Новини

Практично усі дорогі імпортні товари в Україні є контрабандними – Віталій Ярема розповів, як перемогти “прикордонну мафію”

Практично усі дорогі імпортні товари в Україні є контрабандними – Віталій Ярема розповів, як перемогти “прикордонну мафію”

Як перемогти “прикордонну мафію” та подолати масштабну контрабанду, у чому проблема створення та функціонування Вищого антикорупційного суду та як Національне антикорупційне бюро може стати інструментом впливу на українських чиновників та з-за кордону, розповів у ефірі “Прямого” генеральний прокурор України у 2014-2016 роках Віталій Ярема.

Про специфіку боротьби з контрабандою та схеми діяльності “прикордонної мафії”

Контрабанда існує на теренах незалежної України протягом всього часу нашої незалежності. І її не треба ототожнювати лише з кордоном. Контрабанда – це величезний промисел задіяних як чиновників самого вищого ґатунку, так і виконавців. Існують десятки схем контрабандного переміщення товару. Якщо називають 4-5 мільярдів, то це більше 10% ВВП, тобто це величезні гроші, і ці суми сьогодні крутяться в тіні. Помножте на 26 – і що ми можемо придбати на ці кошти. І навіщо нам тоді МВФ і позики ці всі потрібні, якщо ми б сьогодні подолали контрабанду?

Але її не так просто подолати. Якщо ви згадаєте попередні роки, скільки разів проводилися операції “Контрабанда стоп” і тому подібне. Тому я боюся, щоб ця нарада, яка відбулася за участю прем’єр-міністра, вона не переросла знову в якусь тимчасову операцію. Тому що шляхи вирішення контрабанди, вирішення цього кримінального промислу – вони надзвичайно серйозні. І починати треба із законодавчого забезпечення.

Сьогодні надзвичайно великий акцизний збір – від 10 до 15% – на імпорт товарів в Україну. Якщо бізнесмени, які імпортують товар в Україну, заплатять цей відсоток, то їхній бізнес практично розвалиться. Тобто треба законодавчо забезпечити можливість людям легально поставляти товар і сплачувати податки і мати від цього прибуток. Це економічна складова цього питання.

Тепер – що стосується юридичної і кримінальної складової. Якщо ми візьмемо сьогодні імпортні товари, особливо товари дороговартісні, одяг, продукти харчування, автомобілі і багато інших товарів, то практично всі вони контрабандні. Всі ці товари проходять по різних схемах: або заниження вартості, або це товари, які провозилися в інші країни, а зупинилися в Україні, тут не розмитнені і доставлені до споживача.

Таким чином, ці схеми можна подолати лише спільними зусиллями уряду та правоохоронних органів. Одними правоохоронними функціями контрабанду не поборють. Треба боротися і законодавчим забезпеченням, і, звичайно, створювати економічні умови для нормального легального бізнесу в Україні.

– Ви ж знаєте, що Західна Україна потерпає, там ціла мафія щодо контрабанди. Інструменти і методи боротьби – вони мають бути різними з позначкою на специфіку регіонів?

Методи боротьби практично існують одні й ті самі. Єдине, що органи і державні установи, які займаються протидією або протистоянням контрабанді, вони сьогодні об’єднані в одні групи, які дозволяють вчиняти ці кримінальні правопорушення. Є схеми – так звані “піджаки” – люди, які живуть в прикордонній зоні і кожного дня їздять за кордон і привозять товари на територію України… І вони живуть за рахунок цього промислу.

Є контрабанда, яка поставляється автомобільним транспортом. Це вступають в силу домовленості між митниками і організованими злочинними групами, органами місцевої влади, правоохоронними органами. В результаті або не доглядається вантаж, або ж опломбовується вантаж і не визначається його справжня вартість.

І таким чином не сплачується мито, не сплачується акцизний збір. І країна, економіка втрачає величезні кошти. Тому я вважаю, що до цього питання треба підійти з державницької точки зору. По-перше, треба підготувати цілу програму, і на цій програмі задіяти органи місцевого самоврядування, особливо що стосується прикордонних регіонів.

– Що треба зробити, щоб зрештою припинити цю ганебну ситуацію?

Я думаю, в першу чергу, треба тим людям, які займаються боротьбою з контрабандою, збільшити заробітну плату, щоб у них не було “нищенского” існування, щоб вони були достойно забезпечені, трималися за свою роботу і думали про перспективу на роботі, а не про те, як збагатитися за один рік і піти на пенсію, і забути про це.

Друге – прийняти відповідну державну програму, задіяти туди місцеві органи, органи державної влади, змінити законодавство, особливо з точки зору економічного забезпечення, податкове законодавство і провести відповідні правоохоронні заходи щодо встановлення цих схем, створити відповідні групи правоохоронців, які боротися з цим злом.

Про перспективи діяльності Антикорупційного суду

Дискусія продовжується. Я неодноразово висловлював свою точку зору щодо ефективності цієї інституції. Я вважаю, що в Україні повинні бути всі суди антикорупційні. Але закон прийнятий і його треба виконувати. Сьогодні знову з’явилася дискусія щодо норм закону, які зазначені в цьому законі. За нього проголосували 315 народних депутатів. І наші громадські діячі підняли питання, що є поправка до статті 3 Кримінально-процесуального кодексу, якою передбачено розгляд судових справ, які розглядаються в районних судах першої інстанції, і ці справи розглядає апеляційний суд по територіальності. А Вищий антикорупційний суд розглядає тільки ті справи, які розглянуті першою інстанцією Антикорупційного суду. Це і викликало обурення в громадських діячів.

Ця дискусія сьогодні продовжується. Вже дехто вніс якісь поправки. Але мені здається, що це буде неправильно – лише з тієї точки зору, що може не встигнути бути створений Вищий антикорупційний суд і апеляційна палата. Тому що там дуже багато суттєвих вимог до створення цього суду. Зокрема, окремі приміщення, суттєві вимоги до кандидатів в судді.

– Тобто все одно буде на першому плані суд загальної юрисдикції?

Я думаю, що це буде правильно. Там дуже багато таких суперечливих питань. Але Венеціанська комісія погодилася з більшістю позицію. І сьогодні те, що Міжнародний валютний фонд пред’являє якісь 9 претензій, що це дуже складно набрати міжнародну комісію, що дуже складно формувати суддів, надзвичайно сурові вимоги до формування суддівського корпусу, – але це все обговорювалося, і ці рішення приймалися не за один день. Поправки вносилися в законопроект. І депутати з ними погодилися. Тому, я думаю, на це не треба звертати особливої уваги, а виконувати закон.

Що стосується цієї поправки, мені здається, основне питання – це питання термінів. Тому що, якщо подивитися в закон, то там дуже важко і не так швидко буде створений Антикорупційний суд і палата. Я думаю, вони запрацюють, закон прийнятий, президент взяв його виконання на контроль. І Кабінетом міністрів відповідним чином доручено формувати ці всі питання.

Про призначення Павла Жебрівського аудитором НАБУ

Я знаю Павла Івановича як високого професіонала. Я його призначав у січні 2015 року на посаду прокурора, приймав на роботу. Він, до речі, дуже швидко організував роботу цього підрозділу, і серйозні показники. Я думаю, що він буде серед трьох аудиторів найбільш ефективним. Звичайно, комусь не подобається, що буде людина, яка дійсно буде приймати неупереджені рішення.

Тому що, судячи з дворічної діяльності НАБУ, в тому числі тих гучних справ чи конфліктів, які виникали довкола оперативно-розшукової діяльності, виникають питання щодо законності проведення цих оперативно-розшукових заходів. І, я думаю, це якраз питання аудиторів – звернути увагу на законність діяльності цієї структури, щоб у нас не було “беспредела”.

Тому що сьогодні, за наявною інформацією, є зовнішній вплив на цю структуру. І якщо сьогодні забезпечити повністю, наприклад, вплив з точки зору іноземних наших так званих помічників чи радників на цю структуру, то я не виключаю, що після того, як буде знята депутатська недоторканність, що наші політики стануть заручниками якихось вказівок з-за кордону. Цього ні в якому разі не можна допускати. І треба встановлювати всебічний і об’єктивний контроль з усіх боків, для того щоб ця структура працювала в правовому полі, а не займалась “беспределом”.

Про “справу Бабченка”

Ми маємо прецедентний випадок. І це одна з форм оперативно-розшукової діяльності. Вона називається “оперативна комбінація”, яку провела Служба безпеки України. Я не готовий сьогодні обговорювати деталі проведення цієї комбінації. Я їх просто не знаю, тому що вона дійсно проводилася спеціалістами і фахівцями СБУ. І вся інформація знаходиться в кримінальному провадженні. І я, звичайно, не маю можливості з нею ознайомлюватися.

Я думаю, що СБУ і слідство доведуть цю справу до суду, і суспільство взнає об’єктивну істину по справі вже повністю: чому там 47 цих журналістів, чому туди одні потрапили, а інші не потрапили. Хоча по своїй діяльності антиросійській могли б туди потрапити. Тому, я думаю, після закінчення розслідування ми отримаємо відповідні на всі ці запитання.

Читайте також: Кримінальна відповідальність та GPS-замки: керівник ДФС розповів “Прямому”, що зупинить контрабанду.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.