Попри тиск влади, завод “Кузня на Рибальському” продовжує випускати важливі для оборони держави катери: дослідження

З приходом до влади президента Володимира Зеленського та його команди, в Україні майже згорнули виробництво малих броньованих артилерійських катерів (МБАК), які значно посилювали обороноздатність держави. Попри критичну важливість цих катерів, “зелена” влада чинить шалений тиск на завод, який їх виробляє.

Як пишуть експерти “Європейського інституту”, завод “Кузня на Рибальському”, попри те, що у лютому 2020 року оборонне відомство цинічно подало до суду позов про стягнення з підприємства 163 мільйонів гривень штрафних санкцій за “порушення терміну поставки корабля”, не залишило український флот.

Як зазначається у матеріалі, “Кузня” зробила ще один вагомий внесок у формування обороноздатності країни – 30 вересня, попри тиск з боку влади, на воду був спущений черговий, вже 8-й за рахунком, катер МБАК проєкту 58155 “Гюрза-М”.

Експерти наголошують на тому, що наразі МБАК “Гюрза-М”, виробництва “Кузні на Рибальському”,  є однією зі складових “москітного флоту” України – концепції розвитку українських ВМС після анексії Криму Росією 2014 року. Основним їхнім призначенням було у стислі терміни та за прийнятну ціну наростити можливості військово-морського флоту після тяжких втрат початку російсько-української війни.

Повідомляється, що основним призначенням катерів є захист від морського десанту, найбільш ймовірного варіанту агресивних дій противника, скажімо, у Маріуполі, оскільки катери здатні ефективно діяти у прибережній зоні та на мілині. Наразі це основний артилерійський катер Військово-Морських Сил України.

На додаток, під час випробувань, які відбувалися в рамках тактичних флотських навчань, катери показали дуже гарні ходові якості, безперебійну роботу систем і механізмів, а також живучість та надійність матеріальної частини.

Особливості форм корпусу та нахил бортів, як підкреслюють автори матеріалу, роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування – в оптичному діапазоні, що дозволили свого часу спокійно пройти катерам повз російській флот у Керченській протоці.

У матеріалі “Європейського інституту” наголошується, що чудові бойові та технічні характеристики українських катерів недаремно стали предметом “потоку жовчі” у російських ЗМІ.

Фахівці зазначають, що порівняно невеликі габарити катерів стали у нагоді із загостренням ситуації в Азовському морі, оскільки стало можливим швидко перекинути два катери суходолом, без потреби проходити Керченську протоку, яка опинилась під повним контролем російських загарбників. Це, як йдеться у дослідження, змінює розклад сил в Азовському морі, оскільки МБАК є одними з найбільш потужних одиниць у цьому морі.

Щодо “шляху”, який пройшли ці катери, вже у листопаді 2-15 перші два МБАК (U174 “Аккерман” та U175 “Бердянськ”) почали своє бойове чергування і вже повністю встигли окупили своє будівництво. У 2016 році, пишуть експерти,  було закладено ще чотири таких катери, які були спущені на воду у 2017 році. До того ж вони були суттєво модернізовані, виходячи з результатів експлуатації МБАК в реальних умовах.

Отже, у матеріалі “Європейського інституту” йдеться про те, що п’ять років тому український “москітний флот” здобув свою першу перемогу.

9 вересня 2016 року МБАК U174 “Аккерман” та U175 “Бердянськ” виробництва “Кузні на Рибальському” на навчальних стрільбах у супроводі фрегату “Гетьман Сагайдачний” виявили російський протичовновий корабель “Смєтлівий”, який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням.

Повідомляється, що “Гетьман Сагайдачний” поставив димову завісу під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. “Смєтлівий” був змушений відступити.

Експерти також нагадали, що 31 грудня 2017 року броньовані ті ж катери U174 “Аккерман” та U175 “Бердянськ” з доглядовою командою на борту підтримали спецоперацію за участі ракетного катера “Прилуки” та катера морської охорони ДПСУ з представниками СБУ на борту із затримання судна-порушника з контрабандним товаром на борту в акваторії Одеської області.

Судно-порушник під прапором Танзанії намагалося втекти від українських катерів, в результаті чого ракетний катер “Прилуки” відкрив попереджувальний вогонь з артилерійської установки по курсу судна, яке було зупинено та відконвойовано до порту Одеса.

А 25 листопада 2018 року, під час планового переходу з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря, в районі Керченської протоки, попри численні провокації із навалами (таранами) прикордонними кораблями ФСБ РФ, МБАКи P175 “Бердянськ” і P176 “Нікополь”, маневруючи, уникли небезпеки, ще й змусили два російські кораблі зіштовхнутися між собою. Лише із застосуванням росіянами корабельного та авіаційного озброєння МБАКи (та рейдовий буксир A947 “Яни Капу”) були захоплені агресорами. Повернулися кораблі з полону 20 листопада 2019 року, напіврозібрані та розграбовані.

Отож, як наголошують автори матеріалу, виходячи з концепції розвитку “москітного флоту”, до 2020 року було заплановано побудувати 18 бронекатерів проєкту 58155.

Проте з приходом до влади “команди ЗЕ” виробництво МБАК було фактично згорнуте. У липні 2020 року командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа повідомив, що зупиняться на 8 катерах. Ба більше, у цей час Державне бюро розслідувань висунуло обвинувачення посадовцям ПрАТ “Кузня на Рибальському” під надуманим приводом. ”

“Маски-шоу”, пишуть автори дослідження, влаштовані новою владою лише тому, що кінцевим бенефіціаром “Кузні” свого часу був П’ятий Президент Петро Порошенко, мало не призвели до зриву постачання катера українському флоту.

Внаслідок блокування діяльності підприємства, акції та нерухомість заводу перебували під арештом, виробництво у грудні 2020 р. було призупинене. Лише у липні 2021 року “Кузня на Рибальському” відновила будівництво катерів для ВМС України.

Експерти вважають, що виграє від цього лише ворог, який руками політично заангажованих слідчих намагається припинити будівництво бойових одиниць для наших Військово-Морських сил. Слід також нагадати, що “Кузня на Рибальському” є виконавцем низки проєктів за державним оборонним замовленням, серед яких найбільш відомі (окрім МБАК):

• модернізація фрегату “Гетьман Сагайдачний”;
• будівництво десантно-штурмових катерів;
• будівництво середнього розвідувального корабля “Сімферополь”.

Автори дослідження акцентують на тому, що, розуміючи критичну важливість для українського флоту нових кораблів, “Кузня” продовжила добудову РК “Сімферополь” у 2019 році навіть тоді, коли Міністерство оборони як замовник припинило фінансування проєкту всупереч умовам контракту і власним зобов’язанням. У результаті ПрАТ “Завод “Кузня на Рибальському” вклав в його реалізацію 300 мільйонів кредитних і власних обігових коштів.

Але, завод не кинув флот навіть тоді, коли у лютому 2020 року оборонне відомство цинічно подало до суду позов про стягнення з “ПрАТ “ЗКР” 163 мільйонів гривень штрафних санкцій за “порушення терміну поставки корабля”.

Експерти резюмують, що аналізуючи усе, вище згадане, виникає логічний висновок: схоже, перебування за ґратами під надуманими політичними звинуваченнями директора Валерія Шандри та бойового генерала Ігоря Павловського – це помста за те, що вони забезпечили ВМС висококласними катерами, які успішно показали себе в бойових умовах.

Нагадаємо, під стіни Печерського районного суду, де розглядали, зокрема, справу генерала Ігоря Павловського, прийшли співробітники приватного акціонерного товариства “Кузні на Рибальському”, ветерани ООС та небайдужі народні депутати, аби підтримати Павловського. Учасників акції намагалася зпровокувати група молодиків, які за їх словами належали до “громадської організації”. Проте назвати цю організацію вони не змогли.

Також читайте: Справа проти генерала Павловського – це чергова атака на бойових генералів, учасників війни проти російської агресії.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.