“Патентний тролінг” та санкції США: замміністра економрозвитку розповів про захист інтелектуальної власності в Україні
Про сім нових законів у сфері інтелектуальної власності, вплив врегулювання цієї сфери на рівень інвестицій, що таке “патентний тролінг” та чи встигне Україна не потрапити під санкції США через “піратство”, розповів у програмі “Подія” на телеканалі “Прямий” заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Михайло Тітарчук.
Про проблему інтернет-піратства в Україні
– Для України фактично вже сплив випробувальний термін у 120 днів, який давали США, щоб врегулювати питання захисту прав інтелектуальної власності. У разі ж відсутності зрушень США можуть позбавити українських виробників безмитного експорту на територію США більш як 3500 видів товарів. Вирішити проблему має розроблений вашим міністерством відповідний законопроект. Ви нещодавно їздили до США, у вас була зустріч з торговим представником. Розкажіть про результати цієї зустрічі.
Є “список 301”, який стосується трьох тем. Перша тема – це легалізація софту Microsoft в органах влади. Друге питання – це колективне управління. І третє питання – це боротьба з інтернет-піратством. На сьогоднішній день, що стосується піратства, у нас було прийнято законопроект про підтримку кінематографії, 2016 рік. Там є спеціальна норма боротьби з інтернет-піратством. У нас є кіберполіція, створено підрозділ. І там зрушення є насправді, є непогана статистика.
– Але сьогодні для українця немає жодних проблем знайти той контент, який його цікавить.
Існують різні ресурси, і ці ресурси теж блокуються, їх теж кладуть.
Що стосується преференцій. Насправді є ще генералізована система преференцій. Україна її отримала в 2008 році. Це стосується безмитного перетину товарів. До 5 тисяч товарів. Ми тільки використали квоту на 3500. І насправді те, що була заява президента США Дональда Трампа 22 грудня, це стосується 150 товарів. Це фактично 2,5-7% мита. Тобто фактично це суттєво, але це більш іміджево для нас втратити дані преференції. Нам було надано 120 днів замість 60. Тому що уряд зробив певні речі, прийняли законопроект. І на сьогоднішній день, що стосується корпоративного управління, Верховна Рада почала розгляд його в другому читанні.
Що стосується критики. Знаєте, коли, наприклад, держава вирішить закрити всі казино, і потім держава буде питати думку власників казино: що ви думаєте про те, що ми закриємо ваш бізнес? Та ж сама критика. 19 організацій, які не звітують, які працюють непрозоро, які не сплачують роялті. Звичайно, буде критика. Тому що цей бізнес був в тіні на протязі всієї незалежності України.
Про урядову реформу інтелектуальної власності
Реально реформа інтелектуальної власності була запроваджена урядом в 2016 році. Це не тільки стосується колективного управління. На сьогоднішній насправді сім законопроектів уже в Раді, і восьмий ще готується. Фактично головна проблема – це було колективне управління. І тому наші західні партнери на цьому наголошували дуже багато років. І просто вже втомилися нам наголошувати і сказали: або ви робите, або ви втрачаєте преференції.
Наприклад, законопроект, що стосується “патентного тролінгу”. Це стосується промислових зразків та торгових знаків. Є такі бренди, як Google чи Starbucks. Є дуже інтелігентні і розумні люди, які реєструють у нас “Gougle” або “Starbux”, а потім судяться. І так як у нас зараз ще немає спеціалізованого суду по інтелектуальній власності, звісно, що суди недосконалі… Тому що інтелектуальна власність дуже специфічна сфера. Тут не всі можуть судді в ній розібратися фахово. Наприклад, є вішак, коли одежу вішають. Теж одна потужна людина зареєструвала його. І за всі товари, які заходили на кордон через митницю, він отримував свій роялті. Потім хтось пішов в суд, а суд триває рік-два. Але він отримує свої роялті. У нас законодавство відповідає згідно європейській директиві, і у нас є зобов’язання згідно угоди про асоціацію. В принципі, є мотивація і є бажання. І ми розуміємо, що треба це робити.
Другий законопроект стосується географічних зазначень. Мається на увазі, що не може бути у нас “коньяк” чи “шампанське”. У нас можуть бути, наприклад, “ніжинські огірки”. Третій законопроект більш технічний, який стосується напівпровідників. Це мікросхеми. Четвертий законопроект – це колективне управління. П’ятий законопроект ми зараз готується – це про створення національного органу інтелектуальної власності. Це завершення реформи. У нас зараз трирівнева система, а буде однорівнева. Тобто на базі “Укрпатенту” мається створити національний орган інтелектуальної власності, який буде проводити експертизи і видачу фактично патентів.
Важливо, що є підтримка, є розуміння і є мотивація у багатьох людей, які задіяні. Фактично є історичний шанс Україні в цьому році покласти нормальний фундамент, щоб далі працювати. Але саме головне – це імплементація, є ще українські реалії.
Інтелектуальна власність – це фундамент. Є дуже класне прислів’я: “Основа держави – це сильна армія і сильне патентне відомство”. Сильна армія захищає кордони, а сильне патентне відомство захищає інтелектуальну власність всередині держави. Україна – це інтелектуальна нація насправді.
– Чи допомагають Україні представники інших країн, де вже це питання врегульоване і де є вже традиція захисту та забезпечення прав інтелектуальності власності?
Так, Сполучені Штати. 1,2 трильйони доларів в них дохід до бюджету – це інтелектуальна власність. 38% ВВП. От iPhone у вас. 60% – це інтелектуальна власність, а 40% – це його технології. От вам і ціна інтелектуальної власності. Тобто ми стимулюємо нашу індустрію, нашу кіноіндустрію, наших співаків, музикантів, письменників. Ми стимулюємо, щоб вони отримували свої кошти.
Про легалізацію програмного забезпечення та інтернет-контенту
– В одному з інтерв’ю ви казали, що потрібно легалізувати програмне забезпечення в державних органах влади, де 37% продовжує буде піратським.
Ми зараз працюємо над цим. Ми вже працюємо над тим, що, наприклад, ті збори, які ми отримаємо від патентів, вони мають йти частково на легалізацію софту. 37% – це реально дуже серйозна сума. Чому ми створили координаційну раду з питань інтелектуальної власності? Для того щоб, по-перше, вирішити питання найближчим часом, протягом трьох років. Звісно, що це має бути фінансування. Звісно, що мають бути перемовини з Microsoft. Ми не можемо купляти за ринковою ціною для держустанов, коли 10 доларів коштує Microsoft в Америці, а нам – 160. Це трошки несправедливо. Але у нас є шанс це зробити.
Для чого софт? Це безпека, це кібербезпека. Але коли ти купуєш софт, ти маєш розуміти, в якому стані ще комп’ютер. Тобто глобально підійшли. У нас є, в принципі, можливість, і у Міністерстві економіки є бачення, як це зробити. Це нагальне питання.
– Як зробити так, аби в свідомості пересічних українців привити звичку, що не можна користуватися нелегальним контентом в інтернеті?
Треба працювати над культурою і повагою до інтелектуальної власності. На жаль, цього замало. Все починається з дитини. Насправді, коли ми купуємо легально, ми стимулюємо індустрію нашу. Якщо, наприклад, є фільм “Кіборги”, коли ти купив квиток, пішов до кінотеатру або ти скачав фільм офіційно, заплатив сто гривень – ти ж допомагаєш кіноіндустрії розвиватися. Від цього вона живе. Можна жити в ХІХ столітті і далі дивитися на Схід. Ми хочемо в Європу – значить ми маємо поважати. Я розумію, є певні речі. Ми звикли до безкоштовного. Але треба міняти свій менталітет. Так, це важко.
Про інвестиційну привабливість України
– Як прийняття відповідного закону взагалі позначиться на інвестиційній привабливості України?
В першу чергу, коли заходить інвестор, незалежно, з Європи чи Азії, він дивиться, наскільки захищеною є інтелектуальна власність, винаходи. Якщо вони бачать, що є проблеми системні, тобто є ризики, звісно, що зменшується взагалі відсоток інвестицій в країні. Перше питання, яке піднімають інвестори – наскільки захищена інтелектуальна власність.
У нас патентне відомство – “Укрпатент”. До відома, в світі тільки 22 організації, 22 країни, які мають право робити міжнародну експертизу. І ми там. Нам продовжили – в минулому році була міжнародна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності – на десять років. Для нас продовжили чому? Тому що ми показуємо результати. Але треба все врегулювати, закласти правильний фундамент. І незалежно від того, хто там заступник, воно має працювати.
Про перспективи створення інституту захисту прав інтелектуальної власності
Має з’явитися механізм, дуже простий і зрозумілий: що якщо є порушення, як це має бути швидко. Є апеляційна палата – ми теж це передбачаємо. Якщо є проблеми в апеляційній палаті, людина звертається до суду. Коли він спеціалізований, то чітко дивиться на питання, які пов’язані з інтелектуальною власністю. Зараз, наприклад, ти приходиш в звичайний адміністративний суд – там все. Тобто люди не вірять. Тому і статистика падає. Плюс правоохоронні органи мають бути вмотивовані. У нас до 2017 року інтелектуальна власність була в топ-3, що стосується правопорушень. Зараз вона впала. Ми хочемо знову підняти це питання, щоб воно працювало. Тому що є підробки медичних препаратів, є підробки міндобрив. Це теж сфера цікава.
Про ринок роялті в Україні
– Як зараз взагалі влаштований ринок роялті в Україні? Скільки пересічний артист може отримувати?
Це дуже важко. Для кожного є певна формула. Наприклад, якщо твоя пісня грає на радіо – це одна сума. Якщо це концерт, то це інша цифра. Воно все варіюється. Тому ця сфера дуже складна. Мають бути застосовані електронні сервіси. Не так, як раніше – на папірці або якісь звіти. Тобто є приклад, як в світі це контролюється. І ці організації, ці автори – вони теж контролюють. Тобто держава туди не втручається. Ми маємо просто створити умови, може, десь дерегулювати, але ринок сам має визначитися. Так, якщо у нас є проблеми, тоді ми маємо втручатися.
Про перспективи ухвалення закону щодо врегулювання сфери захисту інтелектуальної власності
– Спливає термін у 120 днів, виділених США. Якщо будуть відтермінування прийняття відповідного закону, скільки цей стан речей, який є на сьогодні, ще може чекати?
Ми би його прийняли до кінця квітня. Але, на жаль, є розклад Верховної Ради, пленарних засідань. І це може бути 15-16 травня, де ми можемо його прийняти. До цього часу ми маємо надію, що все ж таки наші партнери побачили реальні кроки. Тому що такого ще швидкого опрацювання не було по тому законопроекту, який був.
– Чи потребує цей законопроект висновків комісій?
Є три організації. Є висновок Європейського Союзу, є висновок офісу торгового представника і є Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Паралельно є великі організації, які представляють права власників. Вони теж дали свої відгуки, що стосується законопроекту. Я вам скажу, більше того, коли ми почали і на перше читання винесли… Всі ж думають, що законопроект за два зробили? Ні, це був закон фаховий, відпрацьований з ЄС в 2015 році. Півроку на нього поклали часу експерти Всесвітньої організації інтелектуальної власності, українські експерти, міжнародні експерти і навіть представники американців. Але чомусь цей закон був схований. То ми його знайшли.
Нагадємо, 30 вересня 2107 року президент України Петро Порошенко підписав указ №299 “Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.