Петро Порошенко: Бій під Крутами – одна із численних битв в одвічному “хрестовому поході” Росії проти України

Президент України Петро Порошенко присвоїв Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації звання “імені Героїв Крут”. Про це глава держави заявив в ході участі в пам’ятних заходах в Києві, присвячених річниці бою під Крутами.

“Прийшов грізний час для нашої Батьківщини. Як чорна гайворонь, обсіла нашу Україну російсько-більшевицька грабіжницька орда… В цей час українська фракція Центру Університету Святого Володимира кличе студентів-українців негайно прийти на підмогу своєму краєві і народові, одностайно ставши під прапор борців за волю України проти нападників. Треба кинути на цей час науку і одною дружньою лавою стати на оборону прав українського народу.

Із цього звернення, оприлюдненого одинадцятого січня 1918 року, починалася історія героїв Крут. Ті, хто відгукнувся на цей заклик і записався у добровольці, пройшли короткий вишкіл молодого бійця саме тут, у ваших стінах. Ще раніше, у листопаді 1917-го, за наказом Генерального секретаря з військових справ Симона Петлюри тут була створена Перша українська військова юнацька школа.

Але не лише з історичних міркувань я зараз прийняв рішення присвоїти Військовому інституту телекомунікацій та інформатизації почесне найменування “імені Героїв Крут”. За роки Незалежності України в Інституті підготовлено понад п’ять тисяч висококласних спеціалістів для Збройних Сил України та інших військових формувань. Досвід боїв вкотре довів, якою важливою фігурою на полі бою був і залишається офіцер. Саме від його компетентності, професіоналізму, патріотизму, сили духу залежить не тільки результат битви, а й життя солдат.

Сотні випускників Інституту захищали чи захищають Україну від російської агресії. Двадцять п’ять його вихованців нагороджені орденами та медалями, а генерал-майор Максим Шаповал, – на жаль, посмертно, – відзначений Зіркою Героя.

П’ятнадцять офіцерів – випускників та викладачів вашого військового закладу загинули на фронті.

Пропоную вшанувати пам’ять загиблих у війні з російським агресором хвилиною мовчання”, – сказав президент у своєму виступі.

“Вітаю вас з присвоєнням почесного найменування, бажаю вам успіхів у підготовці, міцного здоров’я, незламності духу, успіхів і перемог заради України!

Сота річниця Крут, в яку ми зібралися, – знаменний день для кожного українця-патріота, а особливо для людей, які пов’язали своє життя зі Збройними Силами України. Бій під Крутами – одна із численних битв в одвічному “хрестовому поході” Росії проти України. Але Крути в просторі та часі буття українського народу посідають надзвичайно важливе місце. Ця назва, як писав Улас Самчук, “врізбилася у наше народне єство, у наш дух і нашу плоть”.

“Крутянський епізод, – це вже слова Євгена Маланюка, – ще над непохованими тілами його героїв почав обертатися легендою у всенародній свідомості країни. Ба, поза її межами, навіть у свідомості ворога». Реальний початок «нашої визвольної революції», на думку класика, становить саме дата Крут, а не ті численні дні календаря, “що їх зв’язують чи зі скликанням Центральної Ради, чи з друкуванням того чи іншого документа». Четвертий Універсал, сторіччя якого ми відзначили днями, із рук Ради “був вирваний майже ґвалтом, самою історією, бо було ясно, що іншого виходу як суверенність, тодішня ситуація не давала”. Але без Крут, зауважує Маланюк, Універсал був би “документом без підпису”, – бо “такі акти мало виголосити, такі акти треба чинит”. І хай наші тоді відступили зі станції, але ж тривалу історичну війну вони виграли. Бо завдяки, в тому числі і подвигу крутян, постала-таки незалежна Україна.

І ті учасники бою, хто вижив, продовжили боротьбу за самостійність у лавах Армії УНР. І жоден з народів Центральної чи Східної Європи, які відродили своє державне життя на руїнах імперій, не вів настільки запеклої і тривалої оборонної війни за незалежність, не виборював свободу такою дорогою ціною, як ми, українці – тоді і тепер.

І в силу історичних обставин нам складно було берегти спогади про Крути, бо радянська влада як могла намагалася їх стерти. Томи спогадів та статей вийшли за ці сто років. Але вони написані в Торонто і Нью-Йорку, Празі та Мюнхені, Парижі та Лондоні. Протягом кількох десятиліть суцільного замовчування на Наддніпрянській Україні історію Крут дбайливо зберігала українська еміграція. І звичайно ж, міжвоєнний Львів, поміж Першою та Другою світовими. В Києві, щоправда, час від часу знаходилися таки відчайдухи. В п’ятдесяті роковини загибелі героїв Крут Іван Дзюба разом з кількома товаришами насмілилися покласти вінки на Аскольдову могилу.

Писали про Крути не лише учасники подій, історики та публіцисти, а впевнений в тому, що й слово наших письменників є надзвичайно важливим, слово поетів. Крути і крутяни знайшли своє втілення у творчості Павла Тичини та Олександра Олеся, Богдана-Ігоря Антонича і Василя Стуса, Уласа Самчука та Юрія Покальчука.

Тепер з нетерпінням очікуємо втілення теми Крут в художніх фільмах та серіалах. Держава створила всі можливості зараз для відродження українського кінематографу, і перші результати ми вже бачимо в глядацьких залах в Україні та за її межами. І я впевнений в тому, що зараз всі щиро радіють тому надзвичайному успіху стрічки “Кіборги”. Між блискавичним боєм на Чернігівщині та тривалою обороною Донецького аеропорту – відстань аж у 97 років. Але ці події – однієї ваги та, впевнений, що з одного символічного ряду. Ворог – той самий, а кіборги, як і герої Крут, стали взірцево-символічними оборонцями Батьківщини, рівнятися на яких будуть і наступні покоління оборонців Вітчизни”, – наголосив Петро Порошенко.

Читайте також: Заклали підвалини української відваги: в Україні вшанували Героїв Крут

28 січня з Києва до Крут прибув “Потяг єднання”, який привіз учасників урочистостей до меморіалу Героїв Крут.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.