Мінцифри займається цензурою соцмереж в Україні

Днями стався малопомітний випадок, з якого можна зробити великі висновки: Intsagram заблокував сторінку Житомирської організації “Євросолідарності” – за зверненням мінцифри України (не плутати з мінцифри роіссі).

Це означає буквально таке:

1. Документально доведеним фактом тепер стало те, що цензурою у соцмережах в Україні займається міністерство цифрових трансформацій та його керівник, який досягнув відповідної домовленості з керівниками соцмереж.

Чи є виконання функцій захисту політичного режиму основним завданням українського мінцифри? Не виключено. Чи може бути, що проєкт “Дія” та цифровізація корупції – то вже другорядне, бонус? Можливо.

2. Документально доведено, що американська корпорація Meta справді блокує акаунти на запити чинної української влади. Можливо (і скоріш за все) – не всі запити виконуються: кожен з них перевіряється самою Meta на відповідність українському законодавству. Ймовірно, для цього Meta найняла юридичну компанію – як завжди роблять американські корпорації. Але за якими критеріями відбувається перевірка запитів мінцирку, який відсоток з них виконується, у який саме спосіб – невідомо.

3. Якщо деякі акаунти блокуються за запитом мінцифр – цілком логічно зробити припущення, що такий вид покарання не є єдиним з можливих. Певний допис або усі дописи автора можуть бути “обмежені” – тобто примусово показуватимуться не усім користувачам соцмережі, а лише частині. Це може бути 10-20-50% або 80-90% аудиторії блогера.

У народі такий тип покарання називається “тихий бан”. Його особливість полягає у тому, що сам “покараний” не сповіщається про накладення обмежень на його акаунт. Він/вона просто спостерігає різке та непоясненне зменшення звичного зворотнього зв’язку.

Саме це стається зі мною кілька разів на рік. І просто зараз я також у “тихому бані”. Найімовірніше, що організувала його та ж сама мінцифра за аналогічною процедурою. Але адміністрація Facebook замість блокувати мій акаунт, як того просила мініцифра – просто вислала його в “тихий бан”, щоб догодити заявнику.

4. Чи можна даний випадок вважати прикладом “військової цензури”?

Ніщо про це не свідчить. Жодного стосунку жоден з військових до цього не має.

Чи можна це вважати цензурою політичною? Так, цілком можливо.

Державні структури за непрозорими критеріями звертаються до міжнародної соцмережі з проханням заблокувати сторінку політичного опонента.

За який саме контент був заблокований увесь акаунт – не повідомляють ані мініцифра, ані адміністрація соцмережі. І саме це приховування об’єктивних даних свідчить про політичну заангажованість цензури.

5. Але водночас не здійснюється жодних обмежувальних заходів стосовно дописів депутатки панівної політичної сили. А ці дописи очевидно спрямовані на дестабілізацію та розкол суспільства під час війни, провокують як цивільних, так і військових на необдумані дії та заяви. Але деструктивні дописи “своєї” однопартійниці мінцифри “не помічає” – попри широкий суспільний резонанс кожного з таких дописів.

І ще дещо свідчить про те, що у цьому разі йдеться про цезуру політичну, а не воєнну: організацією блокувань у соцмережах займаються люди, які жодної секунди не служили ані в армії, ані у будь-яких воєнізованих структурах. А головний начальник у них – чотири рази ухилявся від військової служби, і навіть публічно насміхався з цього.

Запити на блокування скеровуються начебто задля запобігання “заподіянню шкоди інформаційній безпеці України”.

Але у 2019 нині чинний керівник мінцифри М. Федоров публічно заявляв у інтерв’ю: “Роль кібербезпеки дещо перебільшена”.

Висновок: політично-мотивована цензура у соцмережах – є документально зафіксованою реальністю у поточній версії України.

Як довго це триває? Чому це здійснюється саме зараз? Чому Марк Закерберг почав толерувати політичну цензуру в Україні? Чи сприяє це демократії в Україні та загалом у Світі? Чи допоможе цензура перемогти нам у війні? Чи не перетворюється Україна на слабшу версію росії? Як скоро почнуть в Україні саджати “за лайки” або за “дискредитацію влади”?

Відповіді на ці питання чекатиму у коментарях, або тут.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.