Порошенко: Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації — постійно рости
Критичний стан військових можливостей України в 2014 році, швидке нарощування темпів мілітаризації Росією окупованого півострова та відкриття Москвою другого фронту на Донбасі одразу викреслило військовий сценарій звільнення Криму.
Про це у статті на “Українській правді” написав п’ятий президент, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко.
Він наголосив – тиск на Росію на всіх “цивільних” фронтах має посилюватися.
“Головний наголос у боротьбі за повернення Криму маємо робити на політико-дипломатичних зусиллях. Саме тому в 2016 році я запропонував нашим партнерам ідею створення міжнародної платформи з деокупації Криму, яка знайшла підтримку в стінах Європарламенту та Єврокомісії. Це було прототипом сьогоднішньої ініціативи Кримська платформа”, – нагадав Порошенко.
Він також зазначив, що важливим результатом на кримському напрямку стала так звана “Декларація Помпео”, яка закріпила позицію невизнання окупації Криму Росією.
“Усі наші подальші дії і кроки вписувалися в єдину логіку — посилення тиску на Росію на всіх “цивільних” фронтах. Ми розуміли — Крим має стати непідйомним і токсичним тягарем для Москви, а ціна окупації — постійно рости”, – наголосив п’ятий президент.
“Ми робили все, аби Крим для наших партнерів не став винятково українсько-російським двостороннім питанням — надто далекосяжні наслідки для міжнародної безпеки має окупація та незаконна анексія Криму”, – переконаний Порошенко.
За його словами, третім пріоритетом був пошук відповіді на зростаючу морську загрозу на південних рубежах нашої держави.
“Запущені судові процеси ще в перші роки окупації саме зараз влучно вистрілюють по російських окопах на Перекопському перешийку і дають можливість тримати Крим на міжнародному порядку денному. Як це сталося з проміжним рішенням Європейського суду з прав людини в січні цього року, яке розвіяло чи не головний міф російської пропаганди про так зване «добровільне волевиявлення”, – зазначив Порошенко.
Так само важливим було й рішення Трибуналу ООН з морського права в Гамбурзі, який зобов’язав Росію відпустити українських моряків, захоплених у Керченській протоці – нагадує лідер “ЄС”.
Він також застеріг нинішню владу від хибного відчуття самозаспокоєння.
“Нашим партнерам потрібні чіткі пропозиції щодо подальших дій — хай навіть вони спочатку зустрінуть опір, — а не ритуальні і розмиті декларації про наміри. Йдеться про нові санкції, найперше проти тих, хто отримує вигоду від незаконної окупації, і тут “законодавцем” має виступати Україна”, – закликав Порошенко.
На його переконання, не має припинятися моніторинг порушень прав людини в Криму, а зібрані докази про систематичну репресивну політику мають стати основою для нових санкцій.
“Необхідно сконцентрувати політичні, дипломатичні та юридичні зусилля на багатомільярдні позови у міжнародних судах про компенсацію Росією матеріальних збитків за захоплене майно, не лише державне, але й корпоративне, приватне, і тут широке поле для взаємодії з українським приватним сектором”, – вважає Порошенко.
Він також наголосив, що мілітаризація Криму — це воєнний виклик для всього регіону: «наша відповідь — неасиметричне посилення південних рубежів, розвиток Військово-Морських Сил, посилення міжнародної присутності в регіоні, в першу чергу — НАТО».
“Наприкінці 2018 року робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала пропозиції щодо змін до розділу Десятого Конституції України. Йдеться по суті про створення у майбутньому в Криму національної автономії кримських татар. Безумовно, з повним гарантуванням рівних прав і свобод українців, етнічних росіян та представників усіх інших етносів, що проживають на півострові”, – нагадав Порошенко.
Він нагадав, що жодних зрушень у цьому питанні за два роки не відбулося. “Тому закликаю владу повернутися до цієї теми. В інших питаннях вона так чи інакше рухається в рамках стратегії, напрацьованої нашою командою”, – додав Порошенко.
“Стратегія не проста, стратегія не швидка, але Крим був, є і буде українським”, – резюмував лідер “Європейської Солідарності”.
Крім того, Петро Порошенко розповів, як в захопленому росіянами аеропорту Сімферополя його вперше назвали бандерівцем.
КРИМ – ЦЕ УКРАЇНА – США ВИМАГАЮТЬ ВІД РОСІЇ НЕГАЙНО ЗВІЛЬНИТИ ОКУПОВАНИЙ ПІВОСТРІВ
Як відомо, країни Європейського Союзу підтримують суверенітет та територіальну цілісність України та готові розглянути конкретні ідеї для деокупації Кримського півострова.
Нагадаємо, сім років тому, 26 лютого 2014 року, у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар і проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України та проти проведення позачергової сесії Верховної Ради Автононої республіки Крим. Тоді біля будівлі кримського парламенту з ініціативи Меджлісу зібралося близько 12 тис. кримських татар. Вони тримали у руках свої національні прапори та прапори України. Мітингувальники скандували: «Слава Україні – Героям слава!», «Банду геть!», «Крим – Україна!». На противагу цьому мітингу був організований мітинг «Русского єдінства», що керувався поплічником російських окупантів Сергієм Аксьоновим.
Того ж дня, 26 лютого, в результаті сутичок під будівлею Верховної Ради Криму, двоє людей загинули й декілька десятків зазнали поранень. Згодом, після окупації півострова, слідчий комітет Росії порушив за цим фактом кримінальну справу (так звана «справа 26 лютого») і влаштував політичне судилище над Ахтемом Чийгозом, Мустафою Дегерменджі, Алі Асановим та іншими кримськотатарськими активістами.
Вже наступного дня, 27 лютого, спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму.
Як відомо, російські війська розпочали окупацію Криму ще 20 лютого. На півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані “зелені чоловічки” – озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас відбулося створення й озброєння іррегулярних збройних формувань найманців з числа місцевих жителів, якими керували офіцери спецслужб і збройних сил Російської Федерації.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.