Медреформа: що зміниться в медицині для українців
Сьогодні, 19 жовтня, Верховна Рада України прийняла в другому читанні і в цілому законопроект № 6327, який передбачає запровадження першої ланки медичної реформи в Україні.
Медичні послуги оплачує держава
Під час доопрацювання до другого читання з медреформи виключили співоплату медичних послуг (частину оплачує пацієнт, частину держава). Тепер реформа ділить медичні послуги на повністю безкоштовні і платні.
Послуги, які повністю безкоштовні для пацієнта називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря:
– екстрена медична допомога;
– первинна медична допомога;
– вторинна (спеціалізована) медична допомога;
– третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
– паліативна медична допомога;
– медична реабілітація;
– медична допомога дітям до 16 років;
– медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.
Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності.
Доплачувати за базовий пакет нічого не потрібно. З податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів.
Такий пакет буде доповнюватися і коригуватися щороку і затверджуватися Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет будуть брати окремою статтею витрат.
“Гроші йдуть за пацієнтом”: Лікарі отримуватимуть гідну зарплату, а пацієнти – якісні послуги
Медична реформа передбачає зміну фінансування системи охорони здоров’я. Бюджетні кошти будуть спрямовуватись не на фінансування медичних закладів згідно кошторису, як зараз, а на оплату надання медичної послуги конкретній людині. “Гроші йтимуть за пацієнтом” – в поліклініку, в лікарню, до сімейного лікаря, куди прийшла людина за медичною допомогою. Незалежно від місця знаходження і форми власності медзакладу. Пацієнт сам має право вибирати собі сімейного лікаря. І обраний лікар не має права відмовити. Лікаря можна вибрати як з державних клінік, так і з приватних.
Так, якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава видасть за нього в середньому 210 гривень на рік. МОЗ планує, що кожен лікар вестиме в середньому приблизно 2000 пацієнтів. При такій кількості клієнтів доктор отримуватиме 420 тисяч гривень на рік (35 тисяч гривень на місяць). Якщо у лікаря буде менше пацієнтів, відповідно, його зарплата буде меншою.
Вибір лікаря передбачений й для сільських мешканців. Громади зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці. Нещодавнє опитування МОЗ засвідчило, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в сільських громадах, якщо на додаток до хорошої зарплати вони матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце роботи та відшкодування витрат на пальне для службового транспорту. Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується наданими благами, не виправдовує їх очікувань, вони можуть вимагати його заміни.
Фінансування галузі медицини
Законом встановлено, що на реалізацію програми медичних гарантій щорічно буде виділятися не менше 5% ВВП України. Видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету. Звуження програми медичних гарантій не допускається, крім випадків, встановлених законом.
Під час доопрацювання із законопроекту виключено можливість фінансування первинної ланки через механізм субвенції.
Хто контролюватиме роботу лікарів
Буде створено Національну службу здоров’я (орган виконавчої влади зі спеціальним статусом), яка виконуватиме функції страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медичних послуг, а також контролю за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення.
Між медзакладом та Національною службою здоров’я укладається рамковий договір, в якому щорічно встановлюється обсяг послуг, які планується надати пацієнтам.
На першому етапі реформи договори НСЗУ будуть укладені з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Медзаклади фінансуватимуться на умовах попередньої оплати згідно з запланованим обсягом наданих громадянам послуг.
НСЗУ не володітиме коштами, всі кошти акумулюються в держбюджеті на казначейських рахунках, а НСЗУ виконуватиме лише функцію оператора – перераховуватиме бюджетні кошти медичним закладам згідно укладених з ними угодами.
Крім того, правками із законопроекту видалили європейські протоколи лікування. Натомість пропонувалися різні варіанти адаптації їх національними структурами (Академія наук, профільні асоціації).
Як пояснила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, відмова від визнання міжнародних медичних настанов (протоколів) означає, що українців і далі лікуватимуть не за міжнародними стандартами, а так, як хочуть, продовжать нав’язувати застаріле лікування та ліки, замість нових підходів та практик, які використовують в розвинутих країнах.
Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2018 року.