчасову поставку газу. Контракт діятиме до кінця березня 2018 року, його обсяг складає понад 60 млн куб. м.

“Нафтогаз” судиться з “Газпромом” в Стокгольмському арбітражі за двома контрактами: щодо купівлі Україною російського газу та щодо транзиту російського газу до ЄС через ГТС України.

31 травня “Нафтогаз” отримав рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти російського “Газпрому” стосовно контракту на поставку газу. Зокрема, арбітраж повністю відхилив вимоги “Газпрому” щодо принципу “бери або плати”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.