Конкуренція між забудовниками та децентралізація дозволять зменшити вартість житла – Геннадій Зубко

Віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко розповів у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” про нові державні будівельні норми, законодавче унеможливлення корупції під час визначення поверховості будівництва, проблему створення соціальної інфраструктури та безпечних доріг, створення комфортного середовища та механізми зменшення цін на житло для громадян.

– Нові будівельні норми в українських містах. Оскільки українських міст багато, і наскільки я розумію, більшість населення живе в містах, то нам треба щось розтлумачити.

Я дуже дякую за це запитання. Тому що я хотів би, щоб ми його розглядали не з точки зору фахових, будівельних норм, забудовників, інвесторів або муніципальної влади, а з точки зору простого українця, який живе в місті і який хоче, щоб державні будівельні норми забезпечували два практично напрямки, – це безпеку і комфорт. Тому що це постійно пошук між інтересами забудовника, який хоче побудувати більше, отримати більше прибутку, більше квадратних метрів. З іншого боку, муніципалітет хоче, щоб місто розвивалося. З боку українців, потрібно, щоб те, що було побудовано, мало безпеку і комфорт.

Так от, державні будівельні норми, на жаль, і в першу чергу планування забудови територій, не переглядалися в Україні з 2000 року. І це практично складає те, що 18 років країна, яка живе дуже в динамічному світі, де проводяться реформи, де міняються підходи, де міняються вимоги, залишалася в тому напрямку, що практично ми маємо сьогодні додати додатково ті речі, які функціонують сьогодні в європейських країнах.

В першу чергу, це питання не тільки “червоної лінії”, яка не дозволяє будувати там, де будуть проходити або дорожня інфраструктура, або мережа, а й “голуба” і “зелена” лінії. Ви знаєте декілька таких питань по місту Києву і по іншим містам, коли є спори навколо того, чи повинна ця будівля бути вищою чи нижчою того чи іншого об’єкту. Це питання було віддано на спір чиновника і того, хто звертався. Зараз ми зробили так, щоб “голубу лінію” встановили безпосередньо в генеральному плані, і чітко було визначено в генеральному плані, яка поверховість повинна бути на тій чи іншій території. І будь-який чиновник вже своїм рішенням, а не рішенням тих, хто приймає по генеральному плані рішення – це або Київрада, або місцева рада – не може змінити це рішення. І це припинить взагалі будь-які розмови.

– А як ми знаємо? З чого ви виходили, коли ви казали: цей будинок 12 поверхів, а цей 18, а цей 5?

В першу чергу, є історичний ареал, є пам’ятки, є пам’ятки республіканського значення, є архітектура. І саме головне – потрібно мати простір для творчої діяльності архітектора, і потрібно мати простір для того, щоб було комфортне середовище в місті. Тому генеральний план визначає поверховість саме в цьому районі, а вже в межах цієї поверховості – це творча діяльність безпосередньо архітектора.

Ви знаєте, скільки суперечок по різним містам України навколо зелених зон. Тому ми в нових державних будівельних нормативах пропонує окреслити всі зелені зони – або це сквери, або парки, або інші місця відпочинку людей – зеленими лініями, щоб не можна було за межами цих зелених ліній будувати будь-що, починаючи від МАФу і закінчуючи, наприклад, житловим будинком. І це також повинно бути прийнято на сесії місцевої ради, а не рішенням того чи іншого муніципального органу.

Дуже багато питань, які виникають, наприклад, по питанням, які пов’язані з безпекою. Це пожежні проїзди, це відстань від парковок до вікон наших мешканців, це також ті питання, які стосуються простих речей.

– Щоб не було вікно до вікна.

Абсолютно вірно. Це поверховість забудови від земельної ділянки, це забудова від розміру земельної ділянки, це наявність інфраструктури навколо ділянки, це вимоги до паркувальних майданчиків і ще багато інших речей, які дозволяють саме зробити так, щоб було комфортним проживання.

Тепер дуже важливо – державні будівельні нормативи, які стосуються вулиць і доріг в містах. Ви знаєте. Що на сьогоднішній день є певні вимоги європейського законодавства, і ми хочемо наблизити максимально близько не тільки дорожнє покриття, а й інфраструктуру, яка не є навколо перехресть або вулиць, яка наближена до безпечного проїзду транспорту і безпечного пересування громадян. Це питання створення в більш ніж чотирьох полос безпекових острівців, це питання кругових розв’язок, це багато інших питань, які стосуються облаштування безпосередньо вулиць і доріг.

Особливо – питання безбар’єрності. Тому що ми кажемо про безбар’єрність і постійно думаємо, що це тільки для людей, які мають особливі потреби. Ні, це ще й молоді мами, це ще й люди похилого віку, це й інші громадяни, які потребують такої допомоги.

Питання на сьогоднішній день дуже гостро стоїть дитячих садків. І це окремі ДБН, державні будівельні норми, які дозволяють на сьогоднішній день, коли забудовник каже, що не може побудувати дитячий садок, тому що для нього потрібно півтора гектару… А півтора гектару немає в центрі або в якомусь районі міста.

– Я собі уявляю, скільки це коштує в Києві півтора гектари під садок.

Тому ми разом з Міністерством освіти погодили те, що можуть бути не тільки перебудовані дитячі садки, а й напіввбудовані і вбудовані дитячі садки в житлові комплекси, які дозволяють створити комфортне середовище з ігровими майданчиками на вулиці і вбудованими приміщеннями безпосередньо всередині таких будинків.

Ми зараз кажемо про те, що ми входимо до європейських норм. І для нас є дуже важливим, скільки юнітів буде в тому чи іншому будинку на кількість гектарів, які розташовані. І це питання дуже важливе. Чому? Тому що, коли ми кажемо, що тут повинно бути не більше 450 осіб, – це означає, що повинна бути і кількість квартир, які відповідають на один гектар. І саме головне – інфраструктура, яка є навколо.

– Мають бути парковки.

Для нас є дуже важливим зараз, щоб ми все-таки побудували відповідальність місцевого самоврядування за те, що поряд з житловими масивами з’являється соціальні інфраструктура. Сьогодні практично є вимога в тому, щоб діти ходили до школи, яка є навколо житлової забудови. І ви знаєте, що з 1 вересня діти, які живуть безпосередньо в районі, вони повинні бути забезпечені місцями в школах. Тому питання виникає, коли будуються квартали: а де школи?

Тому зараз ми підходимо до того, щоб безпосередньо зобов’язати, в першу чергу, при видачі містобудівних умов і обмежень муніципалітети забезпечити дітей місцями. Такі речі дуже непрості. Будь-які зміни на сьогоднішній день дуже некомфортні для того, щоб змінюватись. Але це потрібно робити, для того щоб ми мали міста, які відповідають європейським вимогам.

І те, що також ми розглядали – це питання поверховості забудови від кількості людей, які проживають безпосередньо в селах, селищах або містах.

– У людей враження, що забудови – це надприбуткова сфера, і що можна їх всіх примусити будувати не тільки будинки, а й умови для отримання ліцензії для будівництва – і підземні стоянки, і дитячі садочки, і школи. Наскільки це правдиво, наскільки вони можуть собі дозволити розбудовувати інфраструктуру? Наскільки це реалістичні плани?

Ви дуже важливе запитання задали щодо економіки будівництва. Ми можемо взагалі покласти на забудовників будь-що: і будівництво автомагістралей, які прокладаються між різними містами. І сказати: ви хочете побудувати тут будинок – будь ласка, побудуйте нам дорогу. Але ми повинні зрозуміти, що тоді вартість цієї дороги закладається в той квадратний метр житла, який повинен бути збудований.

І тому підхід дуже простий. Зараз у нас є така гаряча дискусія. Тому що забудовник, сплачуючи пайову участь в місто, тим самим пайова участь на розвиток мереж, також впливає на вартість квадратного метра, який купує громадянин, який сплатив податки до муніципалітету.

І в чому полягає принцип децентралізації? Що на сьогоднішній день кошти, повноваження і можливості передані на місця. І ці повноваження стосуються того, що податки залишаються всередині, і є можливість встановлювати податки: і на нерухомість, і на акцизні податки, і – саме головне – податки на землю. Краще місце – будь ласка, більший податок не землю. Краща нерухомість – ти можеш взяти більше.

Але питання в тому, що на сьогоднішній день я як громадянин, який живу в місті Києві, в Житомирі, місті Миколаєві, я плачу податки, ПДФО в першу чергу – я вже не кажу про податок з підприємств, прибуток і всі інші акцизи – до місцевого бюджету. Що я хочу? Я хочу, щоб за ці кошти були побудовані соціальна інфраструктура та дорожня інфраструктури. І саме головне – в цьому випадку я не мав би навантаження, що, купуючи квадратний метр або орендуючи у когось його, я знову платив ще один податок, який є прихованим.

Тому наше бачення дуже просте. На сьогоднішній день забудовнику потрібно створити умови. І тоді буде конкуренція для того, щоб зменшувалася вартість квадратного метра. А муніципалітет, який отримує податки, повинен зробити ту соціальну інфраструктуру, яку він зобов’язаний робити.

І саме головне – я вважаю, що тут податки отримуються не тільки з громадян, які проживають, а й з бізнесу, який працює. Тому що, якщо я будівельна компанія і будую в місті Києві, я плачу заробітну плату, з якої сплачуються податки до місцевого бюджету, я плачу прибуток, я плачу за оренду землі, я плачу ще додаткові податки, які залучаються до місцевого бюджету. Тому дуже важливо зрозуміти, що соціальна інфраструктура, дорожня інфраструктура – це відповідальність місцевої влади. Отримуючи податки, отримуючи повноваження, вона повинна забезпечити це питання. І коли мені кажуть, що це забудовник повинен був зробити, – забудовник багато чого повинен зробити. Але саме головне – він побудувати, сплатити податки і здати якісне те чи інше житло.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.