Літаки, катери та ППО росіян: що ЗСУ уразили засобами middle strike у вересні
фото: пресслужба ЗСУ
У вересні 2026 року Сили оборони України продовжили завдавати ударів по військових об’єктах Росії в оперативному тилу. За оприлюдненими даними Генерального штабу, протягом місяця уразили понад 30 засобів протиповітряної оборони, радіолокації та радіоелектронної боротьби, понад 40 пунктів управління, а також більш як 50 складів і логістичних об’єктів.
Про це повідомило Міністерство оборони України.
Крім того, українські військові уразили понад 20 об’єктів інфраструктури, пов’язаної зі зберіганням, підготовкою, виробництвом і застосуванням безпілотників. У Міноборони зазначають, що такі удари послаблюють бойові спроможності російської армії, порушують управління підрозділами та ускладнюють постачання військ.
Які російські системи ППО уразили
Одним із пріоритетів українських військових залишається знищення або пошкодження російських систем протиповітряної оборони, радіолокації та РЕБ.
У вересні Сили оборони уразили дві пускові установки зенітно-ракетного комплексу С-400 у Брянській області РФ, багатофункціональну радіолокаційну станцію 92Н6 зі складу С-400 у Сочі, комплекс “Бук-М3″ на Запоріжжі, а також зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1″ і “Панцир-С2″.
Під удари також потрапили російські радіолокаційні станції “Небо-У”, “Небо-СВ”, “Подльот”, “Каста”, П-18 та інші засоби радіолокації.
Серед уражених об’єктів радіоелектронної боротьби й технічної розвідки — мобільна станція РЕБ “Красуха-4″ та автоматизовані пости технічної розвідки “Гренадер”.
У Міноборони наголошують, що ураження цих систем обмежує можливості російських військ контролювати повітряний простір і протидіяти українським засобам ураження.
Українські військові били по інфраструктурі російських безпілотників
Протягом місяця Сили оборони неодноразово атакували місця зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників типу “Герань” і “Гербера” в районі Донецька, а також на інших тимчасово окупованих територіях і в Росії.
Під удари потрапили десятки пунктів управління безпілотниками, наземні ретранслятори та інші елементи системи керування БпЛА.
Зокрема, у Петропавлівці на Луганщині уразили центр підготовки операторів безпілотників підрозділу “Ахмат”, у Сіверськодонецьку — місце виробництва БпЛА, а поблизу аеродрому Саки в окупованому Криму — наземну станцію управління розвідувально-ударними безпілотниками “Оріон”.
Ураження цієї інфраструктури має знизити спроможності російської армії використовувати безпілотники для ведення розвідки та атак по Україні.
Удари по складах і військовій логістиці РФ
У вересні українські військові атакували склади боєприпасів, матеріально-технічних засобів і пального, ремонтні бази, а також місця зберігання озброєння та військової техніки.
Загалом під удари потрапили понад 50 таких об’єктів на тимчасово окупованих територіях України та в прикордонних регіонах Росії.
Крім того, поблизу Владиславівки в окупованому Криму уразили залізничний міст через Північно-Кримський канал, який російські війська використовували для військових перевезень.
У Міноборони зазначають, що удари по складах, ремонтних базах та інших логістичних об’єктах ускладнюють забезпечення російських підрозділів на передовій.
Уразили літаки, вертоліт і катери РФ
Серед інших військових цілей, атакованих у вересні, — російська авіація, флот і підприємства оборонної промисловості.
На аеродромі Саки в окупованому Криму уразили літак Су-24. Також протягом місяця підтвердили знищення російського літака МіГ-29 і вертольота Ка-27.
У Севастополі під удар потрапили десантний катер БК-16 і швидкісний патрульний катер проєкту 12150 “Мангуст”.
У Сніжному на Донеччині українські військові уразили машинобудівний завод, який російська оборонна промисловість використовує для виробництва продукції військового призначення.
Раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України з початку 2026 року кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони 650 безпілотних авіаційних комплексів. Більшість із них виготовляють українські компанії.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.