Мін’юст розгортає штаби зі стягнення заборгованості із зарплат – заступник міністра юстиції Світлана Глущенко
Про проблеми формування антикорупційного суду в Україні, ініціативи Міністерства юстиції щодо примусового стягнення заборгованості з зарплат та інститут приватних виконавців розповіла у програмі “Подія Вересня” на телеканалі “Прямий” заступник міністра юстиції України Світлана Глущенко.
– Виявляється, що і Міністерство юстиції теж опікується цим антикорупційним судом. Але в цілому ви відповідальні за стосунки з МВФ. Чи як?
Я курую роботу двох департаментів. Перший департамент – це з питань національної безпеки та правосуддя. Другий департамент – це з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, а також систематизації законодавства. Це два основних напрями, які я курую. На сьогоднішній день Міністерством юстиції, як і іншими державними органами, дуже багато виконується ініціатив, законодавчих в тому числі, в яких зацікавлені МВФ, Світовий банк.
Це питання стоїть в міжнародних зобов’язаннях України перед МВФ, перед Світовим банком і перед ЄС – саме створення антикорупційного суду з метою завершення антикорупційної вертикалі і встановлення антикорупційних стандартів в Україні. Безперечно, Міністерство юстиції не може стояти осторонь створення антикорупційного суду. На сьогоднішній день міністерством і міністром юстиції напрацьовуються певні пропозиції до другого читання цього проекту. Щодо питання участі громадської ради міжнародних експертів, то тут є раціо і у тих прихильників вето цієї громадської ради, а також і тих осіб, які кажуть про суверенітет України: чи буде це повністю склад з іноземців, чи буде частина іноземців. І тут дійсно виникає полеміка з приводу суверенітету.
Можу сказати точно, що на сьогоднішній момент ми ведемо мову про можливість створення абсолютно нового органу. Якщо говорити про громадську раду міжнародних експертів, то тут в першу чергу необхідно розуміти ту полеміку, яка висловлена в рішенні Венеційської комісії з приводу аналізу проекту закону про антикорупційний суд…
Ми можемо говорити, що роль громадської ради доброчесності може бути визначальною лише до одного моменту: коли Вища кваліфікаційна комісія подолає це вето і визнає, що все-таки цей кандидат може бути призначений до Вищого антикорупційного суду і може продовжувати участь в конкурсі…
Але якщо ми говоримо про “заборонений принцип”, то участь громадської ради міжнародних експертів буде вирішальною щодо конкретного кандидата. У цій частині нам все ж таки варто враховувати досвід конкурсу до Верховного Суду. Ми є новаторами взагалі у запровадженні такого інституту, такого органу. Такого немає в жодній країні. І тому, безперечно, треба враховувати ті позитивні напрацювання, які були під час роботи громадської ради доброчесності, і негативні. Є ризики і там, і там. Тому тут би я хотіла, напевно, звернутися до народних депутатів і до відповідних майданчиків, щоб підійти до цього питання досить виважено. Тому що ми дійсно можемо вести мову і про певний суверенітет. І, по великому рахунку, призначення суддів, які будуть ухвалювати судові рішення по топ-корупціонерам іменем України, – це, напевно, більше питання внутрішнє.
Тобто ми маємо справу не лише з формуванням дійсно дієвого антикорупційного суду, а він має бути сформований і створений в Україні, а маємо справу також і з певними репутаційними питаннями щодо конкретного кандидата. Тобто тут дуже-дуже багато аспектів, які необхідно враховувати в цьому питанні, в тому числі.
Про критерії відбору кандидатів до антикорупційного суду
Зараз в цьому законопроекті, який прийнятий за основу, і у висновку Венеційської комісії, і у висновку МВФ йдеться про те, що досить жорсткі критерії саме до тих осіб, які можуть претендувати на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Тут, на наш погляд, можна задовольнити, як то кажуть, і власні інтереси, допустити до конкурсу максимально більшу кількість кандидатів, щоб був вибір, і встановити спеціальну вимогу, яка має бути, напевно, у формуванні такого суду. Тобто вимога – це участь і робота в міжнародних організаціях в галузі права, і, можливо, у сфері запобігання та протидії корупції.
Одна з варіацій, яка сьогодні обговорюється, – це врешті відштовхуватися від вимог до кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду на рівні тих вимог, які є до судді Верховного Суду, проте зменшити. Там є десять років на посаді судді, адвокатом або наукової роботи, або сукупний стаж. І, наприклад, поставити сім років, запропонувати.
Крім критеріїв відбору осіб, які можуть брати участь в конкурсі, ще й проектом закону запропоновано перелік заборон – хто не може стати кандидатом. Тобто там прив’язка до відповідних посад. Там дуже-дуже широкий перелік. Тому є і побоювання, міжнародної спільноти в тому числі, що буде певне блокування утворення цього суду. Тому що, власне кажучи, буде недобір або буде добір з нікого. Такі теж є побоювання.
Про реформу Державної виконавчої служби та ініціативи щодо примусового стягнення заборгованості по зарплаті
– З 1 квітня Мін’юст запускає процес стягнення заборгованості щодо зарплати. Що це означає?
Це означає те, що Міністерство юстиції взяло напрям на соціальну спрямованість. Ми наразі впроваджуємо в життя надзвичайно унікальну подію – ми формуємо паспорт реформи виконавчого провадження, здійснюємо еволюцію, прописуємо еволюцію виконавчого провадження відповідно до найкращих світових практик стратегічного планування.
Ми, звичайно, вчиняємо всі дії, які пов’язані із забезпеченням виконання судових рішення. Це на сьогодні є пріоритетом Міністерства юстиції. В цьому напрямі ми розуміємо, що братися відразу за все – це означає не братися ні за що. Тому ми на сьогоднішній день виділили в цьому напрямі два основних питання, які мають дуже високий коефіцієнт соціальної вразливості, чутливості. Це – аліменти. На сьогодні закон вже працює місяць і він дає реальні результати. Ми можемо засвідчити, що закон працює.
Також з 1 квітня плануємо впроваджувати організаційний захід. Це не буде нормативне врегулювання, вдосконалення. Поки ми про це не кажемо. Ми кажемо про організацію роботи державних виконавців зі стягнення заборгованості з тих недобросовісних підприємців, які не виплачують своїм працівникам тривалий час заробітну плату.
В чому буде полягати така організація робота Міністерства юстиції? Будуть створені мобільні штаби, мобільні групи, які будуть виїжджати в конкретні підприємства, які є на вершині цього антирейтингу. У нас на сьогодні сформований такий антирейтинг відповідних підприємств. І будемо вже безпосередньо групами цих виконавців відпрацьовувати кожне виконавче провадження.
На сьогодні в органах Державної виконавчої служби перебуває понад 15,6 тисяч виконавчих проваджень з примусового стягнення заборгованості на сумму 371,8 млн гривень. Це достатньо серйозний показник. В минулому році органами ДВС було стягнуто 2 мільярди 100 мільйонів гривень із заборгованості по зарплаті. Відповідно, маючи показник в більш ніж 15 тисяч сьогоднішніх проваджень в органах ДВС, ми зобов’язані реагувати на таке ганебне явище і показувати всім, що не платити заробітну плату – це злочин.
Ми в Україні запровадили змішану систему примусового виконання судових рішень. Вже як рік працюють приватні виконавці. Це свого роду трошки зменшує навантаження у державних виконавців. Взагалі система органів Державної виконавчої служби розгалужена по всій Україні. Кадровий ресурс є, однак ми, в тому числі, в цій еволюції системи примусового виконання судових рішень звертаємо увагу і на необхідність певного оновлення складу, а також на обов’язкову вимогу підвищення кваліфікації. Тому що ми бачимо, що час рухається, життя змінюється, і державний виконавець має крокувати в ногу з часом. Відповідно, ресурси є. І це наша пряма компетенція, і ми дуже рішуче налаштовані з 1 квітня започаткувати таку організацію з виконання судових рішень по заробітній платі.
Паралельно з організаційними діями, які вживаються Міністерством юстиції, ми проводимо досить активну інформаційну кампанію правопросвітницьку. І нещодавно був запущений блог міністра юстиції, де Павло Петренко чітко роз’яснив громадянам, особливо працівникам, як забезпечити своє право на стягнення заборгованості із заробітної плати. Тому ця кампанія є не лише практичною, а й інформаційною. Тому що ми в першу чергу націлені на те, щоб підвищувати правосвідомість і правову обізнаність нашого населення, в тому числі роз’яснюючи, що ці питання можна і самостійно вирішити. І ми роз’яснюємо, які шляхи. Тому тут ще є теж великі сподівання на те, що якщо людина знає, як захищати свої права, нам теж буде від цього зиск, тому що буде менше навантаження. Це комплексний підхід.
Про інститут приватних судових виконавців
У 2016 році було прийнято два базових закони про виконавче провадження. В Україні була запроваджена змішана система і запроваджено інститут приватних виконавців. Хто це такі? Тому що є багато міфів. Це самозайняте населення, професійне, яке має намір здійснювати відповідну діяльність і проходить відповідну процедуру до отримання вже посвідчення.
Приватний виконавець не має нічого спільного із колекторами або з іншими особами, які “вибивають” кошти відповідно до судових рішень, тому що їхня діяльність чітко передбачена законом. Вони несуть персональну відповідальність, юридичну відповідальність і вони страхують свою діяльність перед третіми особами. Тобто такого вже не буде, що десь пішов і зробив незаконне – і це з рук йому зійшло. Ні, є чітка процедура, чіткі інструменти впливу на приватного виконавця. До речі, контроль за роботою приватних виконавців здійснює Міністерство юстиції. Тому що воно і формує відповідну політику.
Є реєстр приватних виконавців. У 2017 році було 80 осіб, які здійснювали цю діяльність. В їх провадженні перебувало 3300 виконавчих документів. І відсоток фактичного виконання судових рішень приватними виконавцями склав 80%. Тобто це досить пристойний результат, враховуючи, що це перший рік роботи. Створена вже й асоціація приватних виконавців, створена дисциплінарна комісія приватних виконавців, а також кваліфікаційна комісія.
Але тут необхідно враховувати, що, для того щоб унеможливити будь-які спекулювання з приводу запровадження цього інституту, хочу сказати, що перед тим, як запроваджувати цю новацію в Україні, було проаналізовано ряд країн. Наприклад, в Румунії, Польщі, Хорватії. Тобто цей досвід показав те, що цей інститут може ефективно виконувати.
– Як заробляють ці приватні виконавці: відсоток, зарплата чи як це?
Відповідно до закону, приватний виконавець за свою роботу отримує основну винагороду. Розмір та порядок виплати основної винагороди встановлений постановою Кабінетом міністрів. На сьогоднішній момент це 10% від фактично стягнутої суми або вартості майна. Тобто це якраз і буде та основна винагорода, яку отримає приватний виконавець за свою роботу. Але треба враховувати, що приватний виконавець забезпечує свою роботу сам.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.