“Марунові берети”: друга річниця Десантно-штурмових військ України

Сьогодні, 21 листопада, святкують свою другу річницю Десантно-штурмові війська України. Свято рік назад своїм Указом встановив Президент України Петро Порошенко, що стало однією з ключових точок в переорієнтації на НАТО та ребрендингу українського війська.

Про те, чим українські ДШВ відрізняються від російських ВДВ,  з’ясовував “Прямий”.

Аеромобільні, Високомобільні, Десантно-штурмові

Українські десантники до 2012 року називались на американський манір – Аеромобільні війська. Тобто піхота, яку транспортують повітрям. Щоправда, традиції й решта всього в українських десантників залишалась радянським. У 2012 році указом тоді ще президента, Януковича Аеромобільні війська перейменовують в Високомобільні десантні війська, таким чином Янукович створив єдиний у світі рід військ. Для чого це абсолютно абсурдне перейменування? Просто тепер абревіатура була ідентична радянсько-російській – ВДВ. Щоправда, варто зауважити, що в російській мові ВДВ – це гармонічна абревіатура “Воздушно-десантние войска”, в адміністрації Януковича створили свою унікальну розшифровку. З початком війни, всім стало зрозуміло, що ніяких “братішок” в російському десанті немає. Почалася клопітка робота спеціалістів зі створення нового образу українського десантника, яка зокрема охоплювала і просвітницьку роботу. І врешті-решт 21 листопада 2017 року вперше з’явились абсолютно нові за формою та змістом українські Десантно-штурмові війська.

Святий Архістратиг Михаїл

21 листопада – це не випадкова дата. Саме 21 листопада святкується день Святого Архістратига Михаїла, командира Небесного воїнства. Саме Архістратиг Михаїл є небесним покровителем десантників у всьому світі. Є у цьому цілком розумна аналогія: Архістратиг з Неба на Землю веде Воїнство Боже, так і десантники з неба на землю обрушуються, перемагаючи ворогів. Образ Архістратига увійшов і в емблематику ДШВ. Беретний знак українських десантників це композиція з крил, вогненного меча і парашута. Парашут звісно – це головний атрибут десантника. А от крила і меч-фламберг, як прообраз вогненного меча, відсилають нас до образу Архістратига, як уже другий рік є патроном і українських десантників також. Цікавим співпадінням є те, що першого командувача Десантно-штурмових військ, Героя України, генерал-лейтенанта Забродського також звати Михайло.

Читайте також Завжди одягаю особистий номер: Забродський про війну, політику, книги та незалежність у ексклюзивному інтерв’ю PRM.UA

Російські десантники також мають свого патрона – це святий Ілья. Зазначимо, що це вийшло випадково, тому що, встановлення Дня десантника в СРСР, а потім і Росії, було присвячене до початку десантних маневрів в Московському військовому окрузі, біля Воронежа. Зауважимо, що це були не перші десантні маневри чи парашутні стрибки у світі. Десантну справу в Радянський Союз у 1920-тих роках завезли американські спеціалісти. Тому святий патрон у російських десантників те, що називається “рандомний”.

Берет кольору “Марун”

Окрім свята та патрона, українські десантники змінили й колір берета. З радянсько-російського блакитного кольору на темно-бордовий колір “марун”, який використовується майже усіма десантниками у світі. Берет кольору”марун”, як символ десанту, вперше з’явився у 1942 році. Пропозицію зробити саме такий головний убір візитною карткою “народжених в повітрі” запропонував командир британської Першої десантної дивізії Фредерік Браунінг. На той час його дивізія хоробро билась в Північній Африці. Через яскраві берети та еталонну відчайдушність німецькі військові з Африканського корпусу дали британським десантникам прізвисько “червоні дияволи”. Згодом після висадки в Нормандії й операції “Гарден-Маркет”, в знак солідарності й захоплення мужністю, британські десантники дали право носити марунові берети американським “ейрборнам”.

Наразі берет темно-бордового відтінку носять десантники 59 країн, зокрема 19 країн НАТО. Україна стала шістдесятою у цьому списку, долучившись до західноєвропейської мілітарної традиції. Для українських десантників – колір марун – це колір запеченої крові загиблих побратимів.

Щодо СРСР, то там теж спершу були запроваджені малинові, майже марунові берети, але уже 1968 року, постановою Президії Верховної Ради СРСР берет змінили на блакитний. В цей час СРСР придушував повстання в Чехословаччині. Десантників перевдягали в блакитні берети, щоб місцеві жителі сприймали їх за миротворців. Згодом радянська пропагандистська машина придумала романтичну легенду про берет “кольору небес”. Наразі десантники семи країн носять блакитний берет – Болгарія, Вірменія, Білорусь, Таджикистан, Казахстан, Киргизстан та звісно ж Російська Федерація.

Таким чином, сьогодні українські десантники святкують річницю того, як вони стали рівними серед перших у світовому десантному братстві. Позаду уже багато чого – миротворча історія з мапою від Югославії до Конго, війна на Донбасі з назавжди закарбованими назвами Савур-могила, Донецький аеропорт і багато інших. Попереду – нові перемоги на військових навчання, нові миротворчі місії, нові завдання, нові виклики. Тому що, українські десантники – “Завжди Перші!”.

Підготував Ігор Кромф.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.