Литва проти Китаю: як Тайвань став причиною торговельної війни між Європою і Китаєм

Європейський Союз порушив справу у Світовій організації торгівлі (СОТ) проти Китаю за дискримінаційну торговельну політику проти Литви. Через те, що Вільнюс фактично визнав незалежність Тайваню, який Китай вважає свою територією, Пекін почав блокувати будь-які торговельні зв’язки свого ринку з Литвою.

Євросоюз вимушено пішов на такі кроки після того, як Пекін заблокував більшість торгівлі з Литвою через те, що країна поглибила зв’язки з Тайванем.

“Європейський союз вирішив подати сьогодні вранці скаргу проти Китайської Народної Республіки до СОТ. Ця скарга стосується дискримінаційної торгової практики, спрямованої особливо проти Литви, але також іншого експорту з єдиного європейського ринку”, – заявив Виконавчий Віцепрезидент Європейської Комісії Валдіса Домбровскіс.

Водночас єврокомісар підкреслив, що Китай є найбільшим торговим партнером Євросоюзу, а також важливим партнером у справі спільного досягнення низки міжнародних цілей із захисту клімату.

У Єврокомісії пояснили, що ЄС вдався до процедури врегулювання суперечок, оскільки розв’язати цю проблему на двосторонній основі не вдалося.

“Початок справи у СОТ – це не крок, який ми робимо легковажно. Однак після неодноразових невдалих спроб вирішити це питання двостороннім шляхом, ми не бачимо іншого шляху, окрім як попросити консультації з Китаєм щодо врегулювання спорів у СОТ”, – сказав Домбровскіс.

В Єврокомісії заявили, що за останні тижні зібрали докази різних типів китайських обмежень. Зокрема, відмова розмитнити литовські товари, відхилення заявок на імпорт з Литви та тиск на компанії ЄС із вимогою вилучити литовські продукти зі своїх ланцюжків поставок під час експорту до Китаю.

Конфлікт між Китайською Народною Республікою і Тайванем

Острів Тайвань відокремився від материкового Китаю в 1949 році. Відтоді він позиціонує себе як незалежна держава, тоді як КНР називає Тайвань своєю відокремленою провінцією, яка у разі потреби має бути об’єднана з КНР військовим шляхом.

Незалежність острова визнають лише 15 країн світу, втім, це не заважає Тайваню займатися торгівлею з іншими державами. До того ж США демонстративно висловлюють підтримку адміністрації Тайваню.

Деякий час Китай погрожував Тайваню військовою інтервенцією і пропонував приєднатися до Китаю добровільно. Проте риторика змінилася. Минулого року глава КНР Сі Цзіньпін, зауважив мирне “возз’єднання” якнайкраще відповідає загальним інтересам народу Тайваню. Сі Цзіньпін додав, що бачить майбутнє співіснування з островом аналогічно до поточного статусу Гонконгу – “одна країна – дві системи”.

За нею Китай перебирає на себе лише формування зовнішньої політики та питання оборони, а інші питання лишаються сферою самоврядування мешканців провінції. Нині Гонконг має особливий статус, відмінні від материкового Китаю політичну систему, валюту та діалект.

Проте Тайвань відкидає китайську модель. Влада Тайваню зазначила, що майбутнє острова залежить лише від народу Тайваню, який “рішуче відкидає” можливість втілення моделі “одна країна – дві системи”.

Крім того, президентка Тайваню Цай Інвень заявила, що зробить усе можливе, щоб відстояти свободу на тлі посилення напруженості з Пекіном після численних вторгнень китайських військових літаків в зону протиповітряної оборони острова.

Вона додала, що не прагне військового протистояння із КНР, натомість сподівається на стабільне та взаємовигідне співіснування з сусідами”.

Конфлікт між Китайською Народною Республікою і Литвою

Відносини між КНР та Литвою різко погіршилася після відкриття у Вільнюсі офіційного представництва Тайваню. У Пекін переконані, що Вільнюс нібито порушив політичні зобов’язання, узяті на себе під час встановлення дипвідносин з КНР.

Тож дії литовської сторони там розцінюють як підрив суверенітету Китаю, а також як “грубе втручання в його внутрішні справи”.

Китай відкликав посла, призупинив залізничне вантажне сполучення з Литвою, зменшив кредитний ліміт для литовських підприємств, а також зупинив видачу дозволів на експорт харчових продуктів.

Проте на цьому Пекін не зупинився. Китай розпочав бойкот європейських компаній, які мають виробничі потужності в балтійській країні. Зокрема, влада КНР почала тиснути на фірму Continental – одного зі світових лідерів на ринку автомобільних шин і компонентів для автопрому, що має виробничі майданчики у 58 країнах.

Так Пекін вимагає від концерну зупинити постачання на китайський ринок продукції, виготовленої на його заводі у литовському Каунасі.

Крім того, за даними іноземних ЗМІ такі санкції тією чи іншою мірою торкнулися понад десятка німецьких фірм, головним чином з автомобільної галузі та аграрної сфери.

Натомість у Євросоюзі наголошують, що торговельний бойкот Китаю проти Литви має наслідки для всього ЄС, що провокує значне погіршення відносин між Європейським Союзом та Китаєм.

Нагадаємо, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков і міністр комерції Китаю Ван Веньтао підписали угоду про розширення співпраці в галузі інфраструктурних проєктів. Офіс президента та Кабмін протягом тижня приховували інформацію про підписану угоду між Україною і Китаєм.

Крім того, перша леді України Олена Зеленська взяла участь у відкритті Пекінського кінофестивалю (BJIFF). Вона записала відеозвернення.

Натомість глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що між правлячими партіями України та Китаю є багато спільного, оскільки їхнім девізом є служіння народу.

Крім того, представник монобільшості підкреслив, що “Слуга народу” планує переймати досвід Комуністичної партії Китаю у побудові держави.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.