Парубій про підсумки візиту до Польщі

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій розповів журналістам про підсумки робочого візиту до Польщі та інфраструктурні проекти між двома державами. Також Андрій Парубій прокоментував внутрішньоукраїнські питання. Подробиці у матеріалі “Прямого”.

Про будівництво пунктів перетину

Автобан А-4 проходить поруч з існуючим пунктом перетину. І, за підрахунками, це в два рази збільшить можливість перетину кордону. Україна звернулася до польської сторони з проханням по пункту перетину в Нижанковичах.

Перше питання – найшвидше дочекатися від польської сторони ноти з приводу пішохідного переходу на Нижанковичах. І друге – максимально пришвидшити будівництво пункту переходу, який має бути профінансований Польщею, і буде розміщений на польській стороні.

– На Нижанковичах була озвучена сума в 100 мільйонів злотих. Це, наскільки ми знаємо, всього лише третина від потрібного. Як вдасться в такі короткі терміни, як ви називаєте, все-таки збудувати?

– Чому власне я і наголошую на тому, що сума має бути збільшена. І ми звернулися до Польщі з проханням збільшити суму. Остаточний кошторис – 150 і 300 мільйонів тому, що йдеться про перший етап і кінцевий етап. Перший етап може становити суму близько 150 мільйонів. Першого етапу буде достатньо для відкриття пункту перетину. Зокрема, до кінця року всі служби обіцяють, що проектна документація буде готова. Тобто, якщо у бюджеті на 2018 рік буде збільшена сума, у нас є надії і сподівання, що вдасться швидше, ніж до 2020 року, завершити будівництво пункту перетину. Можливо, це буде кінець 2018 року, можливо, початок 2019 року. Але це тільки попередні наші розрахунки. Тому ми і звернулися до польської сторони з цим проханням, і сподіваємося, що ми будемо почуті, і що роботи будуть пришвидшені.

– Яка в нього буде пропускна спроможність? Чи вдасться вирішити проблему черг? Бо говорили ми з людьми, і вони кажуть, що не вдасться. Вирішенням питання вони бачать, скажімо, збільшити до 15 днів потребу у перетині кордону.

– Ми вже дискутували з цього приводу. І наш прикордонник сказав дуже важливу річ. Ми збільшуємо до 15 днів – і тоді власників автомобілів закордонних буде набагато більше в Україні. І, фактично, це не вирішить питання, а кількість автомобілів від того не зменшиться. Щоб загалом концептуально вирішити проблему, має бути кардинально збільшена кількість переходів. Я наводив вже вам приклад. Якщо я не помиляюся, 48 переходів було між Польщею і Німеччиною напередодні вступу. У нас зараз між Україною і Польщей власне, на Львівщині, якщо я не помиляюся, 8 переходів автомобільних і 6 залізничних. Загальна відстань між переходами між Польщею і Німеччиною була 30 кілометрів. У нас – приблизно 60-70 кілометрів. Тому ми розглядаємо дуже широку програму. Як я вже говорив, на Закарпатті буде відкрито перехід. Там є, правда, складність у тому, що з одного і другого боку є національний заповідник. І тому передбачається, що це може бути хоча би туристичний пішохідний перехід. Потім – добудова ще двох переходів на Львівщині. Це є “Лопушанка” Турківського району і “Боберка”. Між ними відстань 30 кілометрів. І, фактично, тоді ми будемо мати на території Львівщини майже по 30 кілометрів між переходами. Так само в наших планах є перехід на Волині. “Адамчуки-Збереже”. Там важливий пункт для виходу Польщі до Шацьких озер, до всього заповідника, що передбачає велику кількість відпочиваючих з Польщі на нашій території заповідника “Шацькі озера”. І це теж дозволить нам розгрузити кількість відвідувачів.

Щоб українська сторона змогла до всіх тих пунктів, які ми спільно визначили як прерогативні, зробити інфраструктуру. Наприклад, до Лопушанки – 17 кілометрів від траси “Львів-Турка-Ужгород”. До Боберки – 22 кілометрів від траси, так само, “Львів-Турка-Ужгород”. І ці шматочки, 17 і 22 кілометри, на моє переконання, ми повинні зробити якнайшвидше, уже наступного року, щоб показати свою готовність і своє бажання до швидшого відкриття пунктів. І це буде однозначно стимулом для польської сторони, щоб вони зі свого боку пришвидшили роботу по інфраструктурі. Ми дуже розраховуємо долучити й європейські кошти до цих проектів. І ми переконані, якщо Україна проявить і зацікавленість, і спроможність, і готовність, ми будемо мати можливість залучати й європейські кошти для побудови пунктів перетину.

Про проект “Віа Карпатія”

Сьогодні під час конференції була підписана важлива угода між міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном і міністром інфраструктури та розвитку Польщі Анджеєм Адамчиком про залучення України до великого проекту “Віа Карпатія”. Це великий проект, який має на меті об’єднати Південь і Північ великого автобану, який має йти, оминаючи України. І дуже важливо було, щоб Україна була долучена до нього. Він на початковій, базовій стадії, був спланований через Румунію, Угорщину, Польщу – на країни Балтії. І, фактично, сьогоднішня угода, підписана між міністерствами, передбачає залучення і України до цього проекту. Зокрема, напрямку від Одеси, через Вінницю і Львів до виходу на автобан “Віа Карпатія”.

Про євроколію між Львовом і Варшавою

Побудова “євроколії” від кордону до Львова дасть змогу поєднати Львів і Варшаву залізничним сполученням. Ми плануємо, попередньо, що в Брюховичах буде кінцева зупинка, де людина зможе зайти і там же зможе пройти паспортний контроль. І, фактично, без зупинки їхати до Варшави. І, на наше переконання і за нашими підрахунками, це дозволить суттєво збільшити кількість громадян України, які зможуть проходити контроль без проблем і без труднощів. Тому в питанні залізниці ми теж плануємо ряд проектів. Я переконаний, що ми маємо великий шанс протягом наступного року їх реалізувати.

Закон про реінтеграцію Донбасу

– На наступному тижні Верховна Рада буде розглядати закон про реінтеграцію Донбасу. Яким чином, як ви прогнозуєте, об’єднається парламент навколо цього питання?

– План на наступний тиждень ще не до кінця складений. Справді, закон про реінтеграцію до наступного тижня вже буде готовий до розгляду. Але швидше за все, що протягом наступних двох тижнів ми будемо в другому читанні розглядати цей закон.

– Якісь прогнози у вас є з цього приводу?

– Прогнози позитивні. Цей закон передбачає визнання Росії країною-агресором. І в мене позитивне відчуття, що в українському парламенті є достатня кількість патріотів, які зможуть проголосувати позитивно за цей законопроект.

Про акції протесту під Верховною Радою

– Відбулося віче, на якому озвучені ультиматуми до президента – внести закон про імпічмент президента і закон про антикорупційні суди. Наскільки ймовірно, що ці вимоги будуть виконані? І якщо ні, наскільки вірогідний тоді силовий сценарій?

– Хочу вам відповісти з точки зору закону. По-перше, мої відношення до мітингів є однозначно позитивними. Право на протест і право на відстоювання своєї позиції – це було одне з тих прав, які ми відстоювали протягом багатьох років. І тому, звичайно, будь-який мітинг, будь-який протест не тільки має право на існування, а власне є ознакою демократичного суспільства і є ознакою демократичних тенденцій, які є сьогодні в українській державі. Протягом цього тижня мені доводилося фактично цілодобово вести перемовини з учасниками протестів, з учасниками тих заходів. І я вважаю позитивним явищем, що парламент в четвер прийняв рішення про направлення в Конституційний Суд закону про недоторканність. І було важливим, що цьому рішенню однаково аплодували як люди на вулиці, так і люди в залі. І також ми змогли перейти до розгляду питання виборчої реформи.

Разом з тим, хочу наголосити стосовно тих вимог, які були висунені. Я, як голова Верховної Ради України, ще наприкінці літа надіслав звернення до Венеційської комісії, щоб вони дали висновок з приводу Антикорупційного суду. Сам я є постійним і послідовним прихильником створення Антикорупційного суду. Висновок Венеційської комісії передбачає відкликання існуючих законопроектів і заклик до президента внести свій законопроект. Оскільки у зв’язку з українською Конституцією, власне, президент є і має бути ініціатором реформи в системі судочинства. Але цей законопроект, який був внесений народними депутатами, він був одночасно включений в порядок денний сесії. Тепер, згідно закону, замало волі авторів, щоб його відкликати. Має бути рішення Верховної Ради України, – 226 голосів, щоб він був відкликаний. І тому, на жаль, дана вимога не може бути виконана швидше, ніж почнеться пленарне засідання Верховної Ради України. І швидше, ніж у Верховній Раді України не буде прийняте рішення про відкликання тих двох законопроектів, які були подані про створення Антикорупційного суду. І тільки після того буде відкритий шлях для внесення президентом свого законопроекту про Антикорупційний суд.

– І все ж таки ваше ставлення. Чи не заважає мітинг роботі парламенту?

– Роботі парламенту – ні. Ми звикли до різних історій і до різної атмосфери в парламенті. І коли було перешкоджання народним депутатам, я звернувся до учасників акції протесту з проханням розблокувати входи і дати можливість народним депутатам працювати. Виходячи з дуже простої логіки, по-перше, – неприпустимість тиску на Верховну Раду України, по-друге, – щоб у четвер ми змогли знайти достатню кількість голосів для медичної реформи та тієї ж самої недоторканності. Бо я вам скажу відверто, по медичній реформі був величезний ризик, що буде позитивне голосування. Кількість голосів, які мені доводиться рахувати, фактично, кожного разу, перед кожним розглядом законопроекту хиталися в межах 231-235 голосів. І відсутність народних депутатів у залі могла би призвести до того, що масштабна, системна медична реформа могла бути не прийнята. Я дуже з повагою сприйняв той факт, що лідери акції протесту дослухалися до моїх слів, до моєї вимоги і всі входи були розблоковані. Депутати мали змогу повноцінно працювати. Тому я вважаю, що протести можуть і мають бути в країні. Але, звичайно, це не може переходити межу закону і це не може перешкоджати повноцінній роботі Верховної Ради України.

Про медичну та судову реформи

– Коли буде підписано медичну і судову реформи?

– Наскільки мені відомо, була подана постанова, яка ставить вимогу проголосувати за неприйнятність прийняття медичної реформи. Згідно регламенту, якщо така постанова зареєстрована, Верховна Рада України має цю постанову розглянути, відхилити, і тільки після того відкривається шлях до підписання. Скажу відверто, не бачу в тому великих труднощів. Тому що і Комітету, і апарату Верховної Ради близько тижня чи 10 днів доведеться опрацьовувати всі зміни і всі положення, які були під час дискусії в парламенті прийняти, для того щоб підготувати закон до підпису. Але, якщо ця постанова подана, вона має бути відхилена. І, очевидно, як голова Верховної Ради, поставлю її ж у перший день роботи Ради на пленарному режимі на відхилення.

– А по судовій?

По судовій – той самий процес. Тільки по судовій ми вже відхилили постанову. Зараз ми чекаємо завершення роботи юридичного управління, Комітету і апарату Верховної Ради. Це, думаю, відбудеться в найближчі дні. По судовій реформі буде підписаний закон у найближчі дні. По медичній – поки не буде рішення парламенту, у мене не буде права і не буде передбаченої законом можливості її підписувати.