Про курс на НАТО і ЄС, підвищення пенсій, бюджет та “євробляхерів”: відверте інтерв’ю Ігоря Кононенка
Перший заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко у ток-шоу “Ехо України” на телеканалі “Прямий” розповів про історичне значення закріплення євроатлантичного курсу України у Конституції, формулу підвищення пенсій, особливості Держбюджету на 2019 рік та проблему “євробляхерів”.
– Перше питання про фрагмент того, що сказав Порошенко. Він сказав: “Ми будемо у НАТО”. Питання – ми будемо у НАТО?
Я впевнений, що так. Тим паче, ви бачили, що на табло було 311 голосів в парламенті. Я підкреслюю, що 311. Це дуже важливо, бо голосування на наступній сесії, коли ми вже закріпимо ці положення ЄС і НАТО в Конституції, якраз потрібно більше 300 голосів. І те, що зараз парламент продемонстрував, що в залі така підтримка цієї позиції президента України Петра Порошенка, налаштовує на те, що на наступній сесії, згідно закону…
– Нагадайте, будь ласка, який порядок. Бо дехто впевнений, що ми вже проголосували за все.
Ні, це не так. З урахуванням, що це зміни до Конституції України, то застосовується досить складна процедура. Спочатку парламент голосував пропозиції президента 226 голосів, і це направлялося в Конституційний суд, який мав визначитися, що дотримана процедура, і що це не суперечить взагалі законодавству України. Конституційний суд напередодні свій висновок. І вчора парламент проголосував 226 – на цей час потрібно 226 – і підтвердив рішення Конституційного суду.
Тепер потрібно чекати наступну сесію. На цій сесії ми вже не можемо голосувати – так згідно закону. І на наступній сесії парламент має дати не менше 300 голосів, і тоді це остаточно буде закріплено в Конституції. Така процедура.
– Давайте повернемося до НАТО. А чому ви впевнені, що ми там будемо?
Дивіться. В 2014 році у нашої країни був вибір, нелегкий вибір в умовах окупації Криму, в умовах окупації частини Донецької і Луганської областей. Ми могли або здатися Росії і підписати якісь угоди, на кшталт Митного союзу, я не знаю, якихось інших, або рухатися в Європу. Ми той вибір на той час зробили. Причому це зробили не політики, а зробили люди, які стояли на Майдані. Ми цей вибір зробили і по цьому шляху рухаємося вже більше чотирьох років.
Але це тільки половина шляху, який ми пройшли. Ми підписали угоду про асоціацію, ми отримали безвізовий режим, ми гармонізуємо законодавство, ми приймаємо багато законопроектів, яких від нас вимагає європейське і світове суспільство, щодо антикорупційної інфраструктури, проекти Doing Business, які полегшують бізнес в нашій країні. Ми по цьому всьому шляху рухаємося.
Але чи став на сьогоднішній день цей шлях незворотній? Чи можуть інші політики, які, не дай боже, прийдуть в наступному році, повернути країну назад? Так, можуть. Тому ініціатива президента зараз, якраз напередодні наступного року, року президентських і парламентських виборів – вона дуже важлива для того, щоб закріпити цей шлях, щоб він дійсно став незворотній.
І що мене особисто налаштовує на оптимістичний лад? Що пані Меркель під час візиту до Києва – а рівень Меркель як дуже вагомого європейського політика відомий всім – вперше сказала приблизний термін, звучав термін 5-8 років, який потрібно пройти нашій країні, щоб стати дійсним членом ЄС. Ще раз підкреслюю, що це вперше прозвучало від політика такого рівня.
– Уявимо собі, що на президентських виборах переможе промосковський кандидат, і він, користуючись терміном між президентськими і парламентськими виборами, зробить таку ситуацію в Україні, що і у парламенті буде промосковська більшість. Чи не можуть вони знову проголосувати і вилучити ці статті про НАТО та ЄС з Конституції? Це ж можливо? Чи Майдан підправить?
Теоретично – так. Але, знову ж таки, я вже тільки розказував, що процедура складна. І остаточно потрібно 300 голосів. І чи може теоретично – підкреслюю, теоретично – в наступному бути більше проросійських сил? Теоретично – так. Але я в це не вірю. Чи може бути більше 300 голосів? Це абсолютно неможливо.
– Неможливо?
Я вважаю, що ні.
– От друга частина. Хочу вам сказати, пане Ігорю, що вона дуже тяжко сприймається людьми. Я маю на увазі бюджет. Ви ж пам’ятаєте, що було вчора – до ранку сиділи. А тут нещасні люди сидять, яким мають сказати про бюджет. Тому в мене до вас прохання. Знайдіть якусь можливість сказати дуже просто: що вчора було прийнято?
Якщо дуже просто і не обтяжуючи цифрами, ми проголосували бюджет з дефіцитом бюджету 90 мільярдів гривень.
– Що це таке?
Це 2,5%. Ми витримали умову, яка в меморандумі МВФ. Що таке 2,5%? Це дуже маленький дефіцит бюджету. Бо, скажемо так, у Туреччині – 6%, в Аргентині – 8%. Це невоюючі країни і країни з досить вагомими власними ресурсами, з доступом до моря.
– Тобто, щоб зрозуміло було. Дефіцит бюджету – це різниця між витратами і надходженнями. Правильно?
Так.
– Тобто у нас різниця невеличка. Ви це маєте на увазі?
Невеличка різниця. Друге. В цьому бюджеті, порівняно з бюджетом попереднього року, на 30 мільярдів закладено більше коштів на безпеку, оборону та армію. Було 178, а стало 221. Наступна позиція. У нас на 6 мільярдів більше закладено коштів на медицину: на ліки, на різні програми, включаючи програми підтримки онкохворих й інших захворювань. У нас на 20 мільярдів більше гривень закладено коштів на освіту всіх рівнів. У нас на 10 мільярдів більше коштів закладено – було 45, а буде 55 – на будівництво доріг. Тобто дороги будуть продовжувати будуватися.
Знову ж таки, не обтяжуючи більше цифрами, тільки на базі цього можна сказати, що ми проголосували бюджет розвитку.
– Ви так його називаєте – “бюджет розвитку”?
Я привів цифри. Якщо витрати на ключові позиції…
– А економіка? Те, що ви говорили – це витрати. А надходження?
Знову ж таки, будівництво доріг – це розвиток інфраструктури. І ще я забув сказати, що закладені кошти на підтримку промисловості, аграрного сектора, який у нас розвивається досить стрімкими кроками. І це єдина галузь, яка в країна розвивалася, починаючи з 2014 року. Поступово розвивалася якраз аграрна галузь.
Закладено мільярд коштів на підтримку програм для талановитої молоді. Це – Фонд президента України. До речі, вже його пробували критикувати, що Порошенко хотів створити або створив якийсь фонд…
– Дуже велика критика.
Я підкреслюю, що це фонд не Порошенка, а Фонд президента України – згідно указу, який був раніше, щодо фінансування програм підтримки української талановитої молоді.
– Він буде контролюватись? Хто його може контролювати?
Звичайно, він буде контролюватися так само, як контролюються витрати всього бюджету. Існує Бюджетний кодекс, існує сама програма підтримки. Вона буде уточнена Міністерством освіти, і згідно цієї програми кошти будуть витрачатися.
– Тобто це можна буде, наприклад, в інтернеті побачити і так далі? Я так думаю.
Я впевнений, що так.
– Наступне питання у мене таке. Я дуже часто не дискутую, а питаю знавців, таких як ви, людей влади: чому у нас не вибухово розвивається малий і середній бізнес? Здавалося б, вільна країна, свобода слова, красива студія, парламент сидить чудовий, приймаються закони про НАТО і так далі. А от як у деяких країнах, про які ми любимо говорити, коли туди приходили лідери, і лідери щось таке робили, – щоб воно вибухово, щоб кожен був підприємцем? Що заважає?
Абсолютно погоджуюсь, що середній бізнес – це основа економіки будь-якої країни, як і середній клас – це основа будь-якого суспільства, сталого суспільства і демократичного суспільства. Тому цьому потрібно приділяти якнайбільше уваги. Що заважає? По-перше, я як людина, в попередньому підприємець, яка більше 25 років віддала бізнесу, вважаю, що це все ж таки податкове навантаження на середній бізнес потрібно знижувати і додатково стимулювати.
– Ну? Ви ж Верховна Рада?
Ми це робимо. За цей час було вдвічі знижений ЄСВ – єдиний соціальний внесок. Це пройшло вже більше двох років. І якщо на першому етапі дійсно було падіння надходжень – це те, про що попереджував Міжнародний валютний фонд, і важко вдалося тоді переконати МВФ, що ми знайдемо інші чинники і перекриємо це падіння, – але зараз, коли вже пройшло 2,5 роки, є чітка тенденція до росту надходжень, в першу чергу в Пенсійний фонд.
До речі, в новому бюджеті закладена, згідно проголосованого закону про пенсійну реформу, вже автоматична індексація пенсій.
– Це важливо. Про це всі говорять.
З 1 січня 500 тисяч військових отримають автоматичне перерахування пенсій. Чому важливо автоматичне? Бо раніше у нас пенсії мінялися, підвищувалися якимись…
– По великих святах, скажімо так.
Під ялинку або під вибори і кимось персонально. Хтось персонально казав, що я от підвищую пенсії. Зараз в пенсійну реформу закладено автоматичний перерахунок. Тому вже не мають чекати пенсіонери бажання і настрої окремого політика або політиків для того, щоб пенсії перераховувались. Тому з 1 січня – і це закладено в бюджеті, бо так каже закон – 500 тисяч військовослужбовців отримають перерахунок. А з 1 березня більше 10 мільйонів пенсіонерів також отримають перерахунок.
– З якого? Ще раз, пробачте.
З 1 березня.
– І далі воно як буде: раз на півроку чи раз на рік? Як це буде?
В законі закладено, якщо я не помиляюся, двічі на рік.
– Це для глядачів дуже важливо. Це підвищення буде на що орієнтуватися? На скільки? Від чого буде залежати?
Формула враховує індекс інфляції – це перший чинник. І другий чинник – це реальні надходження до Пенсійного фонду. Тобто збільшуємо надходження до Пенсійного фонду – збільшуються пенсії.
До речі, ще одна важлива річ, про яку багато говорили, – це проблема “євробляхерів”. Ми знаємо, що сьогодні вранці президент підписав закон, який прийняв парламент, який довго обговорювався під блокування парламенту. І в бюджеті закріплено, що надходження від розмитнення автомобілів, згідно цього закону, будуть направлені також в Пенсійний фонд.
– Якщо ви вже згадали “євробляхерів”, чи чекаєте ви знову блокування Верховної Ради від них?
Моя особиста думка і думка моїх колег, бо ми голосували за цей законопроект, і моя колега по фракції Ніна Южаніна багато часу витратила, в тому числі, з активістами, з “євробляхерами” для того, щоб знайти узгоджений варіант, – я вважаю, що це межа компромісу, це максимум, що могло запропонувати суспільство і політики для цієї категорії громадян, для того щоб знайти соціальний компроміс. Бо, чесно кажучи, навіть та формула, яка застосована в законі до частини населення, яка купила розмитнений автомобіль тут, по якому сплачені 100% податків, – вона несправедлива. Бо один громадянин сплатив 100% податків, а інший має якісь пільги чомусь. Тому що він використав якусь схем.
Але, з урахуванням того, що декілька сотень тисяч автомобілів по цій схемі завезено, так склалося, бо в законодавстві була проріха, яку використовували, то більшість з цих автомобілів… люди, не забезпечені люди, які рахують кожну копійку, – для цієї категорії людей була використана формула. Пішли по формулі не конкретних пільг для конкретної категорії, а просто змінили шкалу акцизів для автомобілів. Тому це норма, яка буде працювати і в майбутньому.
Якщо говорити про автомобілі 1,6 літра і старше 10 років, то акциз буде складати – і людина це зробить на протязі першого місяця – це 500 євро. Я Думаю, що це абсолютно розумна цифра, за яку можна по суті легалізувати автомобіль, який зараз напівзаконний.
– І останнє питання. Повертаємося до всіх голосувань, які були вчора. Чи є якась реакція сьогодні протягом дня від наших іноземних партнерів про те, що ми тут наголосували?
Я моніторингу реакції не бачив, але бюджет…
– Хвилиночку. А давайте я інакше спитаю, щоб вам було нормально відповісти. Наскільки голосування – і перше, і друге – співпадає з очікуванням Заходу, який нам дає гроші?
У процесі опрацювання бюджету, коли уряд подавав і перше читання, і потім вже після того, як парламент повернув уряду, і бюджет був поданий в другому читанні, проходив постійний моніторинг моніторингової групи Міжнародного валютного фонду бюджету, і з ними погоджувалися ті чи інші зміни, ті чи інші параметри.
– Поступово, так?
Звичайно. Що цікавить в першу чергу Міжнародний валютний фонд? Їх цікавить реальність дохідної частини бюджету. Бо, розумієте, намалювати можна все, що завгодно. Основні дискусії розгортаються навколо дохідної частини бюджету.
Скажімо, тільки що обговорювали, що стосується “євробляхерів”. В бюджеті закладено 1 мільярд гривень надходжень від цього розмитнення, який піде в Пенсійний фонд. По розрахункам Мінфіну – і особисто я їх перевіряв, бо цією темою я також переймався – це може бути від 5 до 8 мільярдів гривень. Але Міжнародний валютний фонд підійшов до цього більш консервативно. Тому в бюджеті закладений 1 мільярд гривень, який погоджений з МВФ. Але якщо будуть додаткові надходження, то це буде профіцит, який потім в процесі наступного року можна буде перерозподілити й або направити додатково в Пенсійний фонд, або направити на інші соціальні програми.
– А що стосується НАТО та ЄС, я думаю, що у них тут заперечень не було. Я так розумію.
Ні, в цьому питань не було.
– Добре, давайте тоді з вами закінчимо. Я дуже вам вдячний, що ви прийшли.
Нагадаємо, сьогодні, 23 листопада, Верховна Рада України затвердила в другому читанні, а після цього – і в цілому, законопроект “Про Державний бюджет на 2019-й рік”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.