Новий закон про освіту: Клімкін опублікував гостру статтю в угорських ЗМІ
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін опублікував у провідному угорському виданні Magyar Nemzet Online — MNO.hu (Мадяр Немзет) статтю, в якій дав роз`яснення стосовно значення “мовних” положень нового українського закону про освіту.
Переклад статті украънською мовою оприлюднено прес-службою Міністерства закордонних справ України.
Клімкін, зокрема, відзначив, що новий закон жодним чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України. Головною його метою міністр називає приведення системи освіти України до норм і стандартів ЄС та вимог ХХІ століття, а також “відновлення повноцінного функціонування державної української мови”, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох сфер життєдіяльності українського суспільства.
“Стаття 7 Закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення в школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні. Здавалося б, цілком логічний і необхідний крок, але саме він був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади», – відзначає очільник української диплмоатії.
За словами Клімкіна, досі в угорських школах України в Закарпатті українська мова викладалася в таких мізерних обсягах, що більшість молодих угорців у місцях компактного проживання меншини практично не можуть спілкуватися українською. Зокрема, у Берегівському районі Закарпаття 75% випускників не змогли скласти ЗНО з української мови. На практиці це означає, що в подальшому вони не зможуть вступити до українських вишів та знайти роботу в державних органах своєї країни.
Клімкін підкреслює, що нова система забезпечить повноцінне знання випускниками обох мов – рідної та державної. Не буде занедбано також англійську та інші провідні мови Євросоюзу.
Голова МЗС відзначає, що найгострішу реакцію закон викликав у Росії, яка здійснює збройну агресію проти України та веде гібридну війну проти Заходу.
«Саме «захистом» російськомовного населення (тобто не тільки українських росіян, але й мільйонів етнічних українців, які внаслідок тривалої русифікації перейшли з рідної на російську мову) Москва намагається виправдати своє вторгнення в Криму й на Донбасі. Тому утвердження державної ролі української мови є для нас питанням національної безпеки й цю політику ми будемо проводити твердо й послідовно», – вказав Клімкін.
Міністр, при цьому, підкреслює, що йдеться не про якісь надзвичайні права української мови, а про виправлення колоніальних деформацій.
«Ми не хочемо нічого, тільки залишити українській мові статус державної, який угорська має в Угорщині, румунська в Румунії чи польська в Польщі. Не більше», – резюмував він.
Нагадаємо, 28 вересня вступив у силу закон України 2145-VIII “Про освіту”. Відповідно до якого мова навчання в школах представників нацменшин – державна. Так, закон не передбачає існування шкіл з навчанням мовами національних меншин та корінних народів. Однак, є можливість створювати окремі групи в дитячих закладах або класи у школах. Закон було розкритиковано декількома сусідніми країнами, зокрема — Румунією та Угорщиною.
Раніше міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла “Прямому”, що модель освітнього процесу в школах національних меншин, прописана у новому українському законі про освіту, вже використовується у країнах ЄС, зокрема — у Латвії та Естонії.