Мораль із подвійним дном: Польща і УПА

Джерело: Facebook-сторінка автора

Історична пам’ять – матерія тонка і сакральна. Але коли її дістають із шухляди виключно для того, щоб боляче вдарити сусіда в найтяжчий для нього момент, вона перестає бути пам’яттю. Вона перетворюється на цинічну політичну зброю.

Останнім часом польський політикум відверто смакує розмови з Україною мовою морального прокурора. На стіл безапеляційно кидаються Волинь, УПА, Бандера, звинувачення у “неправильній пам’яті”, “неправильних символах” і “неправильних героях”. Українцям методично пропонують здавати іспит на історичну чистоту – причому виключно під пильним польським наглядом і за їхніми правилами.

Проте у мене виникає абсолютно логічне запитання, як на мене. Якщо Варшава настільки принципова в питаннях історичної моралі, символів та відповідальності, то чому ця принциповість страждає на вибіркову сліпоту на одне око?

Фашистський диктатор Беніто Муссоліні свого часу отримав найвищу нагороду Польщі – Орден Білого Орла. І знаєте що? Він досі його не позбавлений. А це означає, що у польській державній пам’яті існує дуже зручна кнопка під назвою “історичний контекст”. Для Муссоліні вона працює бездоганно. Для виправдання власних старих дипломатичних помилок – теж. Для токсичних сторінок власного пантеону – без проблем.

А от для України ця кнопка вимкнена. Коли йдеться про польські реверанси диктаторам, окупантам чи імперським діячам минулого, нам поблажливо пояснюють: це складна історія, інший час, геополітичні обставини, а от як мова заходить про українську визвольну традицію – вся “складність” раптом миттєво вивітрюється. Це і є еталонні подвійні стандарти.

Безперечно, Польща має абсолютне право на пам’ять про свої жертви. Волинська трагедія – це кривава сторінка, яку не можна ні заперечувати, ні знецінювати. Але пам’ять про власні жертви не дає жодній країні мандата на перетворення України на вічного підсудного. І тим паче не дає права читати зверхні моральні лекції нації, яка просто зараз спливає кров’ю в екзистенційній війні, закриваючи своїм тілом весь східний фланг Європи – зокрема й саму Польщу.

Звертаю нашу увагу на обраний момент для повчань українців. Україну б’ють по історичних символах не тоді, коли вона сильна, стабільна й може дозволити собі спокійну рівну дискусію. Її б’ють просто зараз – у момент максимальної вразливості, коли країна критично залежить від союзницької логістики, зброї, відкритих кордонів і дипломатичної підтримки.

Тобто влада сусідньої держави б’є тоді, коли бити найдешевше і найбезпечніше для себе. Це не шляхетність і не захист історичної правди. Це банальне самоствердження за рахунок слабшого.

Якщо Варшава справді хоче чесної історичної розмови – чудово, ми готові.

Говоримо про українські злочини минулого, але поряд кладемо історію польських злочинів проти українців.

Говоримо про УПА? Не проблема. Але тоді згадуємо і про пацифікацію, і про дії Армії Крайової, і про польські ордени для Муссоліні.

Мораль, яка працює виключно проти сусіда – це не мораль. Це дешевий інструмент політичного тиску, який використовує не тільки Польща, а й Московія, Угорщина і вже, навіть Румунія.

Нам потрібно вибудувати холодну, державницьку позицію і чітко артикулювати: ми категорично відмовляємося від ролі вічного історичного хлопчика для биття. Справжнє примирення ніколи не будується на односторонньому каятті. Надійний союз ніколи не виростає на приниженні партнера. А історична пам’ять не може бути кийком, яким з безпечної дистанції б’ють того, хто сьогодні тримає фронт усього вільного світу.

Українці мають дістати із забитою імперіями глибини свою гідність, знайти повагу один до одного, а це запустить і підсилить позиції українства на міжнародній арені.

Нагадаємо, Президент Польщі Кароль Навроцький хоче позбавити Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі, Ордену Білого Орла, через його рішення присвоїти елітному підрозділу українських ССО ім’я Героїв УПА.

В указі глави держави зазначалося, що це зроблено з метою відновлення історичних традицій національного війська та з огляду на зразкове виконання підрозділом бойових завдань під час захисту територіальної цілісності та незалежності України.

Це рішення викликало невдоволення МЗС Польщі. 28 травня відбулася зустріч заступника міністра закордонних справ Польщі Марчина Босацького з послом України Василем Боднаром, під час якої було висловлено протест і наголошено, що цей крок є чутливим для польського суспільства.

До слова, у польському Любліні з будівлі міської ради прибрали прапор України після рішення президента Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування “імені Героїв УПА”.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.

• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.