На парламентських виборах може вистрелити сила, яка повністю змінить політичний ландшафт – Вадим Денисенко
Про нові законодавчі ініціативи уряду, ремонт доріг, співпрацю з МВФ, децентралізацію, “Північний потік-2” та перспективи парламентських виборів розповів народний депутат України від “Блоку Петра Порошенка”, представник уряду у парламенті Вадим Денисенко у програмі “Подія Вересня” на телеканалі “Прямий”.
Про законодавчі ініціативи уряду
– В грудні минулого року було 35 законопроектів, які уряд хоче спровадити до парламенту, а парламент має проголосувати. Потім кількість розширилась. Які шанси взагалі що-небудь зробити урядом в цьому році?
Якщо ми говоримо про парламентські закони, насправді ці 35 законів, з них три вже прийнято. Це пакет законів, який насправді дозволяє зробити три речі. Перше – це допомогти бізнесу. З іншої сторони – це посилити відповідальність чиновника і зробити все можливе, для того щоб чиновник мав менше можливостей заважати бізнесу. Завдяки тому, що тут є законопроекти від фактично всіх політичних сил, тому в цілому я вважаю, що шанси на те, що ми проведемо цей пакет законів, в принципі, достатньо високий.
Ми говорили про закон “Маски-шоу стоп”, який насправді вирішив достатньо багато кардинальних проблем. Але не всі. Тому зараз готуються зміни до цього законопроекту, які передбачаються в тому числі і персональну відповідальність за невиконання тих чи інших норм.
Про комунікацію з громадянами та ремонт доріг
– Як зробити так, щоб людям якось довести, що таки є зміни, і багато на краще змін? Як дати людям шанс зрозуміти, що щось робиться правильне? Чи це неможливо?
В принципі, це можливо зробити частково. Питання в тому, до якої частки людей ти достукаєшся. Тобто моя точка зору, по-перше, треба робити те, що ти робиш. Тобто в даному випадку пенсійна реформа, медична реформа, освітня, дороги ті ж самі, децентралізація і так далі. Плюс – час. Безумовно, час. В принципі, що так два роки? Це багато чи мало? В наших умовах, коли у нас раз на рік мінявся уряд в середньому – це, безумовно, здається нібито багато. А насправді два роки – це лише закладення фундаменту того, що реально ми побачимо, ми відчуємо через два-три роки.
Давайте візьмемо дороги. Починаючи з 2005 року і по 2017 рік, в принципі, дороги фактично не будувалися. Вони будувалися лише півтора роки – це 2011-2012 рік, під “Євро-2012”. Зараз всі вважають, що нинішня ситуація з дорогами – це вина уряду Гройсмана. Насправді ми всі прекрасно розуміємо, що це вина всіх цих років, коли у нас по суті не будувалися дороги. Тобто, чи можна побудувати дороги за один рік? Ні, неможливо. Але те, що говориться про те, що через п’ять років у нас будуть абсолютно нормальні, хороші траси між всіма обласними центрами, і в цілому ми перекриємо нормальними дорогами більшість території України, – так, це буде можливо. І протягом п’яти років ми все це побачимо.
Про децентралізацію
Я можу сказати, що зараз закладається той фундамент, який дозволить через певний проміжок часу… Децентралізація, про яку говорять як про неймовірний здобуток, почалася 1 квітня 2014 року, коли віце-прем’єр уряду Яценюка Володимир Гройсман презентував програму децентралізації, і ця програма почала втілюватися в життя. Тобто пройшло чотири роки, коли, в принципі, вже всі говорять, який це здобуток. А давайте згадаємо, що говорили два роки тому більшість лідерів політичних сил, які зараз говорять щось про децентралізацію. Вони розказували, що це жахливо, що це узурпація влади, що це підігравання Володимиру Путіну.
– Наскільки ми зараз можемо говорити, що децентралізація – це більш-менш вдалий крок? І наскільки ми можемо говорити про те, що люди на місцях вже розуміють, що вони можуть робити і для чого у них є гроші?
Тут все насправді залежить безпосередньо від керівника об’єднаної територіальної громади або від мера того чи іншого міста. Якщо це розумний мер і якщо це нормальний мер, він починає будувати дороги, він починає будувати інфраструктуру, він починає будувати ті речі, які дозволять потім місту розвиватися. Якщо мер традиційний, з чого він починає? Він починає з того, що він на центральній площі міняє плитку в черговий раз, і він поставить ліхтарі. Тобто те, на чому найшвидше можна освоїти гроші. А якщо це зовсім недалекий мер, то він робить собі надбавки.
– А вже є розуміння суспільства, що це вони обрали цього дурного мера і треба його переобрати?
Я думаю, що протягом однієї-двох каденцій ми справді це відчуємо. Але станом на зараз говорити про те, що люди почали це відчувати, люди почали це розуміти, – я думаю, що ще рано про це навіть говорити. Чому? Тому що є певний лаг. Будь-яка подібна ідея доходить до людей з проміжком від кількох місяців до кількох років.
Про співпрацю з МВФ
Безумовно, на жаль, без МВФ ми не зможемо пройти наступний рік. Тобто, в принципі, якщо 18-й ми теоретично можемо пройти, то наступного року у нас пікові виплати, у нас більше 8 мільярдів боргів, які потрібно заплатити наступного року. І тут я би хотів, щоб всі чутко собі усвідомили, що, починаючи з 2007 по 2010-й було взято більше 20 мільярдів доларів кредитів. З 2010-й по 2014-й – теж приблизно така ж сума, близько 20 мільярдів. З 14 по нинішній час взято близько 4,5 мільярдів. Тобто, щоб просто всі ми розуміли, що за той період, коли у нас були жирні роки, коли економіка просто росла, безвідносно того, що робилося, економіка росла. Була така світова кон’юнктура і були там трошки інші речі. Було взято 40 мільярдів доларів кредитів, які, на жаль, були потрачені намарно.
Станом на зараз, нинішні кредити, які беруться, вони не йдуть на погашення соціальних якихось виплат, а вони йдуть виключно на резерви Національного банку України. Вони лежать в НБУ. Але коли ми говоримо, чому нам потрібен МВФ – тому що, крім тих 2 мільярдів, вони тягнуть за собою мільярд від Світового банку, вони тягнуть від європейців. Плюс, що дуже важливо, коли ми розміщуємо свої облігації на зовнішніх ринках, процент, під який ми можемо розміщувати, він значно нижчий, якщо у нас є транш МВФ і є програма співпраці з МВФ. Тобто наші папери набагато більше і легше купуються.
Чи потрібен нам МВФ? Так, він нам потрібен. Які на сьогоднішній момент є головні вимоги МВФ? Я вважаю, що 80% успіху як мінімум – це антикорупційний суд. Все інше, якщо у нас буде антикорупційний суд, набагато легше буде прийняти. І я не думаю, що тут буде якась проблема.
Якщо ми говоримо про антикорупційний суд станом на зараз, ми повинні теж розуміти, що у нас є по суті два варіанти законів. Один не підтримує одна частина, а другий не підтримує друга частина парламенту. Нам потрібно сісти за стіл переговорів і почати, якщо не з нуля, то майже з нуля, реально почати шукати консенсус. Тому що від цього консенсусу залежить не просто те, чи буде Гройсман прем’єр-міністром, чи буде прем’єр-міністром хто-небудь інший, – це буде насправді питання економічного чергового падіння в цій державі, і чи ми зможемо нормально вирулити з цієї історії і рухатися далі.
Про енергетику та проект “Північний потік – 2”
Станом на зараз прийнята програма про вихід на повну газову незалежність до 2020 року. Тобто, в принципі, є всі розрахунки і всі можливості станом на зараз наростити власний видобуток газу настільки, щоб в 2020 році стати незалежними від будь-якого імпорту газу і перетворитися на країну-експортера газу. Є достатньо великі поклади газу по території України. І є всі можливості для того, щоб бути незалежними у газовій сфері, у нас є.
Уряд прийняв рішення про створення Фонду енергоефективності. Трошки повільніше воно йде, ніж сподівалося. Але станом на зараз вже оголошено конкурс на керівника Фонду енергоефективності. І з 1 січня наступного року він починає працювати. Тобто це фонд, який почне вкладати достатньо великі гроші, в тому числі це будуть європейські гроші, в енергомодернізацію країни.
Ми справді маємо неймовірне споживання газу, порівняно з іншими країнами. Але станом на сьогодні ми наростили атомну енергетику до 55%, хоча раніше вона була менше 50. Плюс 5%. Є плани по збільшенню гідроенергетики – до 14%. Зараз, в принципі, робиться все від себе залежне для того, щоб бути незалежними по газу.
– Якщо в 20 році буде газова незалежність, то питання з “Північним потоком” закінчується. Єдине, що Україна не буде мати 3 мільярдів за транзит.
Це теж непогано – 3 мільярди. Це не так мало.
– Я думаю, “Північний потік” добудують, і українська ГТС нікому не потрібна буде.
В принципі, я не був би настільки песимістичним. Але чи потрібно розглядати і песимістичний варіант? Я вважаю, що, так, потрібно. Чи потрібно мати план Б? Так, безумовно потрібен. Але чи потрібно боротися за те, щоб транзит через українську ГТС? Так, безумовно, потрібно також. В принципі, до останнього потрібно боротися. Це моя точка зору.
Про перспективи проведення парламентських виборів
– Скільки “Опозиційний блок” отримає? Тобто люди, які хочуть минулого, скільки вони можуть отримати?
Тут потрібно теж розуміти, чи “Опозиційний блок” буде іти як “Опозиційний блок”, чи “Опозиційний блок” плюс Рабінович, чи “Опозиційний блок” плюс Рабінович, плюс ще хтось. Тобто, в принципі, від результатів цієї кампанії дуже багато всього буде залежати. Плюс, давайте не забувати про те, що було на минулих виборах. На минулих виборах була дуже висока явка в центрі і на заході, і достатньо низька явка на сході. Зараз буде висока явка на сході чи не буде? Тобто зможуть вони мобілізувати свій електорат чи ні? Тому станом на зараз, чесно кажучи, ще дуже рано говорити про проценти. Можна говорити лише про тенденції.
– Є дві опозиції. Є “Опозиційний блок” і ті партії та рухи, які за європейський розвиток, але проти, умовно кажучи, Порошенка. Скільки можуть втратити проєвропейці? Буде 10 на 90, як і зараз, приблизно, чи наберуть більше реваншисти?
Чесно кажучи, на цих виборах або хтось може несподівано вистрілити, або реально може залишитися цей ландшафт, який ми зараз бачимо. Ще півтора роки до виборів. Насправді ще дуже рано про щось говорити. Спочатку треба пережити президентські вибори, які покажуть достатньо серйозні тенденції, а потім нам потрібно, що не менш важливо, вийти із цих президентських виборів. Тому що реально, якщо будуть певні види несправедливості, якщо буде нагнітатися ситуація про те, що в якому-небудь регіоні України будуть кричати, що сфальсифікували вибори чи вкрали результат, – у нас можуть бути зовсім інші ситуації. Тому нам дуже важливо вийти з цих виборів нормально і ввійти плавно в парламентську кампанію. Тому перед нами достатньо багато викликів, які зараз дуже тяжко прогнозувати. Можна говорити лише про певні сценарії, а їх достатньо багато.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.