Патріотичний мальопис “з м’ясом”: огляд на комікс “Кобзар”
Колись український письменник Олесь Ульяненко говорив: “Зняли б про козаків нормальний бойовик, це нормальний сюжет для бойовика, японці роблять на своїх самураях фільми-бойовики – це ж суперово, малеча преться з цього усього, зробіть з козаків, це ж були одірви-голови, йолки-палки, це ж була еліта нації”.
Козаки, як архетип захисника української державності, потребує переосмислення та переозначення в масовій культурі. Уже готується до виходу на великі екрани бойовик “Безславні кріпаки”, а поки уже в світ вийшов мальопис “Кобзар”, який обіцяє перетворитись в потужну та динамічну сагу.
Варто зауважити, що в українській коміксосфері тематика козацтва не нова. Одними з перших потужних українських мальописів були історії про козаків – “Максим Оса” та “Даогопак”. Повноцінні графічні романи-блокбастери поєднували в собі козацьку тематику, європейський стиль малюнку та японську мангу. Однак автор “Кобзаря” Ілля Бакута вирішив взятись за козаччину в мальописах і не прогадав. Його “Кобзар” – це серйозна заявка на появу потужного комікс-бойовика про славну українську минувшину.
Задум мальопису в класичному стилі “Тисячоликого героя” Джозефа Кемпбелла. Кобзар йде своїм шляхом, попутно зустрічаючи різних персонажів епохи Руїни (1657-1687). У першому випуску нашому мандрівнику стрічається козак, який брав участь в морських походах козаків на Кафу та Стамбул. Описати настрій цього героя можна шевченківським “Заповітом”. Втомлений постійною боротьбою з загарбниками він “не знає Бога”.
В інтерв’ю гік-подкасту “Вахмурки”, автор розповів, що історія Кобзаря уже заготовлена на десять випусків. Ба більше, далі, окрім реальних персонажів Кобзарю стрічатимуться персонажі з українського фольклору та демонології.
При створенні коміксу Ілля Бакута надихався творчістю японського режисера Кітано Такесі. Сагу планують побудувати за принципом самурайського бойовика “Дзатоїті”. Тобто кожний мальопис буде окремої закінченою історією, пов’язаною лише головним персонажем. Між українським Кобзарем та японським Дзатоїті багато спільного — вони обоє майстри бойових мистецтв, обоє незрячі, обоє володіють не військовим ремеслом (Кобзар — музика, а Дзатоїті — масажист). Обоє мають свій шлях.
Цікавим також є те, що друга назва коміксу — “Легенди Великого Лугу”. Бакута чи не першим вводить локацію рівнини, лугу. Якщо більшість історій тяжіють до густих лісів, високих гір чи глибоких водойм, то тут розгортається новий, здавалося б всім відомий, але майже недосліджений авторами, простір лугу. Луг — це абсолютна безкінечність, бездоріжжя, просторове вираження української волі.
У тому ж інтерв’ю “Вахмуркам” автор зізнався, що почав робити власний мальопис під впливом творчості легендарного Майка Міньйоли (“Геллбой”, “Балтімор”). Певне “наслідування генія” у комікси прослідковується, однак все ж це не епігонство, і Бакута розробляє власний авторський стиль. Цікаво, що спершу комікс мав бути чорно-білим, однак після пропозиції видавця Vovkulakи Ярослава Мішенова мальопис зробили кольоровим. Колористом в “Кобзарі” виступив Денис Борисюк, і від цього історія лише виграла. Різкий контраст чорного і кольорово дає сто очок до “кріповості” “лугових легенд”.
В сухому залишку, “Кобзар” — це дуже стильний бойовик про українське козацтво. Якраз саме те, що потрібне українському маскульту, який перебуває на стадії національного пересамоусвідомлення.
Спеціально для Прямого Ігор Кромф.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.