Кримська платформа: чому дії влади можуть призвести до провалу нового формату з деокупації півострова

23 серпня у Києві пройде саміт Кримської платформи – новий переговорний формат, який ініціювала Україна для підвищення міжнародної уваги до російської окупації півострова. Ряд країн уже висловили підтримку та погодились взяти участь у Кримській платформі, однак Росія намагається перешкодити початку роботи нового майданчика. Кремль продовжує залякувати світ новими конфліктами і демонструє агресивну поведінку в міжнародних організаціях. Водночас українська влада поступово втрачає довіру західних партнерів, згортаючи реформи та підтримуючи комуністичну партію Китаю.

PRM.UA розбирався, які механізми та заходи включає у себе Кримська платформа та чому дії влади можуть звести нанівень усі зусилля по створенню нового механізму деокупації півострова.

Що таке Кримська платформа

Після російської окупації Криму в 2014 році західні країни засудили агресивні дії Кремля та не визнали приєднання українського півострова до складу Російської Федерації. Однак, після початку військових дій на Донбасі питання Криму почало зникати з міжнародного порядку денного. Перед Україною постало завдання відновлення широкого діалогу про деокупацію півострова та повернення його Україні методами дипломатії.

17 листопада 2020 року перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова презентувала послам Євросоюзу ініціативу – Кримську платформу. Це була перша згадка про новий переговорний майданчик, ініційований Києвом.

Згодом в МЗС розповіли, що Кримська платформа є міжнародним координаційним механізмом, який передбачає комплекс заходів, направлених на сприяння деокупації Криму та посилення тиску на Росію.

Джапарова також назвала основні напрямки роботи Кримської платформи:

1. Продовження політики невизнання окупованого Криму територією Росії;

2. Розширення і посилення міжнародних санкції проти Російської Федерації;

3. Посилення міжнародної безпеки;

4. Захист прав людини;

5. Вплив російської окупації на економіку та екологію Криму.

За словами Джапарової, Україна створює Кримську платформу, щоби винести дискусію щодо деокупації Криму на рівень стратегічного діалогу на міжнародному рівні. Це допоможе консолідувати прагнення і ресурси міжнародної спільноти, а також дозволить об’єднати зусилля на міжурядовому, міжпарламентському та експертному рівнях.

PRM.UA звернувся до народного депутата фракції “Європейська Солідарність” Ахтема Чийгоза, який розповів про мету створення Кримської платформи.

“Кримська платформа передбачає низку дій з боку України, які ми хочемо запропонувати нашим міжнародним партнерам, щоб змусити Росію піти з Криму. Йдеться про політичні інструменти. Зокрема про права кримських татар на свою землю. По-друге, треба об’єднати навколо Криму не лише українське суспільство, але й міжнародних партнерів. Потрібно, щоб наші партнери були поруч у питанні тиску на Путіна”, – каже політик.

Як працюватиме Кримська платформа

Формат Кримської платформи передбачає роботу на чотирьох рівнях:

1. Експертний рівень;

2. Парламентський рівень;

3. Робота на рівні міністрів закордонних справ;

4. Робота на рівні очільників держав.

Зокрема у Верховній Раді було створене міжфракційне депутатське об’єднання “Кримська платформа”, до якої увійшли Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько та Вадим Галайчук.

Група займається розробкою законів стосовно окупованого Криму. Депутати сформували пакет з 20 законопроєктів, серед яких: закон про корінні народи, про статус кримських татар, про внесення змін до Конституції щодо Криму. Крім того, депутати розробляють законопроєкти про водопостачання до окупованого півострова, про політв’язнів та скасування вільної економічної зони “Крим”.

Депутатське об’єднання також проводить роботу у міжнародних організаціях, зокрема у складі українських делегацій в ПАРЄ, НАТО тощо.

Крім того, у червні цього року відбулась презентація експертної мережі Кримської платформи, яка визначила основні напрямки своєї роботи:

– сприяння консолідації міжнародної підтримки звільнення Криму та міста Севастополь, Чорного та Азовського морів від російської окупації;

– подолання її негативних наслідків;

– розробка та адвокатування експертних напрацювань з відповідної тематики.

Експерти Кримської платформи надаватимуть аналітичну підтримку та розроблятимуть рекомендації для політичних форматів.

У МЗС також планують долучити до Кримської платформи світові аналітичні центри. Наразі відомо, що долучитись до української ініціативи зголосилося близько 200 експертів та науковців з різних країн світу. Після підписання меморандуму про співпрацю з експертною мережею почнеться напрацювання аналітичної підтримки та інформаційного супроводу Кримської платформи.

У відомстві зазначають, що координація міжнародних зусиль передбачає використання широкого спектра заходів – від політичних заяв до застосування механізмів невизнання російської окупації Криму, зокрема санкцій.

Звісно, Кримська платформа може бути органом ухвалення рішень, однак цей майданчик зможе розробляти рекомендації для урядів та парламентів щодо кримського питання.

Хто буде присутній на саміті Кримської платформи

Перша зустріч Кримської платформи пройде 23 серпня в Києві, у форматі фізичної присутності. У МЗС не надають точний перелік учасників, але президент Європейської Ради Шарль Мішель публічно підтвердив свою участь у саміті. У США  також заявили, що “будуть представлені на високому рівні”, але конкретного представника не назвали.

На сьогодні  12 країн повідомили про підтримку Кримської платформи. Серед них: Туреччина, США, Франція, Польща, Канада, Словаччина, Литва, Латвія, Молдова, Нідерланди, Велика Британія та Естонія. Крім того,  свою підтримку Платформі висловили висловив Європейський Союз в особі Високого представника Жозепа Борреля, та генерального секретаря Ради Європи Марії Пейчинович-Бурич.

На думку лідера кримськотатарського народу, народного депутата від “Європейської Солідарності” Мустафи Джемілєва, Кримська платформа має зацікавити усі держави, які в ООН підтримали резолюцію щодо українського Криму.

“По ідеї, повинні приєднатися всі 100 держав, які 27 березня 2014 року на Генеральній асамблеї ООН проголосували за резолюцію про невизнання легітимності путінського “референдуму” в Криму 16 березня 2014 року і вимагали негайного виведення російських військ з території Криму”, – каже Джемілєв.

Водночас є занепокоєння, що через непослідовні дії влади міжнародне представництво на саміті Кримської платформи буде меншим, ніж очікується. Депутат Ахтем Чийгоз серед останніх скандальних заяв називає позицію партії “Слуга народу” щодо Китаю.

Під час саміту відкриють офіс Кримської платформи, який щоденно відстежуватиме ситуацію на окупованому півострові. Експерти моніторитимуть ситуацію з правами людини, економікою, стежитимуть за військовою активністю та екологією в Криму.

Передбачається, що після запуску Кримської платформи в уряді кожної країни-учасниці саміту з’явиться спеціальна людина, в обов’язки якої входитимуть питання по роботі платформи.

За результатами саміту планується прийняти підсумковий документ, який би засвідчував підтримку територіальної цілісності України та чітко окреслював рамки міжнародної політики щодо окупованого Криму.

На думку Рустема Умєрова, цей документ може бути схожим на Кримську декларацію, яку прийняли США у 2018 році. Тоді держсекретар Майк Помпео наголосив, що Росія порушила міжнародне право, коли вдерлась на територію України та окупувала Крим. У документі також зазначається, що США та її партнери не визнають півострів частиною РФ та зобов’язують підтримувати цю політику до відновлення територіальної цілісності України.

Також після саміту Кримської платформи планується щорічно проводити безпековий форум у рамках цієї ініціативи. У МЗС України кажуть, що перший такий форум планують організувати восени цього року.

Протидія Росії запуску Кримської платформи та втрата довіри до України з боку Заходу

Ще у грудні 2020 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що Росія дуже нервово відреагувала на створення Україною Кримської платформи. За словами міністра, у Кремлі намагаються всіляко дискредитувати цю ініціативу. На думку Кулеби, Кримська платформа може стати “одним з епіцентрів гібридної війни РФ проти України”.

Згодом стало відомо, що Росія намагається запобігти участі в саміті представників різних держав, погрожуючи їм різними проблемами.

“Вони вже опускаються до того, що прямо передають сигнали главам певних держав і урядів, що якщо ви поїдете на саміт “Кримської платформи”, то вам буде ось це і це у відповідь від нас”, – сказав Кулеба на одному з брифінгів.

Експерти зазначають, що на дипломатичному рівні питання Криму для Росії закрите – у Кремлі вважають півострів своєю територією. Але Кримська платформа може звести нанівець усі намагання Москви зняти кримське питання з міжнародного порядку денного. Саме тому РФ хоче завадити проведенню саміту Кримської платформи.

У Росії намагаються переконати світ у безперспективності Кримської платформи та суто декларативному характері цієї ініціативи. До цього додають відверті погрози та обіцянки різних неприємностей, якщо певна країна буде представлена на саміті.

Згодом Росія почала заявляти на різних міжнародних майданчиках, що Кримська платформа представляє “загрозу для територіальної цілісності РФ”. У такому контексті Кремль обіцяє відноситись і до країн, які візьмуть участь у саміті цієї платформи.

На думку Ахтема Чийгоза, Росія тиснула на західні країни від початку окупації Криму, тому агресивна політика Кремля перед самітом Кримської платформи не повинна нікого дивувати.

За словами Мустафи Джемілєва, Кримська платформа може стати новим важелем впливу на Росію, яка наразі ігнорує всі міжнародні заяви по кримському питанню.

“Резолюцію ООН по Криму, та всі наступні рішення міжнародних організацій, російська сторона продовжує ігнорувати, стверджуючи, що Крим – це територія Росія і ніяких переговорів з цієї теми не вестиме. Отже, має йтися про пошук важелів, які спонукали б Росію захотіти вести переговори”, – вважає лідер кримськотатарського народу.

Водночас у Києві наголосили, що готові розглянути участь Росії у Кримській платформі, адже саме агресивні дії РФ та окупація півострова зумовили створення цієї платформи. Москва має продемонструвати конструктивний підхід і готовність працювати над вирішенням питання деокупації Криму.

Однак, агресивна поведінка Росії навряд стане причиною того, що міжнародні партнери України не візьмуть участь у саміті Кримської платформи. Але ганебні дії влади та зниження довіри Заходу до України можуть звести нанівець усі намагання залучили до цієї платформи якомога більше країн.

“Високий рівень міжнародного представництва на Кримській платформі є наслідком довіри до української влади. А коли країна з одного боку демонструє рішучість у боротьбі проти РФ, але деякі наші партнери змушені казати, щоб ми припинили купувати російську та білоруську електроенергію – це яскраво свідчить про довіру до нашої країни. Або підтримка партією монобільшості комуністичної партії Китаю. Я вважаю, що міжнародні партнери будуть виходити саме з дій української влади, а не тиску з боку Росії”,  – зазначає Ахтем Чийгоз.

Він також згадав про явні підігрування чинної влади російському агресору, зокрема переслідування  українських військових та зрив спецоперації по “вагнерівцях”.

Раніше у МЗС повідомили, що за підсумками саміту “Кримської платформи” буде прийнята відповідна декларація щодо деокупації півострова.

Нагадаємо, PRM.UA розбирався, чому влада переслідує бойового генерала Ігора Павловського, який у найважчі часи російсько-української війни зміг організувати виробництво та поставку вітчизняної бойової техніки на фронт.

Раніше глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що переконаний, що між правлячими партіями України та Китаю є багато спільного, оскільки їхнім девізом є служіння народу.

Нагадаємо, Офіс президента й Кабмін протягом тижня приховували інформацію про підписану угоду між Україною і Китаєм про розширення співпраці в інфраструктурній сфері.

Раніше Україна запросила до участі в Кримській платформі країн-членів НАТО та країни Європейського Союзу. 

Крім того, в МЗС України заявили, що до Кримської платформи долучать механізм Ради ООН з прав людини. 

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.