На саміті НАТО у Вільнюсі Україна має розв’язати два ключові питання безпеки
На саміті НАТО, який відбудеться 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі, Україна зацікавлена у розв’язанні двох ключових для себе питань.
По-перше, це визначення, що саме буде вважатися “завершенням війни” з
Росією, адже на сьогодні між країнами НАТО й офіційним Києвом є консенсус, що Україна не зможе стати членом Альянсу, доки не завершиться війна. Відповідно, вкрай важливо досягнути чіткого й навіть нормативно-правового визначення, що саме вважатиметься завершенням війни з РФ — це має бути чітко виписано й не містити якихось подвійних трактувань. І після виконання цієї, узгодженої з усіма членами НАТО норми, Україна зможе предметно порушити питання про подальші умови, пов’язані з її подальшою інтеграцією до Північноатлантичного альянсу. І це, безперечно, має бути не План дій щодо членства у НАТО.
По-друге, на саміті необхідно ухвалити конкретний план інтеграції нашої країни до НАТО. Частину вимог, зокрема, щодо модернізації чи реформування не стільки навіть Збройних сил України, скільки силових структур в цілому, окремих політичних та економічних моментів ми можемо виконати ще до завершення гарячої фази конфлікту з Росією.
Але все це повинно бути підкріплено додатковими гарантіями безпеки, які Україна, скоріше за все, отримає у двосторонньому або багатосторонньому форматі. Наразі Велика Британія, Франція, Німеччина й Сполучені Штати Америки попередньо готові надати Україні гарантії безпеки, але досі точиться дискусія, у якому саме форматі — за прикладом Фінляндії (та Швеції) чи Ізраїлю.
Для України вигідніший, звичайно, скандинавський варіант, але – і це дуже важливий момент — він все одно буде прив’язаний до формального “завершення війни”.
Але чому не ізраїльський шлях? Тому що Фінляндії (та Швеції) фактично надали гарантії, які відповідають четвертому і п’ятому пункту статуту НАТО. Тобто, ще до вступу безпосередньо в Альянс Гельсінкі отримали від США й Великої Британії гарантії захисту на випадок нападу Росії. Важливий момент – це гарантії на рівні не всього блоку НАТО, а саме від офіційних Вашингтона та Лондона.
Єдине, що для України така гарантія може бути надана знов-таки з прив’язкою до “завершення війни”. Війна завершується — і вже тоді Київ отримує захист від країн-лідерів західного світу.
Надання гарантій безпеки за ізраїльським зразком не дуже актуальне для України — Ізраїль не воює з країною порівняної з РФ, яка має найсильнішу армію у регіоні й домінує у ньому. Саме тому Україні слід лобіювати ухвалення “фінляндського варіанту” гарантій безпеки, який фактично передбачає військовий захист від провідних країн Заходу, якщо після завершення цієї війни Росія, наприклад, захоче ще раз спровокувати конфлікт й знову розпочати бойові дії проти України.
Загалом, гарантії, які отримала Фінляндія та Швеція більш деталізовані. Вони передбачають, крім політичної підтримки, військову, посилення співпраці, і залишають простір для натяку, що, в принципі, ми беремо цю країну під своє крило. І треба просто дочекатися, коли вона формально стане членом Альянсу.
Ізраїльські гарантії – це взагалі дуже “розмита” історія. Там йдеться виключно про кошти, які США на певний період часу надають Ізраїлю, який на них закуповує американське озброєння. Не йдеться про зобов’язання політичної чи будь-якої іншої підтримки, насамперед військової у разі агресії третіх країн, тому “фінляндський варіант” для нас оптимальніший, ніж ізраїльський.
Крім того, двосторонні договори з країнами-гарантами повинні передбачати детально розписану військово-технічну, фінансову підтримку України, проведення спільних навчань, створення, можливо, навіть спільних бригад (або збройних формувань іншого рівня), інтеграцію української системи протиракетної й протиповітряної оборони у натівську систему протиракетної та протиповітряної оборони й низку інших очевидних безпекових питань.
Якщо ці два ключові моменти – визначення конкретних критеріїв завершення війни з РФ й надання певних гарантій безпеки – будуть розглянуті й ухвалені на саміті НАТО У Вільнюсі, то його можна буде вважати успішним для України.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.