НАБУ свідомо приховало від САП частину документів щодо корупції в “Укроборонпромі” – ексклюзивне інтерв’ю Назара Холодницького

Детективи Національного антикорупційного бюро України свідомо приховали від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури частину матеріалів про корупцію в “Укроборонпромі”, які потім спливли у розслідуванні Bihus.info.

Про це і багато іншого розповів в ексклюзивному коментарі у ток-шоу “Ехо України” керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

– Чи йде у нас боротьба з корупцією, чи немає у нас боротьби з корупцією? Загальне питання.

Я вважаю, що йде з проблемами, з інформаційними війнами, але в той самий час і з підозрами, і з затриманнями, і з обвинувальними актами, і з судами, і хай незначними поки що, але з вироками. Для початку – незначними. Чекаємо рішення судів по тих провадженнях, які ми направляли в 2016, 2017, 2018, 2019 роках, і по топ-посадовцям в тому числі: по колишньому голові ДФС, по колишньому нардепу, пов’язаного з паливно-енергетичним комплексом, по суддях, які були викриті в отриманні хабарів, які давали хабар за те, щоб їх не притягували за перший хабар. І по іншим багатьом справам чекаємо вироків. Вироки – на жаль, це не наша компетенція. Я це говорю. Але у нас суди є незалежна гілка влади в цілому, і я не можу вам сказати, коли буде той чи інший вирок і, головне, який він буде. Це основа демократичної держави.

– От ви підготували, наприклад, справу, щоб передати її в суд. Кому ви її передаєте? Ви передали до суду, а далі ви не розумієте, коли буде цей вирок. У них там що, черга, чи що там у них таке?

Зайдіть декілька разів на нашу сторінку офіційну у Facebook, і ви там побачите кожен день по 2-3 оголошення про те, що не відбулося те засідання, не відбулося інше засідання. Проблеми різні. Є завантаженість суддів в інших справах. Бо, згідно закону, ми повинні розуміти, що наші справи мають слухати не менше як троє суддів зі стажем роботи більше 5 років. Тому зараз є такі моменти, коли у нас справи призначаються з інтервалом на три місяці. Наприклад, по одній справі “Енергоатому” – не по Мартиненку, а по інших фігурантах – було в понеділок засідання і відклали, наступне засідання призначили аж на червень місяць. От де березень, а де червень?

– Чогось у них там бракує?

Немає часу в одного з суддів, в когось відпустка. Взагалі у 2018, у 2017-му році була така зухвала практика, коли справа з квітня призначалась на листопад. Поясню чого. Троє суддів, колегія. Одна суддя йде в червні у відпустку, другий в липні, третій у серпні. Тобто колегію зібрати не можна. Перед тим в когось в травні ще якісь там курси, навчання, стажування. В іншого у вересні ще якісь там питання особисті. І таким чином, справа з квітня призначається на листопада, справа з березня призначається на червень.

Скажу відверто, саме тому ми – маю на увазі САП, НАБУ, громадські активісти, які розуміються в темі антикорупції, – вже третій рік фактично воюємо, якщо хочете таке слово, за створення Антикорупційного суду. І, слава богу, я маю сподівання, що… ми сьогодні вже бачимо по новинах, що вже президенту внесені кандидатури на призначення цих суддів. І запрацює Антикорупційний суд – нам буде значно легше. Тому що ці судді хоча і будуть працювати по тому самому КПК, що є логічно, але в них не буде слухатися поряд з топ-корупцією… Наприклад, у справі голови ДФС є судді різні. І, наприклад, зранку може бути справа про вживання наркотиків, в обід – вбивство, а після обіду топ-корупція в державі. А ці судді будуть слухати чітко ті справи, які розслідує НАБУ і де процесуальним керівництвом дійсно є САП.

Таким чином, я сподіваюсь отримати швидкість розгляду наших справ в судах, як це було в Америці по справі Манафорта, де три чи чотири тижні без перерви слухали з дев’яти до шести справу і за місяць прийшли до вироку. А не так, як у нас зараз є, наприклад, по справі того самого Насірова, де ми вже третій рік фактично будемо читати обвинувальний акт, тому що сторона захисту заявила це клопотання.

– Антикорупційний суд, там також живі люди: у когось відпустка, у когось підвищення кваліфікації. Там буде так само чи якось інакше? Чи їх багато?

Ні, їх небагато. Але ці судді не будуть мати у провадженні 1000+ інших справ. Ці судді будуть мати в провадженні 5-10-15 справ.

– Тобто вони приходять на роботу і займаються саме цим?

Суто цим. І не буде суддя думати про те, який вирок давати особі, яка вживає наркотики, чи вбивці, а буде думати чисто про справу, яку розслідували САП і НАБУ. І саме в цьому ми бачимо на даній стадії розвитку правової системи і суспільства те, що суспільство вимагає – вироків. Бо коли я прийшов на роботу в 2015 році, в перший же день на роботі на цій посаді мене запитали: а чого ще прем’єр-міністр не у в’язниці? Потім почали питати: а чого у вас немає справ? Появились провадження. Через два місяці почали питати: а чого у вас немає підозр? Появились підозри. Ще через два місяці почали казати: та в них немає справ в судах. Пішли справи до суду. І на цій стадії – судові розгляди – якраз і застопорились все.

Зрозумійте правильно, я як керівник прокуратури можу впливати на початок провадження, на оголошення підозри і на направлення справи до суду. Але я не можу впливати на останню стадію – на винесення вироку. Бо це є виключно прерогатива суду. І ми на цій стадії у своїй практиці за ці роки стикнулися з тим, що фактично справи слухаються роками, не призначаються роками. Плюс, ще той елемент, який ми колись не до кінця врахували, – це те, що всі наші провадження слухаються не в місті Києві, а по всій Україні. Наприклад, з понеділка починається тритижневий квест у справі одеського міського голови, де три тижні, з понеділка по п’ятницю, з 10 до 16-ї години будуть тривати підряд судові засідання.

– Це добре?

Для прокурора це добре. І в мене люди живуть в Одесі, три тижні відрядження таке. А зі створенням Антикорупційного суду ми, по-перше, спрощуємо роботу як прокурорам, так і детективам. Тому що не треба буде їздити по всій країні. Наприклад, в мене є справи, де прокурор у вівторок поїхала в Запоріжжя, в середу засідання в Харкові, в четвер – в Полтаві, а в п’ятницю – у Львові. І людина фактично живе в поїзді.

Антикорупційний суд працює в Києві, всі провадження будуть в Києві. Для нас це значно спрощує роботу. Тому що фактично, щоб відвідати одне засідання в тому ж самому Харкові, ми повинні витратити цілий робочий день, поки добратися туди і назад. Ще й прийняти участь в судовому засіданні. А так простіше, звичайно, буде. Саме зі створенням Антикорупційного суду ми плекаємо надію, ми відверто сподіваємося на те, що будуть чесні, законні і справедливі вироки, і це буде швидкість винесення цих вироків, що для нашого стану розвитку зараз є найбільш важливішим. Тому що нас найбільше, за що картають – що немає тих, хто сидить, немає посаджених. Але не прокурор садить – вироки виносить суд.

– Антикорупційний суд. Я розумію, що ви дивилися там, хто і куди пройшов, і так далі. Ваша оцінка. Це нормальні люди, це професійні люди? Можна буде довіряти? Тобто суспільство зможе довіряти Антикорупційному суду?

Я там майже нікого не знаю, по-перше. По-друге, як прокурор, чиї справи будуть в суді слухати, то це є неетично і неправильно давати оцінку тим людям, які…

– Давайте я трохи поміняю питання. Сама структура Антикорупційного суду – це влаштовує, це по-європейськи, це по-світовому?

Фактично зараз цій структурі немає що дорікати, адже фактична кількість суддів дорівнює кількості прокурорів. Тобто, самі розумієте, суд не може слухати справи без прокурора, а прокурор – без суду. Тому 39 суддів на 35 прокурорів – в принципі, це є адекватне співвідношення для того, щоб забезпечити розгляд. А – щоб прокурори всі були зайняті у справах. Б – щоб судді не сиділи теж без роботи. У нас, згідно норм закону, всі справи, які зараз перебувають в судах по всій Україні, повинні бути передані до Антикорупційного суду, навіть на стадії розгляду.

Так, ми почнемо їх всі слухати спочатку. Але я сподіваюся, що не буде такого, як було по справі того самого Насірова, коли призначали засідання півтора години в день, і тривало воно два місяці.

– Це ж не буде так, що засідання Антикорупційного суду одне в день? Ви сказали, що там багато суддів. Там всередині будуть засідання, бо їх же багато, правда?

Звичайно.

– Тобто може бути 10 засідань з різних справ, правильно?

Може бути 10 засідань. Скільки колегій буде, стільки треба й засідань. Тим більше, є ще слідчі судді, які надають дозволи під час досудового розслідування, а не вже коли справа в суді. Вони також будуть мати роботу. Тому це не одна справа в день 5-7-10 справ в день.

– Тобто в різних приміщеннях.

Приміщення – одне. А в різних кабінетах, в різних залах.

– Є такий стереотип про те, що Україна на першому місці серед корупції, всі гинуть від корупції, на кожному кроці корупція. Як би ви сказали про це? Рівень корупційності в Україні.

Як антикорупційний прокурор я можу оцінювати тільки той рівень, який розслідуємо і який бачимо. Дійсно, ми можемо констатувати, що рівень корупції в Україні досить високий.

– Ви маєте на увазі, серед ваших клієнтів, серед вищого прошарку?

Звичайно. По тих справах, по яких ми працюємо. Я не говорю про конкретні особи. Я говорю по комплексах: паливно-енергетичний комплекс, економічний блок в цілому, фінансовий, митниця… Тобто блоки, я говорю про блоки. Там видно, і ми це розуміємо, і працюємо над тим, щоб це викорінити, подолати, зменшити хоча би. Але говорити, наприклад, про якусь дрібну корупцію? Я, наприклад, не пам’ятаю, коли були якісь навіть не резонансні, а рядові затримання тих самих колишніх ДАІшників чи поліцейських за отримання якогось хабара. Згадайте, коли хтось останній раз про це чув…

Тут є певна перемога в цьому плані. Головне, як кожен з нас буде сприймати, що таке корупція, і не будуть самі в ній брати участь. Не видавати якісь довідки хлопчикам за якісь гроші чи за кавоварки. Не створювати самим ці проблеми і потім їх же не вирішувати за “не просто так”.

Моя особиста думка і якийсь досвід. Я стверджую, що корупцію можливо побороти не лише заходами каральними, а й заходами, перш за все, превентивними, заходами зі спрощення ведення бізнесу, спрощення комунікації підприємця з державою. Бо чомусь ми приймаємо закони “Маски-шоу стоп”, “Маски-шоу стоп – 2”, але знову виникають ганебні випадки, коли проводять обшуки, вивертають все, і потім той підприємець, фактично пограбований, бігає і пробує хоч якось вернути своє майно, яке не має відношення до справи, але йому натякають: “Ми вилучили в тебе 100 тисяч доларів – давай, ми тобі вертаємо 70, а ти пишеш, що отримав всі 100”. Такі випадки також є. І з цим треба боротися каральними методами.

Ці “Маски-шоу стоп” – вони закони хороші. Головне, щоб вони правильно виконувались. Бо ми кажемо, що ми відкриті до бізнесу, що ми готові до інвестицій, а самі видаємо якісь “ліві” довідки і самі створюємо причину, щоб ці довідки взагалі створювати, і потім видавати. Так не можна.

– Ви заявляли, що наразі на стадії слідства перебувають провадження в оборонній сфері. Що саме розслідує у цій справі безпосередньо САП? Як просуваються ці справи? І як на них вплинули розслідування журналістів “Наші гроші”?

Скажу відверто, коли я говорив про “нас”, я говорив про НАБУ і САП. Бо ми за ними наглядаємо. І НАБУ як орган, який повинен збирати докази і надавати прокурорам, він є перший в цьому ланцюгу, хто збирає матеріали.
З приводу оприлюднення інформації Бігусом можу підтвердити те, що переписка, фрагменти якої були озвучені паном Бігусом, вони є елементами кримінального провадження. Тобто це не є якісь вигадки і не є якісь придумування. Тобто це є переписка, яка ним отримана невідомо звідки, але це є переписка з кримінального провадження. Власне, це колись на РНБО заявили Петро Порошенко і Юрій Луценко.

Тому для мене це була несподіванка, оскільки ці, якщо хочете, кляті 87 сторінок, які передав військовий прокурор Матіос керівництву НАБУ в 2017 році, вони дійсно існують. НАБУ спочатку їх не визнавало. Якщо брати хронологію їхніх коментарів, спочатку був повний ігнор – ми нічого не знаємо. Потім – щось знаємо, але не скажемо. А тепер – кажемо, що це не ми.

Це є абсолютно ганебна ситуація. Оскільки сам факт того, що ці матеріли були отримані, і ці переписки, які лягли в основу розслідування Бігуса, вони були отримані антикорупційним бюро ще 1 березня 2017 року. Тобто не в останні місяць чи тиждень, а два роки. І вони були фактично умисно приховані від прокурорів.

– Тобто від вас?

Від нас. Мене запитували громадські активісти: як так могло бути приховано? А могло так бути, на жаль. Тому що прокурор наглядає за слідством і має доступ до тих матеріалів, які надає йому детектив. Він не буде заглядати під стіл, під диван чи в сейфи. І ці матеріали, я стверджую це вкотре, матеріали, які були отримані НАБУ 1 березня 2017 року, де була переписка з “Оптимум сцецдеталь”, де видавалися ці ганебні довідки, що підтверджують скріншоти, – ця переписка була відсутня в матеріалах нашого провадження. Тобто вона була фактично прихована.

– Тобто офіційно вам її не давали, її приховали?

Не давали. Хоча офіційно вони були отримані ще в 2017 році. І, звичайно, якби мої прокурори в 2017 році, в березні, побачили цю всю переписку, побачили би роль “Оптимум спецдеталь” в ній, звичайно, що би слідство по цьому провадженню конкретно, а може, й по інших ішлося геть іншим шляхом. Тому що тривали би слідчі дії негасні. І я не виключаю… Зараз можна гадати. Історія не знає слова “якби”. Але ці матеріали дійсно би стали поштовхом для більш якісного розслідування, а не так, як воно велося ці всі роки, коли за весь 18 рік проведено аж три допити і два чи три тимчасових доступи. Тобто одна слідча дія раз в чотири місяці.

– Ви можете щось говорити про Антикорупційне бюро?

Як не можу? Я їхній процесуальний керівник. Я знаю кожне провадження, яке в них є.

– А ви не знаєте, чому це сталося і чому вони приховували?

Я тільки вчора отримав письмовий лист від директора НАБУ, що ці матеріали вони вирішили долучити до матеріалів провадження. Вирішили це зробити тільки зараз. Тобто вони визнали, що вони в них були. Де ці матеріали були два роки – це має встановлювати вже ДБР. Оскільки ми розпочали провадження за фактом зловживання службовим становищем керівництвом НАБУ. І, згідно КПК, ми передали ці матеріали за підслідністю до ДБР.

Тому у нас, я вкотре підтверджую, є повне сприяння з нашого боку в розслідуванні Державного бюро розслідувань. І я сам хочу встановити істину, по-перше, чому ці матеріали були приховані. Хоча я вже розумію чому. Бо там були переписки, в тому числі, і детективів НАБУ, і керівництва НАБУ. І там не тільки було по “Укроборонпрому”, а там ще й була переписка, яка викликає багато питань і по “Укрзалізниці”, коли давали справи, щоб якийсь елемент незначний пішов до суду, а значні матеріали, які цікавили фігурантів, були виділені, а потім тихенько вмерли. Це теж ми з цієї переписки побачили.

І, бачачи, як ці провадження розслідувалися де-факто в процесі тих двох років, я бачу, що ці матеріали реально були зроблені для того, щоб суспільство ніколи не взнало правди. І, скажу відверто, якби не Bihus.Info і не ця переписка, і не розслідування Бігуса, то САП би напевно і не взнала, що були 87 аркушів, які були передані військовою прокуратурою ще в 2017 році.

– Це дуже серйозна історія.

Це дуже серйозна історія.

– А Державне бюро розслідувань стоїть над вами чи між вами?

Ні, воно не стоїть над нами чи між нами. Воно – інше.

– Що воно розслідує, роз’ясніть.

Держбюро розслідувань – це новий орган, який створений, і фактично почав працювати в листопаді 2018 року. Він фактично заміняє собою слідчі підрозділи ГПУ, всіх органів прокуратури, забирає частину злочинів з поліції і з СБУ. І він буде розслідувати всі військові злочини, буде розслідувати всі корупційні злочини не категорії “А”, і всі злочини, які вчиняються працівниками антикорупційних органів, в тому числі НАБУ і САП.

– Ви відсторонили старшого прокурора САП у справі схем в оборонній сфері. Хто цей прокурор? І виходить, що не вони там винні, а й вашу людину ви підозрюєте?

Я роз’ясню, щоб не було кривотолків. По-перше, не чекаючи заяв і не чекаючи всіх інших Facebook-блогерів, я вважаю, що раз таке відбулося, і суспільство про це взнало, то проблема прокурора цього не в тому, що він причетний…

– Це ваш співробітник?

Це мій перший заступник. Слава богу, він там не причетний, і Bihus.Info це показав, а проблема в тому, що він як старший прокурор протягом всього цього часу не бачив – і я впевнений, що це було ненавмисно – те, що справа фактично була на гальмах.

– У вас на гальмах?

У НАБУ. І ми не можемо палицями заставляти детектива розслідувати справу. Якщо є бажання, і воно було на початковій стадії, а це Харківський бронетанковий завод, то воно чомусь потім раптово зникло. Переписка ця підтвердила нам, чого воно зникло. Тому що видавалися довідки, і за це бралися якісь гроші. І судячи по переписці, як там ці хлопчики закривали питання, в тому числі і з НАБУ, як там писалося, в мене відповіді вже на всі ці питання є. І я не знаю, що там буде робити керівництво, як вони там будуть далі працювати, чи, можливо, знову десь треба буде поїхати вночі по чужих хатах. Я теж таке не виключаю. Це ж модно – Антикорупційний суд обговорювати.

Я хочу лише сказати, що це провадження і взагалі всі по “Укроборонпрому”, вони мають бути апріорі справою честі. Саме тому з часу нашого створення я, наприклад, всі справи по оборонці замкнув… робив старшим прокурором по всіх справах першого заступника Грищука, який був “кіборгом”, який знає, що таке війна не тільки з телебачення, а реально. Я тому і відсторонив його, не через те, що якісь там були моменти, а через те, що він просто не побачив те, що відбувалося в цьому провадженні. Це є його бік, який ми усуваємо. Я радий, що він зробив правильні висновки, і зараз він уже безпосередньо сам заслуховує всі інші провадження. Я думаю, ми суспільство проінформуємо по всіх інших 20 провадженнях, які у нас є по оборонці.

Але в той самий час не можна сказати, що всі провадження по оборонці не розслідувались. “Спецтехноекспорт” оголошена підозра буквально тиждень тому. Матеріали хороші. Справа по закупівлі палива для Міноборони – це де фігурує заступник міністра оборони – вже на стадії направлення до суду. тобто сторона захисту читає матеріали. І тоді, вона з ними ознайомиться, справа піде до суду. Вже понад рік у Львові в суді слухається справа Львівського бронетанкового заводу, де на підприємство були продані двигуни, які перед тим були списані як надлишкове майно.

Тобто сказати, що нічого не робиться, також неправда. Але при тих масштабах, які ми побачили, в тому числі і з Bihus.Info, я хочу бачити більші результати. І це абсолютно моє законне, природне право, і не тільки моє, а й кожного з нас. І от ці ганебні факти, що саме по оборонці, саме по справах в оборонному комплексі відбувалися їхні зливи шляхом видачі довідок, шляхом переговорів з фігурантами… Там ми бачимо, що люди просто мали прямий доступ до перших осіб в кабінети в будь-який час. І це справи по оборонці. Це не якесь аморфне, знаєте, якийсь енергетичний комплекс, десь там хтось… Це навіть не той славнозвісний “Роттердам” чи “Дюссельдорф”, а це оборонка, це коли кожен день хтось гине на фронті через неякісні мотори, через відсутність палива, через те, що висотоміри не такі чи куплені в сім раз дорого. Це проблема.

І для нас нашої країни ці справи мають бути в пріоритеті. І я радий, що на РНБО було прийнято рішення про початок реформування “Укроборонпрому”. Напевно, що це треба робити. Але я не буду приймати участь в його реформуванні, бо це не мої повноваження. Для цього є спеціалісти. Але розслідування Бігуса, в тому числі, показало, що щось не так у цьому царстві. І далеко не так. Хоча, звичайно, якщо порівнювати армію 14 і 19-го років, то це, як в Одесі говорять, “две большие разницы”. Але все одно щось не так.

– Демократія інколи дає дивні наслідки. І ми бачимо, що наприкінці лютого в Україні скасували статтю про незаконне збагачення. Конституційний суд визнав цю статтю неконституційною. Ви після цього заявили, що у вас були справи щодо незаконного збагачення, і вони тепер у вас лежать. Що ви будете з цього приводу робити? Яка тут ситуація, і що ви чекаєте?

Ситуація, відверто скажу, погана. Рішення Конституційного суду є рішенням Конституційного суду, і ми повинні його виконувати. Воно є остаточним і не підлягає оскарженню, скасуванню чи перегляду. Так пише Конституція і закони. Що відбувається далі? Фактично цим рішенням скасована кримінальна відповідальність за незаконне збагачення. І всі провадження, які у нас були, а станом на 26 лютого, на момент прийняття рішення Конституційного суду, у нас було у провадженні 65 справ…

– Технічне питання. Незаконне збагачення – це корупція чи це щось інше?

Це корупційний злочин, це корупція.

– Так виходить, що ви взагалі не маєте змоги нічого розслідувати?

Ні, є інші злочини. Я зараз поясню, що відбулося. Всього за період дії цієї статті нами було зареєстровано 120 кримінальних проваджень. З них станом на 26 лютого цього року 65 залишалося у провадженні, 4 справи вже в суді знаходились. Це, нагадаю, колишній військовий прокурор АТО, це голова Рахункової палати, це суддя з Луганської області, районного суду, який умудрився в Харкові дві елітні квартири на зарплату знайти. І остання справа, яка була направлена до суду, – це було буквально за два дні до скасування цієї статті. В п’ятницю ми направили до суду справу міністра інфраструктури про незаконне збагачення, і в понеділок суд скасував цю статтю. Чотири справи в суді було. Були ще провадження з підозрюваними, де вже були оголошені підозри, і слідство вже розвивалося конкретно відносно певної особи. Це колишній в.о. голови ДФС Продан, і ще там були фігуранти.

Зараз же, після рішення суду, ці справи всі підлягають безумовному закриттю. Тобто справи, які розслідувалися і були на стадії розслідування в НАБУ, детектив або прокурор повинні їх закрити. Я вчора оголосив на комітеті і повторюся, що чекати вже немає з чого, манна з неба не впаде, рішення треба виконувати. До 27 березня я дав строк на прийняття законних рішень. Чому я так вирішив – я поясню. Детективи зараз вже закривають ці провадження – по одному, по два, по три. І кожен раз це чомусь є в медіа, робиться якась сенсація – що НАБУ і САП знову десь там програли. Але ми виконуємо рішення суду, у нас немає іншого шляху. Щоб не давати ЗМІ приводи кожен раз робити якусь новину по тому чи іншому провадженні, ми повинні показати суспільству, які були провадження, хто були фігурантами і яке прийнято рішення. Тобто справи закриті не тому, що ми погано працювали, а тому, що у нас забрали законодавчий механізм для доведення вини фігурантів.

Не називаючи імен, я опублікую список проваджень і фігурантів, і посади, які вони займають, і всі зрозуміють, про кого йде мова. Бо називати імена я не можу. Це юридично буде неправильно. Але посади ніхто не забороняє, в тому числі і колишні. І країна побачить, хто був фігурантами цих проваджень і по кому зараз їх треба зупинити. Дійсно, я підтверджую, що там були і деякі міністри, не тільки Омелян, там були і голови обласних державних адміністрацій, губернатори, по-простому. Там були і вище керівництво поліції, СБУ, були і прокурори, вище керівництво, до речі. І багато було проваджень, більше десяти, здається, по конкретним народним депутатам. Деякі вже з них під час розслідування стали відомими. Пам’ятаєте нардепа від Радикальної партії, який дебош у мене устроював у кабінеті, голова Радикальної партії. Були інші депутати, в тому числі і “радикали”, і провладні…

– От ви зараз це закриєте, згідно з рішенням Конституційного суду. А якщо, наприклад, буде альтернативне щось таке, що влаштовує Конституційний суд, то ви знову їх відкриєте? Як це буде?

Ні. Тому що, згідно Конституції, закони мають виключно пряму дію. Вони не мають зворотної дії в часі. Лише ті, які пом’якшують чи скасовують кримінальну відповідальність. Що це означає? Тобто, якщо, наприклад, Верховна Рада, станеться чудо, наступного тижня чи в квітні прийме нову статтю про незаконне збагачення, і вона почне діяти умовно з 1 травня, то ми зможемо лише розслідувати кримінальні провадження про незаконне збагачення, про злочини, які вчинені були вже після 1 травня 19 року. Тобто розслідувати злочини, які вчинялися до цього періоду, ми не маємо права, бо закон не діяв в цей час. Оце проблема. Тому всі провадження, які у нас були, всі наші напрацювання, які були, зараз фактично “коту під хвіст”.

– У мене був міністр інфраструктури Володимир Омелян. І зараз, що б він не робив, а він людина молода і в нього є перспективи, буде за ним ходити, що він щось вкрав, але рішенням Конституційного суду це закрили. А як він, наприклад, може чи хтось інший, хто вважає себе не винним і хотів би довести це, що може людина зробити, щоб довести?

Я не можу в прямому ефірі давати консультації стороні захисту.

– Це можливо чи це неможливо?

Я не хочу в прямому ефірі давати консультації стороні захисту. Не тільки в його справі, а й по всіх інших. В нього є адвокати, юристи. І якщо вони добре вчилися в універститі, вони мають знати механізми, як діє право в державі. Але я як прокурор радити підозрюваним не можу. Це безвідносно до осіб. Тому ви від мене відповіді не почуєте.

– Що мене вразило? Людина приходить і каже: “От була справа, а тепер її закрили, а я хочу довести”. А йому скажуть: “Читав рішення Конституційного суду? Іди геть і ходи з цією плямою на лобі все життя”.

Юридично ця “пляма на лобі” називається судимістю. Ні в нього, ні в будь-кого іншого її не буде. На жаль, в нашому інформаційному світі дуже легко когось, вибачте, обгадити, а змиватися треба тому, про кого говорять. Я це відчував, в тому числі, і на собі, і на моїх прокурорах, і на оточенні. Тому людина, яка йде на публічну службу, тим більше на високі міністерські, депутатські чи прокурорські посади, повинна бути морально готовою до того, що… як там в одному ролику рекламному казали, що тебе будуть всі ненавидіти, а ти повинен це все терпіти. Таке наше життя. Не хочеш – не йди на публічну службу.

– Посол США в Україні заявила про необхідність змінити керівника антикорупційного органу в Україні, тобто вас. Вона заявила: “Задля цілісності антикорупційних інституцій має бути замінений спеціальний антикорупційний прокурор. Тому, хто був спійманий за наданням консультацій підозрюваним, як уникнути відповідальності по обвинуваченням у корупції, не можна довірити вести ці самі справи”. Що ви скажете?

По-перше, ніхто не був спійманий. Мене минулого року розслідували всі можливі правоохоронні органи: спочатку ГПУ з НАБУ, а потім вже в кінці СБУ. І закінчилось це очікувано для мене тим, що провадження було закрито за відсутністю складу злочину. А цими словами можна оперувати тепер тим, хто був спійманий на видачі довідок про те, що фірми не є фіктивними, не можна довірити розслідування справи по оборонці. Я вважаю так.

– А взагалі таке втручання, має право?

Я не можу коментувати. Вона сказала те, що сказала. Я сказав те, що я сказав. Дипломатів повинні коментувати дипломати. Крапка.

– Тепер про САП і НАБУ. Мені здається, там якась чорна кішка між вами пробігла чи що. Я відчуваю якусь напругу. Це у вас особисте чи це професійне?

Я розумію, що, може, відчувається. Але, скажу відверто. “Чорна кішка” називається, знаєте, як? Приховування документів від прокурора. “Чорна кішка” називається неякісна доказова база. “Чорна кішка” називається розголошення даних слідства без дозволу прокурора. Беремо ту справу Манафорта, наприклад, де без нашого дозволу були опубліковані частини записів, які фактично теж саме НАБУ протягом останніх трьох років так і не змогло довести до логічного завершення. Ці “чорні кішки” – вони є. Але вони не в нашій хаті живуть, не в САПі вони живуть.

Тому, є докази – ми йдемо до суду. І я це показав по багатьом справах. Я це показав по справі Насірова. По справі Труханова, де мене “труханили” цілий рік і розказували, що я такий-сякий, але я особисто підписав йому одну підозру, і справа вже в суді. Минулого тижня я підписав йому другу підозру, де ми об’єктивно підозрюємо у вчиненні злочину. Не словом, а ділом треба це робити. Я роблю це, підписуючи процесуальні документи там, де є доказова база, а не піар-лайки, де є тільки “залізобетонні” Facebook-експерти, які все знають, але тільки чомусь на конкурс ні в САП, ні в НАБУ не хочуть іти. От і вся історія.

– Ви в інтерв’ю заявили: “Я бачу себе тільки прокурором, ні політиком, ні кимось іншим. З огляду на все те, що САП є органом, який здійснює нагляд, незважаючи на весь цей бруд, який ллється. Це означає, що ми робимо все правильно”. Зараз же модно – всі йдуть в політику. А чого ви не хочете?

Бо не хочу. Чого я не хочу? Бо не хочу. Я не бачу себе політиком, тому що я бачу себе прокурором. Я вчився на юрфаці. Прокуратура – це єдиний запис в моїй трудовій книжці. Поки що. Виключати похід в політику, звичайно, після всіх тих подій і бруду цього ніхто не може. Тому, знаєте, не можна дмухати на те, чого ми не знаємо. Але станом на зараз я підтверджую це. В мене є дружній колектив, в мене є робота, яка мені подобається. Я бачу, що, попри все, ми переживаємо ці випробування, які роблять нас сильнішими. І станом на зараз я підтверджую, що станом на 21 березня я не бачу себе в політиці. Хоча, можливо, багато хто з Facebook і “диванних експертів” мене туди вже записують.

– А вам пропонували?

Ні. Ну хто? Фактично всі фракції, якщо беремо політично, в парламенті і депутати були чи є фігурантами тих чи інших наших проваджень.

– Це смішно.

Це реальність.

Раніше Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що не всі матеріали розслідування Бігуса збігаються із речовими доказами. 

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко звільнив з посади першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, якого підозрюють у махінаціях в оборонній галузі.

Читайте також: Це повний фейк: Букін спростував звинувачення про свою причетність до розкрадань в “Укроборонпромі”.

Раніше Верховна Рада доручила Тимчасовій слідчій комісії розслідувати розкрадання в “Укроборонпромі”.

Тим часом Президент Петро Порошенко, коментуючи скандал навколо “Укроборонпрому”, наголосив, що ані прізвища, ані посади нікого не врятують і винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо факти провини будуть доведені.

Нагадаємо, напередодні програма “Наші гроші” випустила розслідування, у якому йдеться, що син заступника секретаря Ради національної безпеки й оборони Олега Гладковського — Ігор є учасником схем з розкрадання в оборонному комплексі України. Олег Гладковський, своєю чергою, є близьким другом президента Петра Порошенка. За даними розслідувачів, керівництво концерну Укроборонпром знало про шахрайські оборудки й давало на них згоду.

Президент України підтримав відсторонення Олега Гладковського від виконання обов’язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування.

Також слідкуйте за“Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.