НАБУ не висунуло жодної претензії до моїх дій як міністра – Володимир Омелян

У Національного антикорупційного бюро України немає до міністра інфраструктури Володимира Омеляна претензій щодо його діяльності на посаді міністра – усі питання стосуються періоду до того, які він очолив відомство.

Про це заявив сам Володимир Омелян у інтерв’ю на ток-шоу “Прямий ефір” на телеканалі “Прямий”.

Доброго вечора всім. Я якраз мав можливість послухати трошки тези і про себе, і загально про ситуацію. Так, можна називати міністра інфраструктури по-різному. Але, як би не сталося, при цьому міністрі інфраструктури з’явився Ryanair, чого не було. Кожен з тих, хто сидить в залі, якщо хотів купляти квиток, то купляв його за 500-1000 доларів. Зараз має можливість купити за 50, за 30, за 20.

Так, можна сказати, що все було добре. Тільки чомусь доріг не було. Створено дорожній фонд за підтримки народних депутатів, за що їм щиро вдячний. Бо це далекоглядна стратегія всіх. І ми тепер будуємо дороги спільно. Причому я стрічки не перерізаю – я стою в стороні. Так, можна сміятися з Hyperloop чи з якихось інших речей, які здаються дуже далекими. Але є питання: а що ми будемо робити далі? До чого йти? Весь час латати дірки? Я вважаю це неправильним. Ця нація вміє і хоче працювати. І в неї мають бути високі цілі.

Щодо НАБУ і щодо мене особисто. Для мене це чудовий новий тест, бо я тепер маю багато робочого часу. Коли я думав, що він в мене буде присвячений іншій роботі, але я вчусь також, спілкуюся з адвокатами, даю покази, пояснюю свою позицію, яка є вкрай неприємною. Тому що емоційно це доволі серйозне випробовування, абсолютно нове.

Але я хотів би дійсно нагадати, для чого ми створювали НАБУ. Для боротьби з багатомільярдною корупцією чиновників топ-ешелону, які становлять загрозу національній безпеці. Саме це є в кожному листі НАБУ, коли воно повідомляє про порушення якоїсь кримінальної справи чи підозру. Тому що ця справа, за їхньою думкою, не загроза національній безпеці, а моя – загрожує. Коли ми розбираємо всі мої доходи з 2000 по 2018 рік – ви знаєте, багатьом навіть співробітникам, які мене допитують, незручно.

І я думаю, що якщо би в міністра інфраструктури були офшори, були компанії, були активи, які він здобув під час перебування на посаді, то це було би топ-темою, як це традиційно було по багатьох міністрах, справи яких випадково розслідувались. Цього немає – значить треба щось знайти.

Я погоджуюся з тезою про ФБР. Я сьогодні про це зазначав – становлення ФБР було теж тяжке. Але якщо комусь здається, що він повторює шлях спочатку Гувера, то я мушу цю людину розчарувати. Це не Гувер і Гувером не стане. Гувером тут не пахне і близько.

І мені здається, що єдине, на жаль, те, що я бачу з цих всіх дій, – що це просто велике бажання взяти топових політиків, які медійно активні, порушити проти кожного з них чи підозру, чи якесь провадження, чи будь-що, а потім голосно гримнути дверима і сказати: “Ви знаєте, бачите, у нас нічого не вийшло, система пручається. Тому я, мабуть, піду в президенти чи в прем’єри, чи королем галактики”.

– Це ініціатива виключно НАБУ, як ви думаєте, чи це хтось керує НАБУ? Це сам пан Ситник вирішив, що його головний ворог Омелян, чи пану Ситнику хтось підказав, хто є головний ворог?

Володимир ОМЕЛЯН: Ви знаєте, я галичанин, тому я завжди у всьому шукаю щось таке, що керує всіма процесами. І я би теж хотів вірити, що є високий розум, який спланував геніальну операцію і фінал якої буде сумний для України, в тому числі. Бо насправді те, що ми бачимо зараз – це повна дискредитація антикорупційного нового інструменту, який ми створили. Справа навіть не в мені, не в моїй справі. Але коли я бачу сьогоднішні дії з цим кабелем, коли вони кажуть, що там нікого не було, а потім ми бачимо спецназ НАБУ, який охороняє тих, кого там не було, – для мене це дивна ситуація. І такі речі є непрофесійні. А до цієї інституції увага є надзвичайна. І вони повинні бути професійними.

Як би мене не критикували за Hyperloop, але я вважаю, що спершу треба зробити, дати результат, а потім ти можеш мріяти та фантазувати. Якщо цього результату немає, а є одні фантазії і бажання, то це дорога в нікуди.

– Пане Володимире, ви звідки приїхали до нас на ефір?

З допиту.

– Що можете сказати?

Я поки що не можу коментувати, бо це насправді таємниця слідства. Я даю покази, роз’яснюю. Я вважаю, що в мене правова позиція сильна. Але все буде залежати після того, як ця вся епопея завершиться, а потім буде прийнято рішення: чи передавати в суд, чи закривати ще на цьому етапі.

– Завтра у вас так само о 18-й наступний допит?

Так.

Глядачка: Я считаю, что в этот раз он с кем-то не поделился “баблом”.

Я думаю, якщо би я поділився з кимось або з усіма, то я був би найкращим міністром в уряді України. І не тільки в одному уряді України. І я вважаю, що я повинен працювати чесно, бо цю країну занадто часто обкрадали і людей занадто часто дурили, обіцяючи те, що навіть не планували робити.

І я насправді втішений, що моє міністерство, яке я очолюю, мабуть, є найвідкритішим міністерством. І ми не ховаємо папірці, ми не розповідаємо казки раз в півроку. Ми чітко повідомляємо про результати і про свої плани. Їх можуть критикувати. Це теж нормально. Але ми говоримо публічно свою позицію, ми реагуємо на критику і ми працюємо.

– Що буде в гіршому варіанті, якщо вас запроторять за грати? Ви після того просто емігруєте з України, кинете свою роботу? Яка ваша буде дія в разі найгіршого варіанту?

Я просто ще раз наголошу, що жодної претензії до моїх дій як міністра не висунуто. Всі питання, які виникли у НАБУ, стосуються мого періоду до того, як я став міністра. Ми зараз це теж розбираємо між НАБУ і моїм адвокатом.

Щодо того, куди я втечу, якщо мене запроторять за грати – нікуди. Хіба що з однієї колонії в іншу.

– Після того, як ви вийдете. Відсидите своїх 27 років… Вже тоді.

Поки що максимальний термін мені обіцяють 10 років. Якраз завершиться транспортна стратегія до 2030 року. Як вийду, буду писати нову, я так розумію. Сьогодні теж був такий жарт з боку окремих досвідчених політиків: що кожен політик, який хоче посісти гарні щаблі в цьому середовищі, повинен десь трохи побути – чи то в СІЗО, чи то у в’язниці, чи то ще десь.

Але я би все-таки хотів би іншого варіанту, щоб нормально працювати. І коли пан Ситник каже, що йому всі заважають, і ми кажемо, що йому дуже важко, вибачте, мені теж непросто. Мене ніхто не посадив на цю посаду і сказав: “Хлопче, ти працюй. Гроші – будь ласка, тут є для доріг, для аеропортів, для всього іншого. Повноваження – будь ласка, будь-які. Призначення – які ти хочеш, найкращих людей призначай”. Цього всього немає.

Сьогодні поновлюється пан Ноняк на роботі, якого я особисто подавав на звільнення декілька місяців тому назад. Факт? Факт. Тепер я мушу з ним працювати. Яким чином? Я його подавав за корупцію на звільнення.

Микола Скорик, народний депутат України, фракція “Опозиційний блок”: Питання наступні. Перше. В чому, ви вважаєте, є політична вмотивованість? Тому що ви сказали, що всі звинувачення є політично вмотивованими. В чому ви бачите ефективність своєї роботи як міністра?

Те, що ми робимо, люди бачать. Наприклад, дорожня реформа, притому, що всі критикують погані дороги, і це факт. Бо погані дороги створилися за десятки років, а не в 2014 чи в 2015 році. 60% підтримки у людей, власне, дорожньої реформи і те, що дороги ремонтують.

Компанія Ryanair заходила довго не тому, що Омелян не хотів, а навпаки, якщо би не було президента і Омеляна, то компанія Ryanair сюди би не знайшла ще років 5-10. Вона хотіла заходити сюди і у 2008-му, і в 2009-у, і в 2012 роках. Чомусь не зайшла.

Коли ми говоримо про залізницю – величезні проблеми. І ви знаєте, що я належу до найбільших критиків, а не прихильників “Укрзалізниці”. Але, тим не менше, контракт з General Electric на мільярд доларів підписаний. І це створення нових робочих місць України, це локалізація кожного надсучасного дизельного локомотива на 40% мінімум в Україні. І таких прикладів насправді є чимало.

Микола Скорик, народний депутат України, фракція “Опозиційний блок”: Ваш попередник добровільно пішов з посади, мотивуючи це тим, що у відомстві величезна корупція. Після цього жодного прізвища не було названо. І суспільство не розуміє, в чому ця корупція полягає.

Якщо ви пригадаєте, то в кінці 2016-го, на початку 2017-го року я виступив з чіткою позицією, що корупція на “УЗ” величезна, що Бальчун не відповідає своїй посаді і веде до розвалу компанії. Щонайменше, він написав заяву “добровільно” і поїхав.

Ігор Алексєєв народний депутат України, фракція “Народний фронт”: Перспективність цієї справи, м’яко кажучи, хибна. Але ви зазначили про те, що це дуже б’є по репутації, і що ви збираєтесь подавати позов про захист честі і ділової репутації.

Насправді ми розглядаємо цей варіант, що після завершення цієї справи я маю право використати 372-у статтю, яка передбачає відповідальність тих людей, які завідомо фальсифікували цю справу. Але я не хочу цьому присвячувати свою роботу. Мене не брала держава, і платники податків мені платять зарплату не за судові процеси чи за публічні виступи, чи за розповіді, як все буде добре. Мене цікавить сьогодення.

Наприклад, є підтримка президента України, що нам треба в бюджеті наступного року передбачити будівництво злітної смуги бодай в Дніпрі і, можливо, я сподіваюся, на Закарпатті. Ми хотіли почати з більш амбітним проектом – 10 мільярдів. Але ми розуміємо ситуацію в країні, і ми не можемо цього собі дозволити. Але бодай дві злітні смуги в рік ми повинні робити, і це можливо зробити. Бо це тягне розвиток всього регіону.

Щодо самої цієї ситуації, для мене особисто це смішно, коли сьогодні арештовують мою 60-метрову квартиру. Який від цього сенс державі – я не розумію. Мені дивно, коли спершу у мене рішенням суду забирають паспорти, а потім дозволяють відрядження. Для чого? Або так, або сяк…

Я свого часу довго спілкувався з румунськими політиками і румунськими міністрами. У нас же приклад Румунії є одним із найкращих, як там працює Антикорупційне агентство. І вони мені розповідали сумну історію. В їхньому випадку це агентство підтримувалося всіляко одним дуже потужним багатим чоловіком, який мав прекрасний медійний ресурс, і всі обшуки відбувалися красиво, як у нас: з медіа, з трансляціями телебачення, з коментарями бурхливими. Тобто божевільна піар-активність. Потім це призвело до того, що міністрів просто арештовували кожні півроку – з приводом, без приводу. А потім міністри в судах відстоювали свої прізвища через два-три роки. Але це вже було пізно. Пройшло три роки – і він вже має сплюндровану репутацію.
Потім це призвело до того, що Брюссель почав дивитися на Румунію скоса. Бо постійні зміни урядів приводили до того, що жодна політика і жодна стратегія не впроваджувалась. І завершилося це тим, чим завершилося зараз в Румунії.

Юрій Чижмарь, народний депутат України, фракція “Радикальної партії”: З ким ви мали розмову, коли переходили на посаду саме в міністерство: з Пивоварським тільки чи ще з кимось? Пивоварський же пішов у відставку.

В першу чергу, я би хотів подякувати Радикальній партії за підтримку. Насправді було дуже приємно побачити лідера партії і багатьох депутатів, які є моїми друзями теж, в суді, коли було емоційне і непросте ставлення до цього всього.

Щодо мене особисто. Після завершення університету – Львівський національний університет імені Івана Франка – я одразу пішов на державну службу. З 2000 року я працював в МЗС – як в Києві, так і чотири роки за кордоном у Відні в посольстві. І я працював в Міністерстві економіки, в Міністерстві екології, Кабінеті міністрів, Міністерстві фінансів. І запросив мене на роботу міністр Пивоварський своїм заступником. І він же рекомендував мене як потенційного кандидата на міністра.

Якщо вам буде цікаво підняти архіви тих часів, що відбувалося в ніч перед моїм призначенням, буде дуже багато цікавого для вас: яким воно було, як воно швидко відбулося. Але це є факт. І я вдячний “Народному фронту” за те, що він мене висунув міністром. І я вважаю, що всі мої успіхи – це, в першу чергу, завдяки “Народному фронту”. А от проблеми – це вже мої особисті. І в цьому випадку з НАБУ – теж.

Ви знаєте, я не бачу яскравих проблем зараз між БПП і “Народним фронтом”. Це дві партії, які формують коаліцію. І насправді підтримка була однакова з того і з того табору.

Віктор Бондар, народний депутат України, співголова депутатської групи “Партія “Відродження”: Що вам заважає, і що треба зробити, і хто головний супротивник ваш в уряді? Хто сидить на цих “потоках”, і коли будуть кримінальні справи?

Насправді в мене було дуже яскраве бажання на другий день після свого призначення гримнути дверима і повторити шлях одного з колишнього міністрів, якого всі знають по імені і по прізвищу. Але я особисто вважаю, що це дорога в нікуди. Тому що, якщо би я це зробив, то не було би багато тих речей, які сьогодні вже є буденністю. От так от би нізвідки взялись дороги, створився дорожній фонд, почало ремонтуватися, Ryanair і все інше?

Коли ми кажемо про General Electric, я хотів би ще раз пояснити: це не закупівля локомотивів, а це на базі Крюківського заводу, який ви чудово знаєте, створюється виробництво. І це буде 40% локалізації. Коли ми кажемо про нові локомотиви, про запуск нового виробництва, ми самі знаємо, скільки це триває по часу і скільки це коштує в абсолютних гривнях чи в доларах. Це шалені кошти, це десятки мільярди новий продукт. Тим більше, коли ми говоримо про завод і, плюс, ринок, де продавати. Ось Казахстан закупив і виробляє. Де він продає? Ринку немає.

Щодо мене. Я насправді маю перед собою завжди вибір: або я щось роблю, або я розповідаю, що мені не вдалося. Так, у нас є проблема з залізницею. І ви знаєте, що я перший про це почав кричати. Хоча міг би бути скромним міністром і казати, що “щось не виходить”, або мовчати і розповідати про покращення.

Сьогодні виступає міністр аграрної політики Мартинюк і каже відвертим текстом, що тільки 45% заявок задовольняються на перевезення. Це те, що я кажу вже півтора роки підряд. Виступає вчора ArcelorMittal, що зірвано третину поставок з їхнього заводу. Після цього залізниця виступає зі своєю заявою, що краще треба ArcelorMittal працювати і організовувати своє виробництво, що для мене було дико.

По “Укравтодору” насправді я щасливий. Тому що я знайшов Новака. Так, це був важкий шлях політичних переговорів, але ми його призначили. Бо якщо би ви бачили шорт-лист тих кандидатів, які мали би бути на його місці, то ви би щиро здивувалися.

Віктор Бондар, народний депутат України, співголова депутатської групи “Партія “Відродження”: Чому відпустили Бальчуна? Десятки кримінальних справ.

Насправді я був щиро вражений нещодавньою заявою НАБУ, що, виявляється, в НАБУ до Бальчуна немає жодних претензій.

Олександра Решмеділова, політолог: Можливо, Ситник надалі буде вибудовувати свою політичну кар’єру. А ваші політичні амбіції? Чи ви розчаровані після таких ситуацій і підете з політики, чи навпаки будете якось мобілізовувати свої внутрішні політичні сили? Як ви себе бачите в політиці?

Тут насправді я чітко розумію, що в політиці одинаки не спрацьовують. Це має бути команда. В кожного може бути маса різних бачень і думок, але якщо в тебе немає команди навколо, чи ти не є членом команди, то нічого не вийде. По-друге, я чітко розумію, що для того, щоб займатися самостійно політикою, це великі гроші, яких у мене просто немає.
І як буде діяти пан Ситник – це його особиста справа. Я думаю, що він достатньо зріла людина, ми з ним однолітки, щоб для себе вирішити, що він робить і для чого це він робить. У мене насправді болить щиро серце за НАБУ. Тому що, коли тільки ця історія з НАБУ починалася, ми були для них фактично опорою, і багато свого часу та ресурсів затратили, щоб вони отримали якісні матеріали, щоб вони мали якісну інформацію, що відбувається насправді. І в підсумку цього всього є єдина кримінальна справа проти мене.

Коли я спілкуюся зі своїми колегами в інших сферах, наприклад, енергетичній, я кажу: “А як у вас там? Допомагає НАБУ?” Кажуть: “Ми їх не бачимо”.

– Я так просто вас на вулицю відпустити вас не можу. Ви ж реально тепер міністр-бомж, без квартири. Є куди йти?

Слава богу, арешт має на увазі, що не можна продавати чи якось нею управляти. Тобто ніхто не викидає мене на вулицю. Але сам факт для мене новий, цікавий і, я думаю, повчальний.

Сьогодні, 19 вересня, Солом’янський районний суд Києва наклав арешт на майно міністра інфраструктури України Володимира Омеляна.

Раніше суд випустив Володимира Омеляна на поруки.

13 вересня НАБУ заявило, що підозрює міністра інфрасруктури України Володимира Омеляна у незаконному збагачені.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.